ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.05.2018 р.

Справа N 916/2872/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий - Стратієнко Л. В., судді: Студенець В. І., Ткач І. В., за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К. І.; за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - 1 - не з'явився, відповідач - 2 - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" на рішення господарського суду Одеської області (суддя - Малярчук І. А.) від 31.10.2017, та на постанову Одеського апеляційного господарського суду (головуючий - Бєляновський В. В., судді - Величко Т. А., Філінюк І. Г.) від 30.01.2018, за позовом ОСОБА_1 до 1) приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" про визнання договору недійсним, встановив:

У жовтні 2016 позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" 20.07.2015, зареєстрованого в реєстрі за N 882 зі змінами до нього від 20.08.2015, зареєстрованими в реєстрі за N 954.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача як акціонера ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" на володіння та управління активами цього товариства внаслідок незаконного відчуження за оспорюваними договорами 419/1000 частин нежитлових будівель ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", розташованих в АДРЕСА_1. Договір купівлі - продажу та договір про внесення змін до нього укладені з порушенням ст. ст. 70, 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки це є значний правочин, але загальними зборами акціонерів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" не приймалося рішення щодо укладення значного правочину та не надавалася згода на укладення спірного договору, у вчиненні якого була заінтересованість, яка полягала в тому, що голова наглядової ради ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_4 та засновник і генеральний директор ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" ОСОБА_5 є близькими родичами (мати і син), а тому мало бути прийнято рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Таке питання мало бути винесено на розгляд загальних зборів акціонерів, проте таких зборів не проводилося і відповідного рішення не приймалося.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Т. М. О., зареєстрований в реєстрі N 882, укладений між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" із змінами, внесеними згідно договору про внесення змін до договору від 20.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Т. М. О., зареєстрованого в реєстрі N 954.

12.02.2018 відповідач ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає порушення норм процесуального права - ст. 11112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.1.2017), ч. 3 ст. 269, п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права - п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно з ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість та порядок їх укладення: особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:

1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину придбаває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).

Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про:

1) предмет правочину;

2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;

3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;

4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.

Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.

Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Отже, акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є акціонером ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", на особовому рахунку якого обліковується 5000 шт. простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 1250,00 грн. що підтверджується листом ТОВ "Регіональний реєстротримач" від 03.02.2016 N 160203-1/2 (а. с. 67, т. 1).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на порушення його корпоративних прав як акціонера ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" на володіння та управління активами цього товариства внаслідок незаконного відчуження за оспорюваними договорами 419/1000 частин нежитлових будівель ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", розташованих в АДРЕСА_1.

Пунктами 7.1, 7.2 статуту ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" передбачено, що органами управління товариством є: загальні збори товариства, наглядова рада товариства, генеральний директор, ревізійна комісія. Загальні збори є вищим органом товариства.

При голосуванні з питань злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу товариства; вчинення товариством значного правочину та зміни розміру статутного капіталу товариств, використання бюлетенів є обов'язковим. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених законодавством. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених законодавством (п. п. 7.19, 7.32 статуту).

15.10.2012 загальними зборами ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" були прийняті рішення, зокрема, про припинення (реорганізацію) товариства шляхом перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю (п. 9 порядку денного) та створення комісії з припинення товариства шляхом покладання функції комісії з припинення товариства на виконавчий орган товариства - Генерального директора товариства - С. В. А. (п. 10 порядку денного).

27.06.2015 відбулись річні (чергові) загальні збори акціонерів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформлені протоколом N 1, на яких вирішено, зокрема: 1) затвердити рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством у період з 27.06.2015 до наступних загальних зборів акціонерів товариства, але не пізніше 30.12.2016, а саме, в т. ч. про надання згоди на продаж майна ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" - нежитлової будівлі під літ. "Ж" загальною площею 164,6 кв. м, літ. "Н" загальною площею 2972,7 кв. м, літ. "Р" загальною площею 86,1 кв. м, літ. "Р1" загальною площею 540,0 кв. м, що становить 419/1000 частин нежитлових приміщень орієнтовною вартістю 435000,00 грн.;

2) будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Уповноважити комісію з припинення товариства, функції якої виконує С. В. А., на укладання кожного такого правочину від імені товариства з правом підпису договорів/додаткових угод/контрактів та інших документів, необхідних для укладання цих правочинів. Кількість зазначених вище правочинів, які будуть вчинятися протягом зазначеного періоду, необмежена. Товариство усвідомлює, що вчинення значного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна товариства, збільшення/зменшення вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а також можливих коливань курсу гривні до іноземних валют;

3) обрати членом наглядової ради Л. А. В. та укласти з нею контракт.

20.07.2015 між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (продавець) в особі комісії з припинення товариства, функції якої виконує С. В. А., яка діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.2012, та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (покупець) в особі уповноваженого представника Л. А. В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої 18.07.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Т. М. О., було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність належні продавцю 419/1000 частин нежитлових будівель які складаються з: нежитлова будівля (літ. "Ж") - загальною площею 164,6 кв. м, нежитлова будівля (літ. "Н") - загальною площею 2972,7 кв. м; нежитлова будівля (літ. "Р") - загальною площею 86,1 кв. м нежитлова будівля (літ. "Р1") - загальною площею 540,0 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 5 договору визначено, що сторони договору домовились про здійснення купівлі-продажу за 439573 грн.

20.08.2015 між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (продавець) в особі комісії з припинення Товариства, функції якої виконує С. В. А., яка діє на підставі Статуту та протоколу загальних зборів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.2012, та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (покупець) в особі уповноваженого представника Л. А. В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої 18.07.2015 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Т. М. О. було укладено договір про внесення змін до вищезгаданого договору, яким в преамбулу та п. 6 цього договору викладено в новій редакції.

Згідно з п. 6 договору, в редакції договору про внесення змін до нього від 20.08.2015, розрахунок по цьому договору проведений у безготівковій формі у такому порядку: акт взаємозаліку вимог, підписаний 20.07.2015 між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в особі комісії з припинення товариства С. В. А. та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" в особі Л. А. В. яка діє на підставі довіреності, посвідченої 18.07.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Т. М. О.

Договір купівлі - продажу від 20.07.2015 та договір про внесення змін до нього від 20.08.2015 посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за N 882 та N 954 відповідно (а. с. 19-22, т. 1).

З акту взаємозаліку вимог від 20.07.2015, підписаного ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" в особі Л. А. В., яка діє на підставі довіреності від 18.07.2015 та ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в особі комісії з припинення товариства С. В. А., вбачається, що вказані особи домовилися за договором поруки N 3/5 від 02.07.2015 та договором купівлі-продажу від 20.07.2015, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за N 882, здійснити взаємозалік в сумі 439537 грн. (а. с. 141, т. 2).

Відповідачем ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в обґрунтування заперечень проти позову подано до матеріалів справи копію протоколу засідання наглядової ради ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 30.06.2015, із змісту якого вбачається прийняття наглядовою радою рішення щодо надання згоди на продаж нежитлових приміщень за адресою 65085, АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі під літ. "Д", "Д1", "К", загальною площею 5 213,4 кв. м, що становлять 463/1000 частин нежитлових приміщень, які не є предметом спірного у цій справі договору купівлі-продажу від 20.07.2015, за яким було відчужено нежитлові будівлі літ. "Ж", загальною площею 164,6 кв. м, літ. "Н", загальною площею 2972,7 кв. м, літ. "Р1", загальною площею 540 кв. м, літ. "Р", загальною площею 86,1 кв. м, що складають 419/1000 частин нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_1 (а. с. 171-173, т. 2).

Протокол наглядової ради ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" N 1 від 19.07.2015, посилання на який на підтвердження правомірності укладення спірного договору купівлі-продажу, міститься у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.09.2017, щодо обговорення на засіданні наглядової ради генеральним директором С. В. А. інформації про наявність заінтересованості у проекті договору між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" у зв'язку з тим, що афілійована особа (син) голови наглядової ради товариства ОСОБА_4 є засновником та генеральним директором ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", сторонами під час вирішення цього спору в суді першої інстанції до матеріалів справи надано не було.

Необхідно зазначити, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2017 у справі N 916/730/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2017, визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформлені протоколом N 1 від 27.06.2015.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що мав місце факт існування заінтересованості у вчиненні між відповідачами спірного договору купівлі - продажу. ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" не було дотримано порядку узгодження наглядовою радою акціонерного товариства укладення цього правочину відповідно до вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", у зв'язку з чим спірний договір укладено з порушенням положень вказаної норми закону. Крім того, спірний договір зі сторони ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ "МЕНЕДЖМЕНТ" було підписано Л. А. В. за довіреністю від 18.07.2015, яка загальними зборами акціонерів від 27.06.2015 була обрана членом наглядової ради ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС". Відсутність доказів повідомлення останньою наглядової ради щодо наявності ознак заінтересованості в укладенні спірного договору чи припинення повноважень Л. А. В. в наглядовій раді товариства в термін до укладення спірного договору також підтверджує укладення цього договору з порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Вказане є підставою для визнання правочину згідно вказаних вище норм закону (ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства") недійсним. Спірний правочин порушив інтереси позивача як акціонера, оскільки вартість його акцій залежить від розміру активів товариства, які останнє внаслідок оспорюваного правочину неправомірно відчужило.

У зв'язку з викладеним вище необхідно зазначити, що доводи касаційної скарги про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 11112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у його постанові від 20.07.2017 та помилкове залучення до матеріалів справи протоколу засідання наглядової ради акціонерного товариства від 30.06.2015 замість 19.07.2015, є безпідставними, оскільки вказаний протокол в порядку ст. 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) був наданий саме відповідачем ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" як підстава заперечень проти доводів позову. Протокол же засідання наглядової ради акціонерного товариства був наданий лише до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, враховуючи, що господарськими судами у справі встановлено, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особами, заінтересованим у вчиненні спірного правочину був весь склад наглядової ради (рішенням загальних зборів акціонерів товариства склад наглядової ради був визначений у кількості двох осіб (а. с. 44, т. 1) - ОСОБА_4 на підставі п. 1 вказаної норми, а Л. А. В. - на підставі п. 4, наявність вказаного рішення наглядової ради ніяким чином не впливає на правомірність спірного правочину, оскільки в такому випадку відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" питання про вчинення спірного правочину мало бути винесено на розгляд загальних зборів.

Залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційний суд, погодившись з тим, що спірний правочин та зміни до нього є недійсними у зв'язку з порушенням порядку, встановленого законом для вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, окрім того, вказав, що спірний правочин є значним, а тому при його укладенні необхідно було дотримуватися і вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

При цьому суд виходив з того, що з фінансового звіту ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" вбачається, що станом на 31.12.2013 згідно з розділом I форми N 1-м вартість активів товариства складала 2564,7 тис. грн (а. с. 127, т. 1). Враховуючи, що за договорами купівлі - продажу від 17.07.2015 р. ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" було відчужено на користь ТОВ "Торговий дім "Титан" 463/1000 частин нежитлових будівель та на користь СПД К. І. Б. 118/1000 частин нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, і на балансі товариства залишилось 419/1000 частин нежитлових будівель, що згідно з п. 4 спірного договору купівлі-продажу від 20.07.2015 складало 439573 грн. (100 %), а тому спірний правочин був значним (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", в редакції чинній на момент укладення спірного договору), що також відображено за результатами розгляду питання п. 6 рішення загальних зборів акціонерів від 27.06.2015. Отже, для його укладення необхідно було отримати згоду загальних зборів акціонерів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".

Такий висновок суду є помилковим, оскільки, визначаючи вартість активів акціонерного товариства, суд помилково взяв до уваги лише вартість необоротних активів. Разом з тим, в ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" вказано про вартість всіх активів, тобто як оборотних, так і необоротних.

За таких обставин, враховуючи відхилення судами як доказів фінансових звітів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" у зв'язку з їх сумнівністю, оскільки вони не містять відомостей про їх прийняття відповідними контролюючими органами, що унеможливлює встановлення процентного співвідношення вартості відчуженого за спірним договором майна з вартістю активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності, а рішення загальних зборів акціонерів від 27.06.2015, п. 6 якого спірний правочин був визначений як значний, скасовано рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2017 у справі N 916/730/17, що набрало чинності, необхідно погодитися з доводами касаційної скарги про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо визначення вартості активів, з якої необхідно виходити для визначення значного правочину.

Разом з тим, ця помилка в застосуванні норми матеріального права не призвела до постановлення незаконного рішення, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 309 ГПК України підстав для скасування правильного по суті рішення не вбачається.

Що стосується доводів касаційної скарги про безпідставне відхилення судом апеляційної інстанції клопотання ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" про приєднання до матеріалів справи протоколу загальних позачергових зборів акціонерів від 29.02.2016, на яких було схвалено укладення спірного правочину, то вони не ґрунтуються на нормах процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 269 ГПК України, якою передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Як вбачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, ним обґрунтовано (справа розглядалася вже вдруге) було відхилено вказане клопотання з підстав недоведеності відповідачем обставин, передбачених вказаною нормою як підставу для прийняття апеляційним судом нових доказів.

Враховуючи викладене вище, постановлені у справі судові рішення ґрунтуються на правильній правовій оцінці зібраних у справі доказів в їх сукупності та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому підстави для їх скасування та передачі справи на новий розгляд відсутні. Допущена судом апеляційної інстанції помилка щодо встановлення значності спірного правочину не вплинула на правильність висновків суду про задоволення позову у зв'язку з тим, що правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, був з порушенням вимог закону, що визначають порядок і вимоги до укладення такого правочину.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги покладаються на відповідача ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд постановив:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2017 у справі за N 916/2872/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Л. Стратієнко

Судді:

В. Студенець

 

І. Ткач




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали