ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31.08.2011 р.

N К-35179/10


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого-судді: Юрченка В. В., суддів: Кобилянського М. Г., Рибченка А. О., Стародуба О. П., Тракало В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання наказів нечинними та їх скасування за касаційними скаргами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та прокуратури Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року, встановила:

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом ГУМВС України в Полтавській області від 20 січня 2010 року N 24 в зв'язку з розглядом колективного звернення працівників управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області, перевіркою викладених в ньому фактів призначено службове розслідування та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області. Наказом ГУМВС України в Полтавській області від 27 січня 2010 року N 16 о/с на підставі висновку службового розслідування ГУМВС України в Полтавській області від 27 січня 2010 року позивача призначено на посаду начальника сектору бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління.

Вважає зазначені накази протиправними з наступних підстав. 12 січня 2010 року в ході проведення примусового виконання працівниками відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області згідно наказу ГУМВС України в Полтавській області від 4 січня 2010 року N 4 о/с. Проте фактично позивача не було допущено до виконання функціональних обов'язків. Всупереч положенням статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" позивача не було ознайомлено зі зверненням працівників УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області; при винесенні висновку службового розслідування, з яким позивача також не було ознайомлено, керівництвом ГУМВС України у Полтавській області не взято до уваги його пояснення; зміст винесеного наказу N 24 о/с від 20 січня 2010 року не було доведено до позивача під підпис.

Просив визнати неправомірними дії ГУМВС України в Полтавській області щодо винесення наказів N 24 від 20 січня 2010 року, N 16 о/с від 27 січня 2010 року; визнати нечинним та скасувати наказ ГУМВС України в Полтавській області від 20 січня 2010 року N 24 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання функціональних обов'язків заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області; визнати нечинним та скасувати наказ ГУМВС України в Полтавській області "По особовому складу" від 27 січня 2010 року N 16 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області та призначення на посаду начальника сектору бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області з 27 січня 2010 року; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області з 27 січня 2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 4 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 березня 2010 року без змін.

Вказуючи на допущені, на думку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та прокуратури Полтавської області, судами першої та апеляційної інстанцій неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач та прокуратура Полтавської області просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що наказом ГУМВС України в Полтавській області від 4 січня 2010 року N 4 о/с ОСОБА_1 був поновлений з 8 липня 2009 року на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області на підставі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року та постанови про відкриття виконавчого провадження підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Полтавській області від 17 грудня 2009 року. Відповідно до актів державного виконавця від 12 січня 2010 року на підставі зазначеного наказу позивачеві надано кабінет N 14, ключі від кабінету, ключі від сейфів, що знаходяться в кабінеті N 14. Наказом ГУМВС України в Полтавській області від 20 січня 2010 року N 24 в зв'язку з розглядом колективного звернення працівників УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, перевіркою викладених в ньому фактів призначено службове розслідування та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області до завершення службового розслідування. 21 січня 2010 року позивача було ознайомлено із зазначеним наказом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Згідно з частиною 1 статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, метою видання наказу від 20 січня 2010 року N 24 була перевірка відомостей, викладених у колективному зверненні працівників УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області. Проте із зазначеного звернення не вбачається про повідомлення начальника ГУМВС України в Полтавській області про вчинений позивачем дисциплінарний проступок, воно містить лише припущення щодо доцільності подальшої роботи позивача на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій ГУМВС України в Полтавській області щодо винесення наказу від 20 січня 2010 року N 24, визнання його нечинним та скасування в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання функціональних обов'язків заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, оскільки підстави для призначення службового розслідування, передбачені статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, були відсутні, а внаслідок цього підстав для відсторонення позивача від виконання службових обов'язків заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області не було.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що наказом ГУМВС України в Полтавській області від 27 січня 2010 року N 16 о/с на підставі висновку службового розслідування ГУМВС України в Полтавській області від 27 січня 2010 року та відповідно до пункту 21 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача призначено на посаду начальника сектору бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління, звільнивши його (за службовою невідповідністю) з посади заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області 27 січня 2010 року. Відповідно до пояснень представника відповідача зазначений наказ був прийнятий відповідно до положення пункту 45 "г" Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ, фактично це було переміщення, викликане необхідністю служби, що передбачає пункт 21 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ. Висновок службового розслідування за результатами розгляду колективного звернення працівників УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, затверджений Першим заступником начальника ГУМВС України в Полтавській області 27 січня 2010 року, не містить висновків щодо невідповідності позивача займаній посаді.

Відповідно до пункту 45 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей.

Згідно з пунктом 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що кореспондується з пунктом 1.4 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2005 року N 181, атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Відповідно до положень пункту 4.11 Інструкції висновок щодо відповідності працівника займаній посаді приймається атестаційною комісією на підставі всебічного розгляду показників роботи, професійної компетентності працівника і його ділових та особистих якостей.

Пункт 5.3 Інструкції передбачає, зокрема, що рішення про переміщення особи на нижчу посаду приймається у двомісячний термін з дня затвердження висновку атестаційної комісії.

Згідно з пунктом 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивач підлягає поновленню на посаді заступника начальника ГУМВС України в Полтавській області, тому що його було звільнено із зазначеної посади з порушенням вимог пункту 48 Положення та пункту 1.4 Інструкції, адже переміщення позивача з вищої посади на нижчу було здійснено без проведення атестації. Підставою для переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі є висновок атестаційної комісії, а не висновок службового розслідування.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, належним чином встановив обставини справи, дав відповідну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам у справі та прийшов до обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій ГУМВС України в Полтавській області щодо винесення наказу від 27 січня 2010 року N 16 о/с, визнання його нечинним та скасування в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області та призначення на посаду начальника сектору бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області з 27 січня 2010 року, виходячи з безпідставності звільнення позивача з вищої посади та призначення його на нижчу посаду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та прокуратури Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. В. Юрченко

Судді:

М. Г. Кобилянський

 

А. О. Рибченко

 

О. П. Стародуб

 

В. В. Тракало





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали