ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29.03.2011 р.

N К-28566/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі - Цуркана М. І. (головуючий), Бим М. Є., Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Черпіцької Л. Т., секретаря судового засідання - Шпикуляк В. Г. (за участю представника Фонду державного майна України - Погоріло Н. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд майна Автономної Республіки Крим, Верховна Рада Автономної Республіки Крим; третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фонд державного майна України, про визнання частково недійсним Положення та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Фонду майна України Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року, установила:

У серпні 2007 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці (АР) Крим та м. Севастополі (Відділення ФДМ) звернулося до суду з позовом до Ради міністрів АР Крим про визнання частково недійсним Положення про Фонд майна АР Крим, яке затверджене постановою Уряду АР Крим від 2 листопада 1995 року N 325. У липні 2009 року Фонд державного майна (ФДМ) України подав адміністративний позов до Ради міністрів Автономної Республіки про визнання частково недійсним цього ж Положення та про зобов'язання вчинити дії по внесенню до нього змін.

Зазначали, що пунктами 3.3, 3.4,3.5, 4.5, 4.6, 4.17 оскаржуваного Положення Фонду майна АР Крим надано не обмежені повноваження органу управління, власника та орендодавця державного майна, яке знаходиться на території АР Крим.

Посилаючись на те, що відповідно до положень законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про оренду державного та комунального майна" орган приватизації, яким є Фонд майна АР Крим, діє виключно в межах повноважень, наданих Фондом державного майна України та Верховною Радою АР Крим, то це означає, що оскаржувані пункти Положення не відповідають законодавству. Просили визнати їх недійсними, а Раду Міністрів АР Крим зобов'язати внести відповідні зміни до Положення.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року позови Відділення ФДМ та ФДМ України задоволено.

У касаційній скарзі Фонд майна АР Крим, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, представника третьої особи, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що на виконання Указу Президента України від 18 серпня 1995 року N 757/95 "Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим" постановою Ради міністрів АР Крим від 2 листопада 1995 року N 325 затверджено Положення про Фонд майна АР Крим.

Пунктами 3.3 - 3.5 цього Положення завданнями Фонду майна АР Крим зазначено: здійснення повноважень органу управління державним майном і майном, що належить Автономній Республіці Крим, яке не увійшло до статутних фондів і знаходиться на балансах господарських товариств і колективних сільськогосподарських підприємств, створених в процесі приватизації, розташованих на території Автономної Республіки Крим; здійснення повноважень власника відносно майна державних підприємств, розташованих на території Автономної Республіки Крим, в процесі їх приватизації; здійснення повноважень орендодавця державного майна.

Згідно з пунктом 4.5 Положення Фонд майна АР Крим здійснює повноваження власника відносно акцій (часток, паїв), що належать державі і Автономній Республіці Крим в майні господарських товариств, і несе відповідальність в межах цих акцій (часток, паїв) відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 4.6 Положення передбачено, що Фонд майна АР Крим продає майно, що знаходиться в державній власності, майно, що належить Автономній Республіці Крим, в комунальній власності, в процесі його приватизації в порядку, встановленому чинним законодавством України, а також згідно з (у відповідності з) договорами-дорученнями на реалізацію майна.

Відповідно до пункту 4.16 Положення Фонд майна АР Крим приймає рішення про передачу власникам приватизованих об'єктів в довгострокову оренду будівель і споруд, приватизація яких заборонена відповідно до чинного законодавства.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що оскаржувані пункти Положення про Фонд майна АР Крим суперечать нормам законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про оренду державного та комунального майна" в частині об'єму наданих останньому повноважень. Так, відповідно до положень наведених законів, Фонд майна АР Крим здійснює свої повноваження управління державним майном в визначених відповідними органами межах. Оскаржуваними пунктами Положення його повноваження не обмежуються.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції на час звернення до суду з цим позовом) орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з частиною першою статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на час звернення до суду з цим позовом) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Таким чином, законами України передбачені повноваження Фонду майна АР Крим як орендодавця та органу приватизації в АР Крим по відношенню до майна, що знаходиться в державній або комунальній власності та територіально відноситься до АР Крим. Проте, ці повноваження не є абсолютними, а їх конкретний обсяг визначається у окремих випадках Фондом державного майна України, Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування.

З огляду на це, обґрунтованим є висновок судів про те, що оскаржувані пункти Положення внаслідок того, що не передбачають жодних обмежень повноважень Фонду майна АР Крим, суперечать вищенаведеним нормам законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про оренду державного та комунального майна", а тому підлягають визнанню недійсними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі щодо того, що оскаржуване Положення погоджувалось ФДМ України не беруться до уваги, оскільки не підтверджуються належними доказами.

З огляду на зазначене, рішення судів є законними та обґрунтованими, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують та не дають підстав вважати такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої та (або) апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Фонду майна України Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

М. І. Цуркан

 

М. Є. Бим

 

Н. В. Васильченко

 

О. В. Калашнікова

 

Л. Т. Черпіцька

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали