ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 1 червня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів - Григор'євої Л. І., Романюка Я. М., Гуменюка В. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" (далі - ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод") до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, про виселення зі службового приміщення без надання іншого жилого приміщення, за касаційною скаргою ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року, встановила:

У березні 2007 року ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про виселення з квартири N АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що зазначена квартира є службовою, а відповідач, пропрацювавши на посаді начальника цеху первинного виробництва 3 роки, звільнився за власним бажанням. Відповідач на листи позивача з проханням звільнити у добровільному порядку службове жиле приміщення не реагує. Ураховуючи викладене, ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" просило задовольнити їх позовні вимоги та виселити ОСОБА_1 разом з усіма членами його сім'ї з квартири без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2008 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1 та його неповнолітнього сина ОСОБА_2, 1997 року народження, зі службового приміщення - квартири N АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2008 року скасовано та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянам, які за характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Службові жилі приміщення надаються, як зазначено у статті 121 ЖК України, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Згідно зі статтею 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Установлено, що згідно свідоцтва про право власності від 10 грудня 1998 року квартира N АДРЕСА_1 є власністю ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" і знаходиться на їх балансі (а. с. 107 - 109, 96 - 97).

Рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради Автономної Республіки Крим від 24 грудня 1999 року N 405 квартирі N АДРЕСА_1 надано статус службового жилого приміщення (а. с. 8).

Наказом генерального директора ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" Турека А. І від 1 грудня 2000 року N 73-л ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду начальника цеху первинного виробництва (а. с. 6).

Після встановлення спірному жилому приміщенню статусу службового воно, на підставі договору, укладеного 10 грудня 2000 року між ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" та ОСОБА_1, було виділено останньому та членам його сім'ї, як службове (а. с. 10).

Однак, при вирішенні питання про виселення зі службових жилих приміщень працівників, що розірвали трудові відносини з підприємствами, слід перевіряти чи включено у встановленому законом порядку жиле приміщення в число службових та чи віднесено особу, якій надається службове житло, до категорії працівників, яким можуть надаватися службові приміщення в зв'язку з характером трудових відносин (Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Україні, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року N 37; Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженийпостановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року N 37).

Частиною першою статті 122 ЖК України передбачено, що єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на підставі рішення про надання службового жилого приміщення.

23 березня 2002 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" було прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 двокімнатної квартири (а. с. 101). На підставі цього рішення виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради Автономної Республіки Крим прийняв 28 жовтня 2002 року рішення N 388 про надання ОСОБА_1 на склад його сім'ї двокімнатної квартири N АДРЕСА_1, а також 31 жовтня 2002 року видав ордер на вселення у зазначену квартиру (а. с. 102 - 104, 112).

Отже, ні спільним рішенням адміністрації та профкому позивача, ні рішенням виконкому місцевої ради не вирішувалося питання про надання відповідачу службового жилого приміщення, а також відповідачу не видавався і спеціальний ордер на зайняття службового житла.

Тому незважаючи на те, що спірна квартира відноситься до службового житла, надана вона була ОСОБА_1 як відомче житло, у зв'язку з чим в даному випадку виселення повинно бути проведено з урахуванням норм статей 114, 126 ЖК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що квартира була виділена відповідачу на загальних підставах, оскільки на засіданні профкому та адміністрації питання про надання ОСОБА_1 службового приміщення не ставилось, ордер, виданий на сім'ю останнього для вселення у спірну квартиру, за своєю формою та змістом не є спеціальним ордером на вселення до службового приміщення і не свідчить про надання службового приміщення, тому підстави для його виселення разом із сім'єю на підставі статті 124 ЖК України відсутні.

Частиною першою статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України, ухвалила:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" відхилити.

Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

Л. І. Григор'єва

 

В. І. Гуменюк

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали