ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.05.2016 р.

Справа N 912/3019/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Алєєва І. В. (доповідач), судді: Дроботова Т. Б., Коробенко Г. П., за участю представників: від позивача - З. П. Л. - дов. [...]; від відповідача: А. Л. В. - дов. [...]; від третьої особи 1 - не з'явився; від третьої особи 2 - не з'явився; від третьої особи 3 - ОСОБА_6 - дов. [...], розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Перлина Степу" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі господарського суду N 912/3019/15 Кіровоградської області за позовом Фермерського господарства "Перлина Степу" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Новгородківської районної державної адміністрації; 2. Тарасівської сільської ради; 3. ОСОБА_8 про визнання договору поновленим, встановив:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015 р. у справі N 912/3019/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано поновленим договір оренди землі, зареєстрований 28.01.2010 р. в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр земельного кадастру" за N 041037500001 на земельну ділянку площею 34,9614 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі N 912/3019/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Фермерське господарство "Перлина Степу", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.04.2016 р. N 08.03-04/1089 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Рогач Л. І., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі N 912/3019/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І. В. (доповідач), судді - Дроботова Т. Б., Коробенко Г. П.

Ухвалою від 19.04.2016 р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання ОСОБА_8 про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.05.2016 р. відкладено розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві та поясненнях на касаційну скаргу ОСОБА_8 просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 17.05.2016 р. з'явились представники позивача, відповідача та ОСОБА_8 Інші учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фермерського господарства "Перлина Степу".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.12.2009 р. між Новгородківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Перлина Степу" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 34,9614 га на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років.

Договір зареєстровано 28.01.2010 р. в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр земельного кадастру" за N 041037500001.

Відповідно до п. 8 договору після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Суди встановили, що позивач, маючи намір продовжити строк дії договору, 30.09.2014 р. звернувся до адміністративного центру з заявою про поновлення договору оренди та доданими до неї документами, зокрема, примірниками проекту додаткової угоди. Адміністратором адмінцентру заведено справу N 207 від 30.09.2014 р. та передано документи відповідачу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Другою правовою конструкцією є пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Пролонгація відбувається автоматично, проте в силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

У письмових поясненнях на касаційну скаргу ОСОБА_8 зазначає, що позивач звертався з проектом додаткового договору в якому просив поновити строк договору на десять років, тобто просив змінити умови договору в частині строку, на який його було укладено.

Оскільки позивач не звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах), можливо дійти до висновку, що право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору не є порушеним, оскільки з такою пропозицією позивач не звертався, а навпаки просив змінити таку істотну умову договору як строк його дії з п'яти до десяти років.

Таким чином, оскільки додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі між сторонами не поновився, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 вказаного Закону.

Крім того, ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, проте, як встановлено апеляційним господарським судом, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі N 912/3019/15 відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі N 912/3019/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Фермерського господарства "Перлина Степу" - без задоволення.

 

Головуючий, суддя (доповідач)

І. В. Алєєва

Суддя

Т. Б. Дроботова

Суддя

Г. П. Коробенко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали