ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.03.2011 р.

N Б-39/121-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Панової І. Ю. - головуючого, Білошкап О. В., Хандуріна М. І. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 у справі N Б-39/121-10 господарського суду Харківської області за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом, ліквідатор - арбітражний керуючий Чернишов Б. С. (за участю представників сторін: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Геньбич Н. О. (дов. від 05.11.2009), Пащенко С. М. (дов. від 06.01.2011), ліквідатора - арбітражного керуючого Чернишова Б. С.), встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Постановою господарського суду Харківської області від 25.10.2010 (суддя Швидкін А. О.) визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_9 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чернишова Б. С., якого зобов'язано опублікувати в офіційному друкованому органі відповідне оголошення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 (колегія суддів у складі: Фоміна В. О. - головуючий, Гончар Т. В., Кравець Т. В.) постанову господарського суду Харківської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що наявними матеріалами справи підтверджено наявність безспірних вимог кредиторів до боржника, які виникли у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності, перевіркою аудитора встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів боржника, а задоволення вимог одного із кредиторів призведе до неможливості виконання боржником зобов'язань перед іншими кредиторами.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариств (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції просить скасувати постанови першої та апеляційної інстанції та припинити провадження у справі. В обґрунтування посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 6, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норми ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Такий порядок передбачений, зокрема статтями 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Ст. 1 Закону визначає, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Із викладених норм діючого законодавства вбачається, що справа про банкрутство може бути порушена лише відносно суб'єкта підприємницької діяльності (у тому числі відносно фізичної особи, що має такий статус та зареєстрована у встановленому законом порядку). При цьому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 6 Закону, однією із умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника, як у суб'єкта підприємницької діяльності, в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами.

Тобто, вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог в заяві про порушення справи про банкрутство боржника - фізичної особи, мають бути пов'язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Ч. 5 ст. 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про його банкрутство стало виявлення факту неможливості погашення заборгованості перед кредиторами у загальній сумі 273172,00 грн. Так, заборгованість боржника перед ОСОБА_13 у розмірі 121436,00 грн. підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2010 р. по справі N 07/27-10; заборгованість перед приватним підприємством "Стройприват" у розмірі 151736,00 грн. підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2010 р. по справі N 21/18-10. Вказані зобов'язання повністю визнаються боржником, не оспорюються та не погашені у встановлений для їх оплати строк.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник має у власності нерухоме майно - Ѕ частина нежитлових приміщень цокольного поверху N 204-11,204-12; 1-го поверху N 204-1-:-204-5, 203-6-:-203-10, загальною площею 331,9 кв. м в літ. "А-9", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, буд. 64 та належить на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі N 2-10551/07 від 10.12.2007 року.

Це майно знаходиться в іпотеці ВАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" на підставі Договору іпотеки N 07-01-102/1-08 від 04.06.2008 р. у забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою N 07-01-102-08 від 04.06.2008 р.

Відповідно до висновку про вартість майна до звіту N 3/10/10 від 12.10.2010 року ринкова вартість на нежитлові приміщення становить 1448290,00 грн.

Боржник має у власності грошові кошти у сумі 500,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Універсал Банк" вих. N 095/338 від 19.10.2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги кредиторів, пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, не задоволені та не можуть бути стягнуті з боржника у загальному порядку, активів боржника не достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів боржника, а задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання боржником зобов'язань іншими кредиторами.

Іншого рухомого та нерухомого майна, дебіторської та кредиторської заборгованості, грошових коштів на рахунках у банківських установах, та інших активів боржник не має, що підтверджується листами КП "Харківське БТІ" від 05.10.2010 року за N 2333127, УДАІ УМВС України у Харківській області від 30.09.2010 N 6857, інспекції державного технічного нагляду від 29.09.2010 року N 1138, листом ХРФ ДП "Центр ДЗК" від 29.09.2010 року N 07/7896, ПАТ "Універсал Банк" вих. N 095/338 від 19.10.2010 року.

Відповідно до висновку аудитора від 22.10.2010 року щодо результату проведеної тематичної перевірки про фінансовий стан та платоспроможність ФОП ОСОБА_5 станом на 22.10.2010 року: встановлено, що ФОП ОСОБА_5 неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено доведеність матеріалами справи безспірність грошових вимог кредиторів до боржника, неспроможність у зв'язку з припинення боржником підприємницької діяльності задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, а також недостатність майна боржника для погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною та касаційними скаргами на постанову про визнання боржника банкрутом скаржник послався на укладені з боржником кредитні договори, які боржник укладав як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності.

Тобто, у даному випадку грошові вимоги скаржника не пов'язані зі здійсненням боржником підприємницької діяльності, а мають особистий характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство вимоги особистого характеру кредитори мають право заявити в процесі провадження у справі про банкрутство.

Згідно з п. 2 ст. 48 Закону за заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Пунктом 4 ст. 48 Закону передбачено, що якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник неспроможній виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, відсутній план погашення боргів, відсутні пропозиції щодо укладення мирової угоди, колегія суддів не вбачає порушень з боку суду першої інстанції у зв'язку із прийняттям 25.10.2010 постанови про визнання ФОП ОСОБА_9 банкрутом, та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 у справі N Б-39/121-10 залишити без змін.

 

Головуючий

І. Ю. Панова

Судді:

О. В. Білошкап

 

М. І. Хандурін

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали