ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.01.2016 р.

N К/800/32804/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Сороки М. О., Смоковича М. І., Чумаченко Т. А., провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ТОВ "Вінагротрейд" до Вінницької митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, зобов'язання вчинити дії, стягнення надміру сплачених митних платежів, за касаційною скаргою Вінницької митниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, встановив:

У квітні 2012 року ТОВ "Вінагротрейд" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про визначення митної вартості товарів N 401000003/2012/000226/2 від 16.03.2012;

зобов'язати Вінницьку митницю провести митне оформлення товару з урахуванням митної вартості, визначеної декларантом за ціною контракту та рахунку-фактури;

стягнути з Державного бюджету України на його користь надміру сплачені митні платежі в сумі 58407,56 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2013 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці N 40100000/2012/000226/2 від 16.03.2012 про визначення митної вартості товарів, імпортованих ТОВ "Вінагротрейд" відповідно до вантажної митної декларації N 401090000/2012/003538. Зобов'язано Вінницьку митницю провести митне оформлення товару, отриманого ТОВ "Вінагротрейд" з урахуванням митної вартості, визначеної декларантом за ціною контракту та рахунку-фактури. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Вінагротрейд" надміру сплачені митні платежі в сумі 58407,56 грн.

У касаційній скарзі Вінницька митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Вінагротрейд", посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 01.08.2008 між ТОВ "Вінагротрейд" та фірмою AS "Pomes Feeds" укладено зовнішньоекономічний контракт N 1, за умовами якого продавець зобов'язався здійснювати поставку і передачу у власність покупця борошна рибного, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати його.

Для митного оформлення вказаного товару позивач подав до Вінницької митниці вантажну митну декларацію N 401090000/2012/003240, у якій митна вартість заявлена у розмірі 35400,00 євро, або 0,59 євро за 1 кг борошна рибного, у відповідності до зовнішньоекономічного контракту N 1 від 01.08.2008, додаткової угоди N 4 від 30.12.2011 та рахунку N 4 від 27.02.2012.

В зв'язку із виникненням у митного органу сумнівів стосовно достовірності заявленої позивачем вартості товару, вказано про необхідність витребування додаткових документів, а саме: експертного висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, що має відповідні повноваження згідно із законодавством; копії вантажної митної декларації (Наказ N 246) країни відправлення; бухгалтерської документації (рахунки на продаж аналогічного товару, що реалізовані на території України); калькуляції фірми-виробника товару; специфікації фірми-виробника товару; інших документів за бажанням декларанта.

На виконання зазначеної вимоги позивач надав наступні документи: прайс-лист, експертний висновок, попередньо оформлені ВМД (Наказ N 246), договір на продаж рибного борошна, експортну ВМД надалі - вантажна митна декларація) країни відправлення. Разом з тим, позивач також зазначив, що інші документи надаватися не будуть. Крім того, позивач повідомив, що калькуляцію та специфікацію виробника товару не має можливості надати в зв'язку з її відсутністю у підприємства.

Оскільки позивач не надав усіх витребуваних документів, 16.03.2012 Вінницька митниця прийняла рішення N 401090000/2012/003240 про визначення митної вартості ввезеного товару у розмірі 63414,00 євро, або 1,0569 євро за 1 кг борошна рибного, за шостим (резервним) методом оцінки вартості товару на підставі інформації з цінової бази ЄАІС ДМСУ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

За змістом пунктів 14, 15 частини 1 статті 1 чинного на час спірних правовідносин Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

У статті 40 МК визначено, що усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Основні вимоги до здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначав на час спірних правовідносин Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 339 від 09.04.2008 (далі - Порядок N 339).

Згідно з пунктом 2 Порядку N 339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до статті 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарно-супровідних документах.

Статтею 54 цього Кодексу передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Нормами статті 45 МК України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до статей 264, 265 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформленні.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження були передбачені чинним на час спірних правовідносин Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20.12.2006 (далі - Порядок N 1766).

За умовами пунктів 7, 11 Порядку N 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вони не зобов'язують декларанта надавати повний перелік документів. При цьому, саме формулювання вказаної норми - "можуть подаватися", вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

З наданих позивачем для митного оформлення документів вбачається, що ним виконані обов'язки щодо підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

- за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

- за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

- за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

- на основі віднімання вартості (метод 4);

- на основі додавання вартості (метод 5);

- резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу. Тобто вказаною нормою права встановлено підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.

Згідно рішення Вінницької митниці про визначення митної вартості товарів N 401000003/2012/000226/2 від 16.03.2012 митна вартість визначена з урахуванням статті 273 МК України у зв'язку з відмовою декларанта у поданні додаткових документів на підтвердження митної вартості.

Частина 2 статті 71 КАС України, передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вказаних вимог Вінницька митниця не надала доказів, які б свідчили про неможливість застосування інших методів, крім резервного.

З урахуванням описаного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці N 40100000/2012/000226/2 від 16.03.2012 про визначення митної вартості товарів, імпортованих ТОВ "Вінагротрейд" відповідно до вантажної митної декларації N 401090000/2012/003538 та зобов'язання відповідача провести митне оформлення товару, отриманого ТОВ "Вінагротрейд", з урахуванням митної вартості, визначеної декларантом за ціною контракту та рахунку-фактури.

Відповідно до пунктів 1.2, 3.4 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України N 25/44 від 24.01.2006, надміру сплачені митні та інші платежі - це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України N 618 від 20.05.2007.

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

З врахуванням сплати ТОВ "Вінагротрейд" до бюджету коштів на підставі рішення Вінницької митниці N 40100000/2012/000226/2 від 16.03.2012, яке судом визнано протиправним, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення на користь позивача надміру сплачених митних платежів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Вінницької митниці відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст. ст. 235 - 2442 КАС України.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали