ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 6 вересня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Берднік І. С., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г. (за участю представника публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - Бічукова А. В.), розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ексім" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року у справі N 50/467-б за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ексім" про визнання банкрутом, встановив:

У червні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Ексім" (далі - ТОВ "Фактор Ексім") звернулося до суду із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство, посилаючись на те, що задоволення вимог одного із кількох його кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань товариства в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30 липня 2010 року за заявою ТОВ "Фактор Ексім" порушено провадження у справі N 50/467-б про його банкрутство.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10 вересня 2010 року за результатами підготовчого засідання визнано розмір кредиторської заборгованості ТОВ "Фактор Ексім" - 1156657941,9 грн.; зобов'язано заявника (боржника) виконати вимоги частини п'ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) - у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; призначено розпорядником майна ТОВ "Фактор Ексім" арбітражного керуючого Долича О. В., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2010 року ухвалу господарського суду міста Києва від 10 вересня 2010 року залишено без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 16 березня 2011 року ухвалу господарського суду міста Києва від 10 вересня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2010 року скасував та припинив провадження у справі N 50/467-б про банкрутство ТОВ "Фактор Ексім".

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року з підстав, передбачених статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ТОВ "Фактор Ексім", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 7, 11 Закону про банкрутство та статті 80 ГПК України, просило скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

До поданої заяви ТОВ "Фактор Ексім" долучило копії постанов Вищого господарського суду України: від 31 березня 2010 року в справі N Б-19/139-09, від 21 листопада 2007 року в справі N Б26/71-07 та від 15 березня 2005 року в справі N 20-8/035, у яких по-іншому та, на його думку, правильно застосовано судом касаційної інстанції одні й ті ж норми права у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 10 червня 2011 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу N 50/467-б для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Вищий господарський суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявником додані копії судових рішень, в яких, на думку останнього, було неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що ТОВ "Фактор Ексім" подало до суду заяву, в якій просило порушити справу про своє банкрутство, посилаючись на те, що задоволення вимог одного з кількох його кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань товариства в повному обсязі перед іншими кредиторами (пункт 5 статті 7 Закону про банкрутство).

До поданої заяви ТОВ "Фактор Ексім" долучило річний баланс товариства за 2009 - 2010 роки та витяги з банківських рахунків.

Скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 10 вересня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2010 року, припиняючи провадження у справі N 50/467-б про банкрутство ТОВ "Фактор Ексім", Вищий господарський суд України виходив з того, що додані боржником до заяви про банкрутство копія балансу та копії кредитних договорів є недостатніми доказами неплатоспроможності боржника або її загрози, а доказів пред'явлення до нього вимог, якими можуть бути судові рішення, накази господарських судів або постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник не надав.

У судових рішеннях, на які посилається ТОВ "Фактор Ексім" як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, судами не було встановлено відсутність документально підтверджених безспірних вимог кредиторів.

Аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ними було неоднаково застосовано положення статей 7, 11 Закону про банкрутство.

Заява ТОВ "Фактор Ексім" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року, крім неоднакового застосування положень статей 7, 11 Закону про банкрутство, містить посилання на неоднакове застосування касаційним судом статті 80 ГПК України.

Відповідно до статті 11116 ГПК України перегляд Верховним Судом України судових рішень у господарських справах може здійснюватись виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Отже, на момент розгляду справи Верховний Суд України не має повноважень для перегляду судових рішень з підстав неоднакового застосування норм процесуального права.

Оскільки обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 11123, 11124 та 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ексім" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року у справі N 50/467-б.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий

І. С. Берднік

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали