ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.04.2016 р.

Справа N 911/3378/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Данилової М. В., суддів: Данилової Т. Б., Яценко О. В., за участю представників: позивача - Л. О. М. (дов. [...]), відповідача - Г. І. М. (дов. [...]), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі N 911/3378/15 господарського суду Київської області за позовом Дочірнього підприємства "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" до Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, встановив:

Дочірнє підприємство "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Київській області про:

- визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 19.09.2012 р.;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на умовах проекту додаткової угоди, що додається:

"Додаткова угода до договору оренди землі, що зареєстрований 25.12.2012 р. за N 322550004002013

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Київській області в особі виконуючого обов'язки начальника Ш. А. Г., що діє на підставі Положення про головне управління Держгеокадастру в Київській області, з однієї сторони та,

Орендар: Дочірнє підприємство "Колос" товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" в особі директора Я. В. М., який діє на підставі статуту з другої сторони,

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди поновити дію договору оренди землі, що зареєстрований 25.12.2012 р. за N 322550004002013 на тих самих умовах. У зв'язку з цим викласти п. 8 договору в наступній редакції.

1. "п. 8 договір укладено терміном на 7 років. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі кадастровий номер 3225587400:06:007:0005 від 19.09.2012 р., що зареєстрований в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за N 322550004002013.

Реквізити та підписи сторін".

Рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2015 р. (суддя Карпечкін Т. П.), позов задоволено частково. Визнано поновленим договір оренди землі, укладений між дочірнім підприємством "Колос" товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі кадастровий номер 3225587400:06:007:0005 від 19.09.2012 р., що зареєстрований в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за N 322550004002013.

Також, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, що зареєстрований 25.12.2012 р. за N 322550004002013 в наступній редакції:

"Додаткова угода до договору оренди землі, що зареєстрований 25.12.2012 р. за N 322550004002013

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Київській області в особі виконуючого обов'язки начальника Ш. А. Г., що діє на підставі Положення про головне управління Держгеокадастру в Київській області, з однієї сторони та,

Орендар: Дочірнє підприємство "Колос" товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" в особі директора Я. В. М., який діє на підставі статуту з другої сторони,

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди поновити дію договору оренди землі, що зареєстрований 25.12.2012 р. за N 322550004002013 на тих самих умовах та строк, визначений п. 8 договору.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі кадастровий номер 3225587400:06:007:0005 від 19.09.2012 р., що зареєстрований в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за N 322550004002013.

Реквізити та підписи сторін".

Стягнуто з головного управління Держгеокадастру в Київській області на користь дочірнього підприємства "Колос" товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, як орендар, який належно виконував свої обов'язки за договором, після спливу договору має переважне право укладення договору на новий строк, тобто на 1 рік.

Разом з тим, вимоги щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі, задовольнив у власній редакції (тих самих умовах та на той самий строк, який вказаний у договорі оренди землі від 19.09.2012 р.), оскільки надана позивачем редакція не стосується питань поновлення договору, а свідчить про внесення змін до договору, який підлягає поновленню.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, Дочірнім підприємством "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" було подано апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Лобань О. І., судді Майданевич А. Г., Федорчук Р. В.), рішення господарського суду Київської області від 28.10.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Дочірнє підприємство "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків апеляційного суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 13.04.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2012 р. між Дочірнім підприємством "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області договір оренди землі, кадастровий номер 3225587400:06:007:0005, площею 50,9471 га., в тому числі ріллі 50,9471 га за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду).

Земельна ділянка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області.

Згідно з п. 8 договір укладено терміном на 1 рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: у тому числі, - закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди було зареєстровано в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за N 322550004002013.

Земельну ділянку за актом прийому-передачі об'єкта оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування 25.12.2012 р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України та згідно внесених змін 25.01.2013 р. до Положення про Головне управління Держземагентства, з 25.01.2013 р. Головне управління Державного агентства земельних ресурсів у Київській області виконувало функції розпорядника землями сільськогосподарського призначення державної власності в межах області та є правонаступником Яготинської районної державної адміністрації в частині розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

З 04.06.2015 р. ці функції виконує Головне управління Держгеокадастру у Київській області та є правонаступником Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням N 139, у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, із доданим до нього проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р.

Згідно з умовами п. 1 додаткової угоди, пункт 8 договору викладено у наступній редакції: "Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію."

У листі від 07.10.2013 р. N 08-03/7462 відповідач вказав, що для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі йому необхідно надання копії проекту відведення земельної ділянки та установчих документів, завірених належним чином.

07.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом N 168, у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди на 7 років, із доданими до нього документами на виконання листа N 08-03/7462 від 07.10.2013 р., а також проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р.

Листом від 03.12.2013 р. N 08-03/10449 відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк.

У серпні 2014 р. позивач, вкотре, звернувся до відповідача із листом N 139 від 26.08.2014 р., у якому просив розглянути питання поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, із доданим до нього проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: "Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію."

Листом від 08.09.2014 р. N 31-10-0.31-1510/0/17-14-сг відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, оскільки договір було укладено при встановленій законодавством процедурі проведення земельних торгів (аукціонів).

Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права зазначає про наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою землі здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 цього ж Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними стовідсотково будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Другою правовою конструкцією є так звана пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), що є новелою порівняно з редакцією норми до 12.03.2011 р.

Пролонгація відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7 - 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору. Наведене є підставою для висновку про застосування до обох правових конструкцій поновлення договору оренди землі частини третьої наведеної норми, відповідно до якої орендар має надіслати проект додаткової угоди орендодавцеві, і, оскільки про пролонгацію може бути остаточно відомо лише через місяць після закінчення строку дії договору, надіслати у цьому випадку проект про продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах після спливу цього місячного строку і відмови у місячний строк укласти відповідну саме частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткову угоду.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи підтверджують, що позивач звертався з проектом додаткового договору до закінчення строку дії договору (коли автоматичної пролонгації ще не відбулось) і в якому просив поновити строк договору щонайменше на сім років, тобто просив змінити умови договору оренди землі в частині строку на який його було укладено.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач заперечував у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі на новий строк і на нових умовах, що не передбачені договором оренди землі від 19.09.2012 р.

Враховуючи, що позивач не надав доказів звернення до відповідача із вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена у строк ані встановлений у законі (місячний), ані до 26.12.2013 р., касаційна інстанція вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є порушеним, оскільки з такою пропозицією позивач до відповідача не звертався, а навпаки просив змінити таку істотну умову договору як строк його дії щонайменше на сім років.

Отже, договір від 19.09.2012 р. не був продовжений на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою за цим Договором є припиненим, а нормами діючого законодавства не передбачено внесення змін до договорів правовідносини за якими припинені і які не є чинними.

Стосовно доводів, які викладені Дочірнім підприємством "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Дочірнього підприємства "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, постановив:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Колос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі N 911/3378/15 господарського суду Київської області залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

М. Данилова

Судді:

Т. Данилова

 

О. Яценко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали