ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

24.11.2011 р.

N 2а-10054/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді Аблова Є. В.; при секретарі Мальчик І. Ю. (за участю сторін: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, Приватного підприємства "Компанія ФАХ" до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та визнання незаконними розпорядження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24 листопада 2011 року о 13 год. 13 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Встановив:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1), Приватне підприємство "Компанія ФАХ" (далі також позивач, ПП "Компанія ФАХ") звернулися до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі також відповідач, КМДА), яким просили: 1) визнати бездіяльність КМДА по реєстрації розпоряджень, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер протиправною та заборонити передавати на виконання акти, які не пройшли процедуру державної реєстрації; 2) визнати незаконними або невідповідними нормативному акту вищої юридичної сили (і нечинними з моменту прийняття) та такими, що не набрали чинності та не можуть бути застосовані із поворотом їх виконання та зазначенням способу його здійснення розпорядження КМДА: N 75 від 25.01.2011 р. "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 N 1221"; N 80 від 25.01.2011 р. "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 N 758 та від 29.12.2010 N 1220"; N 99 від 27.01.2011 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; N 101 від 27.01.2011 р. "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України"; N 140 від 03.02.2011 р. "Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальні послуги в м. Києві" (Розпорядження N 140); N 234 від 22.02.2011 р. "Про внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 N 758 та від 27.01.2011 N 101" (Розпорядження N 234); N 251 від 25.02.2011 р. "Про встановлення тарифів та внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.12.2008 N 1723" (Розпорядження N 251); N 253 від 25.02.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 N 979, від 14.08.2009 N 902, від 30.11.2009 N 1334" (Розпорядження N 253); N 307 від 09.03.2011 р. "Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві" (Розпорядження N 307); N 484 від 05.04.2011 р. "Про Колегію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (Розпорядження N 484); N 490 від 06.04.2011 р. "Про першочергові заходи щодо реалізації проекту "Міська електричка" (Розпорядження N 490); N 491 від 06.04.2011 р. "Про внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 N 979, від 24.03.2010 N 173, від 10.11.2010 N 933, від 10.11.2010 N 948"; N 504 від 06.04.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; N 506 від 06.04.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; N 538 від 12.04.2011 р. "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 N 1220" (Розпорядження N 538); N 616 від 26.04.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)"; N 617 від 26.04.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)"; N 665 від 04.05.2011 р. "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.04.2011 N 484" (Розпорядження N 665); N 711 від 11.05.2011 р. "Про здійснення заходів щодо перерахунків тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (Розпорядження N 711); N 738 від 17.05.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (Розпорядження N 738); N 830 від 26.05.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (Розпорядження N 830); N 846 від 30.05.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)"; N 1044 від 23.06.2011 р. "Про порядок розгляду звернень громадян у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації)" (Розпорядження N 1044); N 1047 від 23.06.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (Розпорядження N 1047); N 1048 від 23.06.2011 р. "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (Розпорядження N 1048) (далі - оскаржувані розпорядження); 3) у разі задоволення позову в частині визнання розпоряджень незаконними або такими, що не відповідають нормативному акту вищої юридичної сили - зобов'язати КМДА негайно (не пізніше ніж за 15 днів) після набрання постановою у справі законної сили опублікувати в газеті "Хрещатик"резолютивну частину постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки оскаржувані розпорядження не зареєстровані у встановленому законодавством порядку, то вони є такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані розпорядження прийняті Київською міською державною адміністрацією відповідно до вимог чинного законодавства України, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 31.10.2011 року судом ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4.

В судовому засіданні 17.11.2011 року судом ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.

Треті особи надали пояснення, в яких зазначили про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, ПП "Компанія ФАХ"до Київської міської державної адміністрації.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статей 118, 140 Конституції України особливості здійснення виконавчої влади і особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві, який згідно з ч. 3 ст. 133 Конституції України має спеціальний статус, визначаються окремим законом - Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Згідно ст. 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

На V сесії Київської міської ради VI скликання прийнято рішення від 27.05.2010 року N 805/4243 "Про оптимізацію структури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)", затверджено перелік структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які також є виконавчими органами із спеціальною компетенцією.

Таким чином, виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, Київська міська рада може також створювати інші виконавчі органи, які є підзвітними та підконтрольними Київраді і які мають іншу компетенцію ніж Київська міська державна адміністрація.

Тобто Київська міська державна адміністрація, після прийняття Закону України від 07.09.2010 року N 2500-VI "Про внесення змін до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" щодо порядку утворення районних рад" не потребує утворення Київською міською радою і здійснює повноваження виконавчого органу Київської міської ради визначені статтями 27 - 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (повноваження виконавчого органу). До прийняття зазначеного Закону, Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган Київської міської ради була утворена рішенням Київради від 20.06.2002 року N 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності", і здійснювала також повноваження її виконавчого органу згідно із статтею 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ". При цьому, рішення Київради від 11.03.99 року N 161/262 "Про виконавчий орган Київської міської ради" є рішенням про формування виконавчого органу Київської міської ради на базі існуючого в той час місцевого органу виконавчої влади - Київської міської державної адміністрації. А рішення Київської міської ради від 07.02.2002 року N 239/1673 "Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" та рішення Київської міської ради від 24.05.2007 року N 721/1382 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", за предметом правового регулювання, є рішеннями про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу, а не про його утворення.

Отже, позивачі невірно ототожнюють виконавчий комітет сільської, селищної і міської ради (який утворюється сільською, селищною і міською радою кожного скликання на строк її повноважень згідно із статтею 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") та виконавчий орган Київської міської ради (яким є Київська міська державна адміністрація згідно із статтею 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", і не потребує на даний час утворення Київрадою).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Здійснення повноважень визначених статтями 27 - 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було делеговано Київській міській державній адміністрації як виконавчому органу Київської міської ради згідно із Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Виконавчим органом Київської міської ради - Київською міською державною адміністрацією видано оскаржувані розпорядження.

Позивачі в обґрунтування своєї позиції щодо нечинності оскаржуваних розпоряджень у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації у головному управлінні юстиції в місті Києві зсилаються на положення Указу Президента від 03.10.92 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року N 833 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731" (Постанова N 833); лист Міністерства юстиції України від 29.03.2011 року "Щодо державної реєстрації розпоряджень Київської міської державної адміністрації з питань тарифів на житлово-комунальні послуги", лист Міністерства юстиції України від 14.06.2011 року N 0-20447-10.1 "Щодо державної реєстрації розпоряджень Київської міської державної адміністрації".

Проте, дані твердження позивачів підлягають спростуванню з огляду на наступне.

Відповідно до Указу Президента від 03.10.92 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" державній реєстрації підлягають виключно нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю. Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчих органів міських рад (яким в м. Києві є Київська міська державна адміністрація) не підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стала обов'язковою після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року N 833 (Постанова N 833) (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" 11.08.2011 року N 146), якою встановлено, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації підлягають державній реєстрації незалежно від функцій на виконання яких вони видаються.

Таким чином, оскільки постанова Кабінету Міністрів від 01.08.2011 року N 833 (Постанова N 833) набрала чинності 11.08.2011 року, то вона не може бути застосована до оскаржуваних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що винесені відповідачем у період з 25.01.2011 року по 23.06.2011 року.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лист Міністерства юстиції України від 20.03.2009 року N 480-09-24 "Щодо державної реєстрації нормативно-правових актів", в якому зазначено, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.

Також варто зазначити, що проекти розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не є регуляторними актами і не потребують проходження процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські відносини - це ті відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Отже, щоб вважати відносини господарськими за участю органів місцевого самоврядування або державної влади дані органи повинні бути учасниками господарських відносин, а саме - володіти господарською компетенцією.

Відповідно до статті 8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його компетенції.

Отже, законодавець розмежовує компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування, а саме: органи державної влади та місцевого самоврядування які наділені господарською компетенцією (сукупністю господарських прав і обов'язків), а отже є учасниками господарських відносин відповідно до статті 2 ГК України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування як виконавці та носії владно-політичних функцій, які Конституцією України та законами України наділені повноваженнями щодо прийняття різного роду рішень: організаційно-правових, адміністративних, фінансових тощо. В цьому випадку, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не володіють господарською компетенцією, а отже не є учасниками господарських відносин.

Стаття 176 ГК України визначає, що організаційно-господарськими зобов'язаннями визнаються господарські зобов'язання, що виникають в процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську дію або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, відносини з приводу встановлення/затвердження тарифів не є організаційно-господарськими відносинами відповідно до статей 3 і 176 ГК України, оскільки вони за суттю не є відносинами здійснення спільної господарської діяльності.

Згідно статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Слід також зазначити, що станом на день розгляду справи розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) N 99 від 27.01.2011 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням", N 101 від 27.01.2011 р. "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України" втратили чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 червня 2011 року N 1029.

Судом беруться до уваги приписи частини 2 статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, а тому позовні вимоги ОСОБА_1, Приватного підприємства "Компанія ФАХ" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 94, 158 - 163 КАС України суд постановив:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.11.2011 року.

 

Суддя

Є. В. Аблов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали