НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

РІШЕННЯ

16.09.2013 р.

Справа N 751/6443/13-ц

 

Провадження N 2/751/1267/2013

Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі: головуючого, судді - Маслюк Н. В., при секретарі - Чвірова О. О., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, педагога - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітньої дитини, встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання їх малолітньої дитини - ОСОБА_5, з ним (а. с. 1, 29).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у цивільному шлюбі з відповідачем народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. За згодою сторін, після припинення стосунків, малолітня дитина залишилася проживати з матір'ю. Зазначає, що постійно піклувався про дитину: забезпечував матеріально, виплачував аліменти, купував одяг, взуття та зустрічався з ним. Однак, на даний час відповідачка не може створити нормальних умов для проживання сина та його розвитку. Неповнолітній син знаходиться на обліку з приводу постійних пропусків занять у школі, мати сина надавала неправдиву інформацію щодо пропуску шкільних занять без поважних причин. ОСОБА_5 часто хворіє, але мати відмовляється від стаціонарного та санітарно-курортного лікування. Рішенням Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 10.06.2013 року затверджено висновок про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком. Відповідачка добровільно виконувати дане рішення відмовляється.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає, не заперечує проти проживання малолітнього сина разом з батьком (а. с. 24).

Представник третьої особи - служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, щодо заявленого позову покладається на розсуд суду (а. с. 25).

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутності відповідача та представника третьої особи на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Допитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_5, в присутності педагога, суду пояснив, що на даний час він проживає з матір'ю, однак погоджується проживати разом з батьком.

Вислухавши позивача, представника позивача, заслухавши думку малолітньої дитини, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати і батько, які проживають окремо, не досягли згоди відносно того, з ким з них проживатиме малолітня дитина, спір між ними вирішується судом.

Згідно п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

При вирішенні спору про місце проживання дитини суд бере до уваги відношення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Головним критерієм при визначенні місця проживання дітей, є інтереси дитини, які повинні переважати над інтересами батьків (с. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гофман проти Німеччини" від 11.10.2001 року). Разом з тим, той із батьків, який не проживає з дитиною, повинен мати можливість підтримувати регулярні контакти з нею, має право на відвідування (рішення Євросуду у справі "Ельсгольц проти Німеччини" від 13.07.2000 року).

Судом встановлено, що батьками дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а. с. 30). На даний час, малолітній ОСОБА_5 мешкає разом з матір'ю. Батько дитини проживає окремо.

Згідно листа N 91 від 19.03.2013 року директора Чернігівської ЗОШ I - III ступенів N 4, мати впливу на дитину не має, через це у неповнолітньої дитини багато занять пропущено без поважних причин (а. с. 4).

Відповідно листів від 28.03.2013 року та від 13.06.2013 року дитячої поліклініки N 1 дитина часто хворіє, майже не відвідує школу. Від стаціонарного та санаторно-курортного лікування мати дитини відмовляється (а. с. 5, 31).

Згідно висновку служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 10 червня 2013 року щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком, оскільки на даний час мати ОСОБА_5 не може створити дитині належних умов проживання, надати відповідну увагу вихованню та навчанню; батько дитини бажає виховувати дитину та разом проживати з нею за своїм місцем проживання (зв. а. с. 7).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов позивача (а. с. 8), у квартирі є умови для проживання малолітнього ОСОБА_5.

При вирішенні питання про місце проживання дитини, суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об'єктивним обставинам життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків може створити кращі умови життя дитини.

Беручи до уваги бажання, висловлене ОСОБА_5 проживати разом з батьком, висновок органу опіки і піклування, яким рекомендовано проживання малолітнього сина з батьком, а також враховуючи позицію відповідача по справі щодо проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з батьком, суд вважає що визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька буде відповідати інтересам дитини, а тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218, 292 ЦПК України, ст. ст. 141, 160, 161 СК України, суд вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 

Суддя

Н. В. Маслюк




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали