ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.02.2011 р.

N Б-39/116-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Панової І. Ю., суддів - Білошкап О. В., Хандуріна М. І. (за участю представників сторін: ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого ОСОБА_5, ПАТ "Райффазен Банк Аваль" - Рожка Р. І, Геньбач Н. О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Райффазен Банк Аваль" на постанову господарського суду Харківської області від 6 жовтня 2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2010 р. по справі N Б-39/116-10 про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, встановив:

Постановою господарського суду Харківської області від 6 жовтня 2010 р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_5, зобов'язано ліквідатора відповідно до ст. ст. 25 - 30, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у термін до 06.04.2011 р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2010 р. постанову господарського суду Харківської області від 6 жовтня 2010 р. залишено без змін, виключивши п. 8 резолютивної частини постанови.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ПАТ "Райффазен Банк Аваль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківського області від 6 жовтня 2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2010 р. та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О. В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як встановили суди попередніх інстанцій, що боржник має зобов'язання, пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а саме:

- зобов'язання перед ФОП ОСОБА_9 у розмірі 252000,00 грн. на підставі договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 13.06.2008 р., строк сплати якого настав 13.06.2008 року. Заборгованість підтверджується договором купівлі-продажу від 13.06.2008 р., накладною б/н від 13.06.2008 р. та платіжною вимогою-дорученням від 01.07.2010 р. N 1 на суму 252000,00 грн., яка повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку боржника, наказом Господарського суду Харківської області по справі N 07/156-10 від 02.08.2010 року.

Вищевказані зобов'язання повністю визнані, не оспорюються боржником, та не погашені у встановлений для їх оплати строк.

Крім того, боржник має грошові зобов'язання перед ФОП ОСОБА_10 у розмірі 60000,00 грн., строк сплати якого настав 07.11.2009 року на підставі: договору оренди N б/н від 01.10.2009 року, акту прийому - передачі нерухомого майна б/н від 01.10.2009 року, актом приймання передачі грошових коштів N б/н від 01.10.2009 року, акту повернення нерухомого майна N б/н від 07.10.2009 року, Додаткової угоди N 1 від 01.10.2009 року, Рішення господарського суду Харківської області по справі N 61/31-10 від 17.02.2010 р., наказом Господарського суду Харківської області від 05.03.2010 року, постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2010 року. Відповідно до постанови ВП N 19942723 державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ про повернення виконавчого документу без виконання від 29.06.2010 року ФОП ОСОБА_10 був повернутий без виконання Наказ господарського суду Харківської області по справі N 61/31-10 на підставі ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", тобто за відсутністю майна на яке може бути звернення стягнення.

Заборгованість в сумі 60000,00 грн. повністю визнається боржником та є безспірною.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, боржник має зобов'язання перед Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до:

1) кредитного договору N 010-2/07-01-0475-08 від 4 червня 2008 року. Заборгованість по кредиту 62790,65 дол. США (497647,29 грн.), з яких прострочено: 5927,48 дол. США (46978,24 грн.), прострочена заборгованість по відсоткам 10849,84 дол. США (85990,40 грн.);

2) кредитного договору N 010-2/07-01-0474-08 від 4 червня 2008 року. Заборгованість по кредиту 435823,81 дол. США (3454121,60 грн.), з яких прострочено 41278,60 дол. США (327153,54 грн.), прострочена заборгованість по відсоткам 85677,60 дол. США (679037,81 грн.)

3) кредитного договору N 010-2/07-01-1366-07 від 26 грудня 2007 року, Заборгованість по кредиту: 451530,48 дол. США (3578604,82 грн.), з яких прострочено: 55005,42 дол. США (435945,45 грн.), прострочена заборгованість по відсоткам: 76633,90 дол. США (607351,97 грн.).

Вищевказані зобов'язання повністю визнані, не оспорюються боржником, та не погашені у встановлений для їх оплати строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за боржником на праві власності зареєстровано наступне майно:

1) 2/2 частина нежитлових приміщень N 7-4-:-7-6; 8-1-:-8-3, загальною площею 52,4 кв. м в літ. "Б-1", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 177 та належить на підставі договору купівлі - продажу від 20.11.2003 року, за реєстровим N 1336.

Це майно знаходиться в іпотеці ВАТ "Райффазен Банк Аваль" на підставі Договору іпотеки N 755/1-07 від 26.12.2007 р. у забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою N 755 від 26.12.2007 р.

2) 1/2 частина нежитлових приміщень 1-го поверху N 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, загальною площею 54,4 кв. м в літ. "А-4", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чкалова, буд. 15 та належить на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова по справі N 2-1609/08/04 від 06.03.2008 року.

Це майно знаходиться в іпотеці ВАТ "Райффазен Банк Аваль" на підставі Договору іпотеки N 07-01-101/2-08 від 04.06.2008 р. у забезпечення виконання зобов'язань Генеральною кредитною угодою N 07-01-101-08 від 04.06.2008 р.

3) нерухоме майно - 1/2 нежитлових приміщень 1-го поверху N 1-1-:-1-4, загальною площею 90,3 кв. м в літ. "А-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Леніна, буд. 52 та належить на підставі договору N б/н купівлі - продажу від 13.05.2008 року зареєстрований в реєстрі за N 2527.

Це майно знаходиться в іпотеці ВАТ "Райффазен Банк Аваль" на підставі Договору іпотеки N 07-01-101/1-08 від 04.06.2008 р. у забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою N 07-01-101-08 від 04.06.2008 р.

4) нерухоме майно - частина нежитлових приміщень підвалу N 1ж, 2ж, 3ж, 4ж, 5ж, загальною площею 52,2 кв. м в літ. "А-4", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Культури 6/18, та належить на підставі договору купівлі - продажу N б/н від 06.12.2003 року, за реєстровим номером N 3910.

Це майно знаходиться в іпотеці ВАТ "Райффазен Банк Аваль" на підставі Договору іпотеки N 755/2-07 від 26.12.2007 р. у забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою N 755 від 26.12.2007 р.

Боржник має у власності грошові кошти у сумі 500,00 грн., що підтверджується довідкою Харківського відділення АТ "Сведбанк", вих. N 1912 від 04.12.2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник не має у власності іншого рухомого та нерухомого майна, дебіторської заборгованості, грошових коштів на рахунках у банківських установах та інших активів, що підтверджується відповідним довідками.

При визнанні боржника банкрутом суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями передбаченими ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з частинами 3, 4 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство. За відсутності заперечень кредиторів господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців. План погашення боргів повинен включати: строк його виконання; розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику - громадянину-підприємцю та членам його сім'ї на споживання; розмір суми, яка буде щомісячно направлятися на погашення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до вимог статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 1 статті 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно вимог статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до вимог частини 4 статті 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, зокрема, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно з частиною 9 статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, подає державному реєстратору довідки Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості та інші документи.

Виходячи з вимог статті 51, частини 4 статті 105 ЦК України, статей 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що вирішили припинити власну підприємницьку діяльність, покладено обов'язок, для належного з'ясування кола кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, опублікувати в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, однією з передумов порушення провадження по справі про банкрутство в порядку статей 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення в порядку частини 4 статті 105 ЦК України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Крім того, справа про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, на підставі статей 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може бути порушена до закінчення двохмісячного строку з дня публікації повідомлення про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ФОП ОСОБА_4 неспроможний виконати свої зобов'язання перед кредиторами у повному обсязі, сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, боржник відповідає законодавчому визначенню юридичної особи, яка неспроможна виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, протягом строку встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після його настання не інакше, як через застосування відповідних судових процедур банкрутства до боржника.

Однак, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на не, що до заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство не додані докази здійснення попередньої публікації оголошення в порядку ст. 51 та ч. 4 ст. 105 ЦК України та ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та проміжний ліквідаційний баланс та не надали цим обставинам належної правової оцінки.

Крім того, відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що до матеріалів справи не додано звітів про оцінку майна боржника, а надані лише висновки про вартість майна.

Тобто, суди не дослідили, чи була належним чином проведена оцінка майна боржника.

При таких обставинах оскаржувані судові рішення не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:

Касаційну скаргу ПАТ "Райффазен Банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2010 р. та постанову господарського суду Харківської області від 6 жовтня 2010 р. по справі N Б-39/116-10 скасувати.

Справу N Б-39/116-10 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

 

Головуючий

І. Ю. Панова

Судді:

О. В. Білошкап

 

М. І. Хандурін

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали