ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.10.2013 р.

N К/800/48803/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Смоковича М. І., суддів: Мироненка О. В., Чумаченко Т. А., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу за позовом ОСОБА_2 до Південної митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити митне оформлення автомобіля, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року, установила:

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що з 26 червня 2007 року вона проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. В період проживання в Придністровській Молдовській Республіці за власні кошти нею був придбаний транспортний засіб - автомобіль марки "Mercedes Benz", двигун N НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1996 року випуску, який був поставлений на облік в МРЕВ ДАІ міста Рибніца.

13 листопада 2008 року у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання в Україну позивачка була знята з реєстрації в місті Рибніца та 28 листопада 2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

20 листопада 2008 року при в'їзді на територію України на вищезазначений транспортний засіб - автомобіль "Mercedes Benz" була заповнена митна декларація. Позивачка звернулась до Південної митниці з заявою про пільгове оформлення належного їй автомобіля відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України". Однак, листом N 19/28-03/3131 від 31 березня 2009 року Південною митницею позивачці було відмовлено у пільговому оформленні автомобіля. Таку відмову позивачка вважає незаконною, оскільки виконала усі вимоги діючого законодавства та має усі підстави для пільгового оформлення автомобіля.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачка відмовилась від позовних вимог в частині щодо визнання незаконною бездіяльності Південної митниці відносно розгляду заяви позивачка та зобов'язання Південної митниці надати відповідь по результатам розгляду заяви відносно ОСОБА_2 про що ухвалено відповідне рішення про закриття провадження у справі частково.

Тому позивачка просила, визнати дії Південної митниці у відмові в пільговому оформленні транспортного засобу: автомобіля марки "Mercedes Benz", двигун N НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1996 року випуску, які належать йому на праві приватної власності у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання - протиправними та зобов'язати Південну митницю здійснити митне оформлення зазначеного транспортного засобу без сплати мита, акцизного збору та ПДВ, згідно статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2011 року (Ухвала N 2а-7900/09/1570, К-22784/10), позов задоволено частково: - визнано протиправною відмову в пільговому оформленні транспортного засобу - автомобіля марки "Mercedes Benz", двигун N НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1996 року випуску;

- зобов'язано Південну митницю ДМС України здійснити митне оформлення автомобіля марки "Mercedes Benz", двигун N НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1996 року випуску, який належать ОСОБА_2, з наданням пільг встановлених статтею 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" N 2681-III від 13 вересня 2001 року та надати їй митне свідоцтво для реєстрації зазначеного автомобіля в УДАІ ГУ МВС України в Одеській області.

Постановою Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року (Постанова N 21-221а13) ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2011 року (Ухвала N 2а-7900/09/1570, К-22784/10) скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі представник Південної митниці, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга Південної митниці підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, а з ним погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем були виконані усі вимоги статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", а саме припис щодо необхідності перебування транспортного засобу в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше року для митного оформлення автомобіля в пільговому режимі позивачем було дотримано, а тому позивачу не правомірно відмовлено митним органом у проведенні митного оформлення належних йому автомобіля та мотоцикла в пільговому режимі.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступних міркувань.

Пунктом 13 статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" визначено, що дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 26 червня 2007 року проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. В період проживання в Придністровській Молдовській Республіці за власні кошти нею був придбаний транспортний засіб - автомобіль марки "Mercedes Benz", двигун N НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1996 року випуску, який був поставлений на облік в МРЕВ ДАІ міста Рибніца.

13 листопада 2008 року у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання в Україну позивачка була знята з реєстрації в місті Рибніца та 28 листопада 2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

В підтвердження та обґрунтування свого адміністративного позову позивачка надала до суду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу N НОМЕР_3 Придністровської Молдавської Республіки (за межами території України), довідку Управління Державтоінспекції МВС Придністровської Молдавської Республіки N З-1343 від 18 листопада 2008 року про те, що автомобіль вперше зареєстрований на ім'я позивача в МРЕВ ДАІ міста Рибніца 8 листопада 2007 року та 18 листопада 2008 року знятий з обліку з переїздом на постійне місце проживання в Україну (а. с. 5, 6).

20 листопада 2008 року при в'їзді на територію України на вищезазначений транспортний засіб - автомобіль "Mercedes Benz" останньою була заповнена митна декларація.

ОСОБА_2 звернулась до Південної митниці ДМС України з заявою про пільгове оформлення транспортного засобу відповідно до статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозиться (пересилаються) громадянами на митну територію України".

Листом від 31 березня 2009 року N 19/2803/3131 позивачу відмовлено у пільговому оформленні автомобіля, з тих підстав, що у позивача відсутнє підтвердження факту перебування належного йому транспортного засобу на обліку в Республіці Молдова (а. с. 8).

Колегія суддів не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відмова Південної митниці ДМС України позивачу у пільговому митному оформленні належного йому транспортного засобу є неправомірною.

З наданих позивачем документів, вбачається, що місце її постійного проживання була Придніпровська Молдовська Республіка, ввезений на митну територію України автомобіль перебував на обліку в її органах.

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення.

Документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Дану конвенцію підписали Республіка Вірменії, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Україна, а також приєдналися Азербайджанська Республіка, Грузія.

З наведеного вбачається, що Придністровська Молдовська Республіка не є Стороною Конвенції від 22 січня 1993 року, а Україною не встановлено з Придністровською Молдовською Республікою ніяких договірних відносин.

Згідно з Нотою Міністерства закордонних справ та Європейської інтеграції Республіки Молдова від 11 червня 2007 року N 11140 щодо визнання документів про реєстрацію транспортних засобів, які видані компетентними органами Молдови, документи про реєстрацію транспортних засобів, оформлені у Придністровському регіоні Республіки Молдова не мають юридичної сили, але тимчасово допущені до використання виключно на території Республіки Молдова. Жителі Придністровського регіону мають можливість реєструвати свої транспортні засоби у відповідності з національним законодавством Республіки Молдова.

З листа Управління реєстрації транспорту і кваліфікації водійського складу Державного підприємства "Центр державних інформаційних ресурсів "REGISTRU" Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова, вбачається, що автомобіль позивачки на обліку в цій країні не перебував.

Дані обставини не були враховані, а ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції, а тому суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку про те, що їх рішення прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже обставини справи встановлені повно і правильно, лише не правильно застосовані норми матеріального права, оскільки факт перебування позивача на консульському обліку в Республіці Молдова зумовлює необхідність для мети, передбаченої частиною другою статті 8 Закону N 2681-III, вимагати на підтвердження факту перебування транспортного засобу на обліку в цій же країні, яка є суб'єктом міжнародних відносин, документи, видані саме її повноважними органами. Оскільки автомобіль позивача не був зареєстрований в Республіці Молдова, відповідні документи Митниці не надані, то вона правомірно відмовила позивачу у здійсненні пільгового митного оформлення автомобіля, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним їх судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159, 2201, 223, 229, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Південної митниці задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року в цій справі скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Південної митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити митне оформлення автомобіля - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. І. Смокович

Судді:

О. В. Мироненко

 

Т. А. Чумаченко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали