Додаткова копія: Про визнання банкрутом

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

04.10.2018 р.

Справа N 922/132/13-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Ткаченко Н. Г., за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М., представники сторін: ліквідатор - Ч. С. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Р. А. А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у складі колегії суддів: Шутенко І. А. (головуючого), Білоусової Я. О., Бородіної Л. І. у справі N 922/132/13-г за заявою Фізичної особи - підприємця С. В. В. до Фізичної особи - підприємця К. М. З. про визнання банкрутом, встановив:

1. В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа N 922/132/13-г за заявою Фізичної особи - підприємця С. В. В. до Фізичної особи - підприємця К. М. З. про визнання банкрутом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2018 заяву ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (вх. N 1751 від 20.01.2017) про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, заяву ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (вх. N 1752 від 20.01.2017) про забезпечення вимог залишено без розгляду. Заяву ліквідатора ФОП К. М. З. (вх. N 42293 від 09.12.2016) про скасування заходів забезпечення вимог, вжитих ухвалою суду від 10.11.2016, заяву ліквідатора ФОП К. М. З. (вх. N 42292 від 09.12.2016) про винесення додаткового рішення до постанови суду в даній справі залишено без розгляду. Затверджено наданий суду звіт ліквідатора. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця К. М. З. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.01.2005, номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР НОМЕР_2, за адресою: 61093, АДРЕСА_1). Визнано вимоги кредиторів, що не були задоволені за недостатністю майна банкрута, а саме вимоги ФОП С. В. В. в сумі 320880,00 грн., ФОП Б. Н. Л. у сумі 33000,00 грн., АТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 95481818,75 грн., Основ'янської МДПІ м. Харкова в сумі 51830,80 грн., погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця К. М. З. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи - підприємця з обліку.

3. Арбітражний керуючий Р. А. А. не погодився з прийнятою ухвалою у цій частині та звернувся з апеляційною скаргою в якій просив:

- визнати арбітражного керуючого Р. А. А. поточним кредитором у справі N 922/132/13-г з вимогами щодо сплати Р. А. А. основної винагороди арбітражного керуючого у розмірі 17156,00 грн;

- скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.03.2018 у справі N 922/132/13-г, якою затверджено звіт ліквідатора ФОП К. М. З. - арбітражного керуючого Ч. С. А. та закрито провадження у справі про банкрутство ФОП К. М. З.;

- в цій частині прийняти нове судове рішення, яким направити справу N 922/132/13-г про банкрутство ФОП К. М. З. до господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо усунення арбітражного керуючого Ч. С. А. від виконання повноважень ліквідатора ФОП К. та призначення у справі про банкрутство нового ліквідатора відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Р. А. А. залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.03.2018 у справі N 922/132-13-г залишено без змін.

5. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.

5.1 14.01.2013 ухвалою господарського суду Харківської області (т. 1, а. с. 2-3) порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця К. М. З. (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013).

5.2 17.01.2013 господарським судом Харківської області прийнято постанову, якою визнано фізичну особу - підприємця К. М. З. банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого І. Н. А. та покладено на неї обов'язки по ліквідації боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 2, а. с. 21-25).

5.3 Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2016 у даній справі усунуто арбітражного керуючого І. Н. А. від виконання обов'язків ліквідатора фізичної особи - підприємця К. М. З. та призначено ліквідатором фізичної особи - підприємця К. М. З. арбітражного керуючого К. В. В., якого зобов'язано виконати у повному обсязі постанову суду від 17.01.2013 по ліквідації боржника. Відповідна ухвала залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016.

5.4 24.10.2016 від ліквідатора ФОП К. М. З. арбітражного керуючого К. В. В. надійшла заява про звільнення його від виконання обов'язків ліквідатора в даній справі в зв'язку з великою завантаженістю (т. 13 а.с 45).

5.5 27.10.2016 надійшли заяви арбітражних керуючих Р. А. А. (т. 13 а. с. 46-50), О. К. С. (т. 13 а. с. 141), Ч. С. А. (т. 13 а. с. 150) на участь у даній справі в якості ліквідатора банкрута.

5.6 27.10.2016 від кредитора Б. Н. Л. через канцелярію суду надійшла заява, в якій вона підтримує кандидатуру арбітражного керуючого Ч. С. А. (т. 13 а. с. 159).

5.7 27.10.2016 від кредитора С. В. В. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому вона підтримує кандидатуру арбітражного керуючого О. К. С. (т. 13.а. с. 161).

5.8 Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2016 задоволено заяву арбітражного керуючого К. В. В. Звільнено арбітражного керуючого К. В. В. від виконання обов'язків ліквідатора фізичної особи - підприємця К. М. З. (п. 1). Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Р. А. А. (п. 2), зобов'язано арбітражного керуючого К. В. В. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою ліквідації ФОП К. М. З. арбітражному керуючому Р. А. А. по акту прийому-передачі (п. 3). Зобов'язано арбітражного керуючого Р. А. А. виконати у повному обсязі вимоги постанови суду від 17.01.2013 (п. 4). Відмовлено в задоволенні заяв арбітражних керуючих Ч. С. А., О. К. С. про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора ФОП К. М. З (п. 5).

5.9 Ініціюючий кредитор, ФОП Б. Н. Л., із ухвалою не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині призначення Р. А. А. ліквідатором боржника та прийняти в цій частині нове рішення, яким призначити ліквідатором ФОП К. М. З. арбітражного керуючого Ч. С. А.

5.10 Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.2017 апеляційну скаргу ФОП Б. Н. Л. задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.10.2016 у справі N 922/132/13-г в частині призначення ліквідатором боржника (ФОП К. М. З.) арбітражного керуючого Р. А. А. скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким призначено ліквідатором боржника (ФОП К. М. З.) арбітражного керуючого Ч. С. А. (свідоцтво N 979 від 23.05.2013). Відмовлено арбітражним керуючим О. К. С. та Р. А. А. в задоволенні їх заяв про призначення ліквідатором боржника.

Зобов'язано попередніх ліквідаторів боржника передати ліквідатору Ч. С. А. всі документи банкрута, в тому числі, щодо виконання ліквідаційної процедури.

5.11 Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 задоволено касаційну скаргу арбітражного керуючого Р. А. А. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.2017 у справі N 922/132/13-г скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

5.12 За результатами нового розгляду постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 апеляційну скаргу ФОП Б. Н. Л. задоволено.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.10.2016 у справі N 922/132/13-г в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Р. А. А. скасовано.

5.13 В цій частині прийнято нове рішення, яким призначено ліквідатором боржника (ФОП К. М. З.) арбітражного керуючого Ч. С. А. (свідоцтво N 979 від 23.05.2013). Відмовлено арбітражним керуючим О. К. С. та Р. А. А. в задоволенні їх заяв про призначення ліквідатором боржника.

5.14 Зобов'язано попередніх ліквідаторів боржника передати ліквідатору арбітражному керуючому Ч. С. А. всі документи банкрута, в тому числі, щодо виконання ліквідаційної процедури.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 25.06.2018 арбітражний керуючий Р. А. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г, підтвердженням чого є вхідний штамп Харківського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

7. 03.07.2018, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, справа N 922/132/13-г господарського суду Харківської області разом з вказаною касаційною скаргою арбітражного керуючого Р. А. Анатолійовича направлена до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи N 922/132/13-г визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Ткаченко Н. Г., судді - Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.07.2018.

9. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Р. А. А. про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Р. А. А. від 25.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26 липня 2018 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г.

10. 26.07.2018 арбітражний керуючий Р. А. А. направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено оригінал документу (квитанції N 12221 від 26.07.2018), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.08.2018 N 1909, у зв'язку з перебуванням судді Пєскова В. Г. на лікарняному, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи N 922/132/13-г.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи N 922/132/13-г визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Ткаченко Н. Г., судді - Жукова С. В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.08.2018.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі N 922/132/13-г за касаційною скаргою арбітражного керуючого Р. А. А. від 25.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018; розгляд касаційної скарги призначено на 04.10.2018 об 11 год. 00 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

14. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, арбітражним керуючим Р. А. А. подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

15.1 Висновки суду апеляційної інстанції про те, що арбітражним керуючим Р. А. А. не вчинено дій по виконанню обов'язків ліквідатора у даній справі, а тому відсутні підстави для виплати йому грошової винагороди не відповідають дійсності оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 у справі N 922/132/13-г встановлено, що ним було проведено аукціон з продажу майна банкрута в межах даної справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. Арбітражним керуючим Ч. С. А. подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

16.1 Арбітражний керуючий Ч. С. А. в судовому засіданні 04.10.2018 проти касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ліквідатора обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21. Відповідно до пункту 1-1 Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

22. Як встановлено та зазначено вище, постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі прийнята 17.01.2013, тобто до 19.01.2013.

23. Відповідно, застосуванню підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

24. Згідно статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до 19.01.2013), надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі; при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

25. Частинами 12, 14 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у вказаній редакції) встановлено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

26. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

27. За приписами статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону N 4212-VI від 22.12.2011 року (Закон N 4212-VI)), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з дня фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу. Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Надання послуг арбітражного керуючого як суб'єкта незалежної професійної діяльності відбувається на платній основі.

28. Безоплатна праця забороняється Конституцією України та прирівнюється до рабства, в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів.

29. При визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

30. Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання арбітражним керуючим Р. А. А. повноважень ліквідатора, вчинення ним дій, передбачених законом.

31. Також, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

31.1 Матеріали справи не містять, а апелянтом не надано доказів звітування щодо своєї діяльності за заявлений період перед кредиторами боржника та судом. Доказів обговорення та затвердження проведеної роботи кредиторами, судом матеріали справи також не містять.

31.2 Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що після винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 про скасування ухвали місцевого господарського суду від 27.10.2016 щодо призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Р. А. А. та зобов'язання попередніх ліквідаторів боржника передати ліквідатору арбітражному керуючому Ч. С. А. всі документи банкрута, в тому числі, щодо виконання ліквідаційної процедури, арбітражний керуючий Ч. С. А. звернувся до арбітражного керуючого Р. А. А. та арбітражного керуючого К. В. В. з вимогою про передачу документів банкрута та щодо здійснених дій в ліквідаційній процедурі.

31.3 Арбітражним керуючим Ч. С. А. отримано від арбітражного керуючого К. В. В. (який виконував обов'язки ліквідатора до 27.10.2016) за актом приймання-передачі від 23.02.2017 документи банкрута та документи щодо здійснення К. В. В. ліквідаційної процедури під час виконання ним своїх повноважень ліквідатора боржника. Копії вказаних актів приймання передачі документів щодо здійснення ліквідаційної процедури долучені до матеріалів справи (а. с. 203-215 т. 25).

31.4 Матеріали справи містять докази направлення вимог арбітражному керуючому Р. А. А. щодо передачі документів банкрута та звітів про хід ліквідаційної процедури (т. 25 а. с. 211-216). Однак матеріали справи не містять доказів відповідей арбітражного керуючого Р. А. А. на зазначені запити.

31.5 Матеріали справи не містять доказів отримання ним (арбітражним керуючим Р. А. А.) від арбітражного керуючого К. В. В., який виконував обов'язки ліквідатора до 27.10.2016, документації банкрута.

32. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що арбітражним керуючим Р. А. А. не надано жодних доказів на підтвердження виконання ним обов'язків ліквідатора боржника у даній справі протягом заявленого ним періоду, матеріали справи таких доказів також не містять.

33. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнає доводи скаржника (пункт 15.1 постанови) безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

33.1 Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 у справі N 922/132/13-г встановлено наступне.

33.1.1 Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі N 922/132/13-г (залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017), Заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог кредиторів в частині заборони ліквідатору ФОП К. М. З. арбітражному керуючому Р. А. А. та ТзОВ "Сторгов" вчиняти будь-які дії, пов'язані з організацією та проведенням торгів (аукціону) з продажу майна боржника, який призначений на 29.12.2016, вчиняти будь-які інші дії з реалізації, продажу або будь-якого відчуження майна ФОП К. М. З., накладення арешту на майно боржника, задоволено, а в частині вимог Заяви про зобов'язання організатора аукціону ТОВ "Сторгов" скасувати аукціон та розмістити оголошення про скасування - відмовлено.

33.1.2 29.12.2016 державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова складено Акт про оголошення заборони.

33.1.3 Водночас, матеріалами справи підтверджено, що, в супереч вжитих апеляційним господарським судом заборон, 29.12.2016 ТзОВ "Сторгов" разом з ліквідатором ФОП К. М. З. арбітражним керуючим Р. А. А. було проведено аукціон з продажу майна банкрута, переможцем аукціону визнано ТзОВ "Сервісний центр Трейдінг" та 31.12.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області К. Л. Ю. видані відповідні Свідоцтва (том 18, арк. справи 167-177).

33.2 З наведеного вбачається, що хоча арбітражним керуючим Р. А. А. і було проведено аукціон з продажу майна банкрута, проте такі дії вчинено всупереч заборони суду, що в свою чергу не може свідчити про належне виконання ним своїх обов'язків як ліквідатора банкрута, тому підстави для виплати арбітражному керуючому Р. А. А. грошової винагороди в даному випадку відсутні.

34. Враховуючи наведене, доводи скаржника викладені в касаційній скарзі спростовуються вищевикладеним та змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

35. В силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

37. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (Рішення) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

38. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" (Рішення)).

39. Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування постанови суду апеляційної інстанції під час касаційного провадження.

40. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

41. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

42. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

43. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

44. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.

45. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України N 2147-VIII від 03.10.2017 (Закон N 2147-VIII), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Р. А. А. від 25.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі N 922/132/13-г залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. В. Білоус

Судді:

С. В. Жуков

 

Н. Г. Ткаченко




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали