КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

23.02.2012 р.

N 2/166


Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Куксова В. В., суддів - Федорчука Р. В., Коршун Н. М. (за участю представників: від прокуратури - Холявінської І. В., від Київської міської ради -  ОСОБА_1, за довіреністю, від Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" -  ОСОБА_2, за довіреністю, від закладу "Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціальної особистості" - Крошко М. Г., керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, закладу "Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціальної особистості", м. Київ, на рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2010 р. у справі N 2/166 (суддя - Домнічева І. О.) за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ, до недержавного закладу "Спеціальний експериментальний соціально-реабілітаційний центр "СПОЛОХ", м. Київ, про виселення та повернення нежилого приміщення, встановив:

У червні 2010 р. Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Недержавного закладу "Спеціальний експериментальний соціально-реабілітаційний центр "СПОЛОХ" про виселення відповідача з нежилого приміщення площею 2491,0 кв. м в будинку АДРЕСА_1 та повернення приміщення позивачу, мотивуючи вимоги тим, що строк дії договору оренди від 29.08.99 р., за яким відповідач використовує спірне приміщення, закінчився. Позивач надіслав на адресу відповідача заяву про закінчення дії договору від 29.08.99 р. та пред'явив вимогу про звільнення орендованого приміщення, однак відповідач спірне приміщення не звільнив та продовжує його використовувати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.08.2010 р. у справі N 2/166 позовні вимоги задоволено повністю; виселено Недержавний заклад "Спеціальний експериментальний соціально-реабілітаційний центр "СПОЛОХ" з нежилого приміщення загальною площею 2491 кв. м в будинку АДРЕСА_1 та повернуто приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація"; стягнуто з Недержавного закладу "Спеціальний експериментальний соціально-реабілітаційний центр "СПОЛОХ" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Закладу "Всеукраїнського експериментального центру персональної освіти та соціальної особистості" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, а саме не враховано прийняте 08.07.2010 р. рішення Київської міської ради за N 1016/4454 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким погоджено надання дозволів на укладення (переукладання) договорів оренди (суборенди) об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва або відмовити у наданні таких дозволів, встановлення пільгових орендних ставок згідно з додатками до цього рішення. Доручено підприємствам (установам), за якими закріплене майно на праві господарського відання (оперативного управління), в термін до двох місяців укласти (переукласти) договори оренди (суборенди) з фізичними та юридичними особами, яким надано дозвіл відповідно до даного рішення. Відповідно п. 3 додатка 2 до даного рішення Київрадою погоджено переукласти позивачу з відповідачем договір оренди нежилого приміщення загальною площею 2491 кв. м в будинку АДРЕСА_1, що закріплено на праві господарського відання за позивачем, для діяльності в галузі освіти, з ставкою орендної плати 6 %.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим і правомірним, апеляційна скарга безпідставна, та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Представник прокуратури в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Представник київської міської ради в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Також, в ході розгляду справи в апеляційному господарському суді встановлено, що на даний час відповідач змінив найменування з Недержавного закладу "Спеціальний експериментальний соціально-реабілітаційний центр "СПОЛОХ" на Заклад "Всеукраїнського експериментального центру персональної освіти та соціальної особистості", що підтверджено відповідними довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статутом та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до роз'яснень пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 (Постанова N 18) за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Таким чином, колегія суддів зазначає про зміну найменування відповідача на Заклад "Всеукраїнського експериментального центру персональної освіти та соціальної особистості".

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю з наступних підстав.

Задовольняючі позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем, станом на дату винесення рішення, не надано суду документів, що підтверджують його право на зайняття спірного приміщення, у відповідності до норм чинного законодавства.

Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.99 р. між Ватутінським відділом освіти та Спеціальним експериментальним соціально-реабілітаційний центром "СПОЛОХ" укладено договір безоплатного користування нежитловим приміщенням загальною площею 2491 кв. м в будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2001 р. N 151/585 "Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва" та згідно з розпорядженням КМДА від 22.02.2002 р. N 347 "Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва" 27.06.2002 р. спірне приміщення передано на баланс комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

17.03.2003 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до договору безоплатного користування нежитловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1. Вказаним договором внесено зміни в преамбулу договору від 29.08.99 р. та визначено, що сторонами договору є позивач та відповідач у справі.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування нежиле приміщення загальною площею 2491 кв. м в будинку АДРЕСА_1. Термін дії договору 10 років з моменту його підписання (п. 8.1 Договору).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економічно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Спірне приміщення (майно) є власністю територіальної громади м. Києва, та перебувало в безоплатному користуванні відповідача для надання освітніх послуг, навчання 2400 учнів (як інвалідів (безкоштовно) так і здорових дітей на платній основі).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду: бюджетним установам; музеям; підприємствам та громадським організаціям у сфері культури і мистецтв; громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів; релігійним організаціям.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, а саме не враховано прийняте 08.07.2010 р. рішення Київської міської ради за N 1016/4454 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким погоджено надання дозволів на укладення (переукладання) договорів оренди (суборенди) об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва або відмовлено у наданні таких дозволів, встановлено пільгові орендні ставки згідно з додатками до цього рішення. Доручено підприємствам (установам), за якими закріплене майно на праві господарського відання (оперативного управління), в термін до двох місяців укласти (переукласти) договори оренди (суборенди) з фізичними та юридичними особами, яким надано дозвіл відповідно до даного рішення.

Так, відповідно п. 3 додатка 2 до даного рішення Київської міської ради від 08.07.2010 р. N 1016/4454 Київрадою погоджено переукласти позивачу з відповідачем договір оренди нежилого приміщення загальною площею 2491 кв. м в будинку АДРЕСА_1, що закріплено на праві господарського відання за позивачем, для діяльності в галузі освіти, з ставкою орендної плати 6 %.

Також, законодавством передбачено переважне право орендаря, якщо він є добросовісним користувачем, для укладення нового договору оренди або продовження терміну дії попереднього.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. ст. 142 - 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, належить рухоме, нерухоме майно, та інше, управління яким здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Отже, місцевим господарським судом в порушення норм Закону не враховано волевиявлення Київської міської ради щодо погодження на переукладення договору оренди спірного нежитлового приміщення між позивачем та відповідачем.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того судом першої інстанції не залучено до участі у справі Київську міську раду, яка є власником спірного комунального майна.

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

У відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Закладу "Всеукраїнського експериментального центру персональної освіти та соціальної особистості" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2010 р. у справі N 2/166 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Недержавного закладу "Спеціальний експериментальний соціально-реабілітаційний центр "СПОЛОХ" про виселення та повернення нежилого приміщення відмовити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідентифікаційний код 03366500) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок).

5. Матеріали справи N 2/166 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

 

Головуючий, суддя:

В. В. Куксов

Судді:

Р. В. Федорчук

 

Н. М. Коршун





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали