ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.06.2012 р.

N П/9991/212/12


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Веденяпіна О. А., суддів: Зайця В. С., Кравцова О. В., Кочана В. М., Сороки М. О., при секретарі судового засідання Кирилюку В. В., за участю: позивача ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною, встановив:

ОСОБА_6 звернулась в суд з адміністративним позовом до Президента України, в якому просила визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо взятих ним на себе зобов'язань обстоювати її права та свободи.

У позовній заяві вказала, що Президент України не виконав свого обов'язку як гаранта додержання прав і свобод людини і громадянина відносно її інтересу. Позивач зазначила, що вона позбавлена судовою владою права на захист своїх інтересів в судовому порядку.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

У письмовому запереченні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що Президент України не має права втручатись у здійснення правосуддя.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази у справі, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цією метою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) розсудливо;

6) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під протиправною бездіяльністю, виходячи з положень, викладених у частині 2 статті 55 Конституції України, частини 2 статті 2 КАС України, розуміється певна форма поведінки особи (колегіального органу), пов'язана з не вчиненням дій, які вона повинна вчинити на підставі закону, що призвело до певних негативних наслідків для громадянина чи юридичної особи.

Повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України, зокрема, розділом V Конституції України. При цьому, як неодноразово наголошувалось Конституційним Судом України у своїх рішеннях, інші законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Главу держави, крім тих, що передбачені нормами Конституції України. Відповідно до статті 106 Конституції Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посиланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Порушені у позовній заяві вимоги стосуються питання розгляду судами адміністративної справи, тобто здійснення правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Аналогічне положення міститься у частині 1 статті 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI (далі - Закон N 2453-VI).

Закон N 2453-VI визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Статтею 14 Закону N 2453-VI передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, таким правом може скористатись і позивач.

Питання про законність прийнятого судом рішення може бути вирішено лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Президент України як Глава держави не може нести відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність судової влади.

Оскільки позивач не навела у позовній заяві обставин, які б свідчили про протиправність бездіяльності Президента України та порушення її прав, свобод чи інтересів відповідачем, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 158 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Судді:

О. А. Веденяпін

 

В. С. Заяць

 

В. М. Кочан

 

О. В. Кравцов

 

М. О. Сорока





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали