ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.05.2012 р.

Справа N 8/27-10-3856-59/349-10


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Дунаєвської Н. Г., суддів - Мележик Н. І., Подоляк О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 у справі N 8/27-10-3856-59/349-10 господарського суду Харківської області за позовом ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" до ПАТ "УкрСиббанк" (надалі - Банк), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Прогрес-Строй", про припинення правовідношення (за участю представників: від позивача - Трофимчук О. В., від відповідача - не з'явилися, від третьої особи - не з'явилися), встановив:

У вересні 2010 року ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" звернулося до господарського суду з позовом до Банку про припинення правовідношення шляхом визнання Договору поруки від 16.06.2007, укладеного між ними, припиненим.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2011 (суддя Бринцев О. В.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 (судді - Пуль О. А., Білоусова Я. О., Крестьянінов О. О.) рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з постановою, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.06.2007 між Банком та ТОВ "Прогрес-Строй" (Позичальник) укладено Кредитний договір N 11171275000 (надалі - Кредитний договір), згідно умов якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в сумі 3700000 доларів США, у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 18685000 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору. Кредит надається під 12 % річних та терміном з 16.06.2007 по 15.06.2010.

З метою забезпечення виконання ТОВ "Прогрес-Строй" (Боржник) своїх зобов'язань за Кредитним договором, 16.06.2007 між Банком (Іпотекодержатель) та ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань Боржника за Кредитним договором з усіма додатковими угодами, що були або будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Іпотекодержатель видає Боржнику кредит в сумі 3700000 доларів США в порядку і на умовах, зазначених в Кредитному договорі.

Також, 16.06.2007 між Банком (Кредитор) та ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" (Поручитель) укладено Договір поруки N 35-2/371 (надалі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ТОВ "Прогрес-Строй" (Боржник) усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В подальшому, як встановлено судами, 29.12.2008 між Банком та ТОВ "Прогрес-Строй" укладено Додаткову угоду N 2 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що ліміт кредиту становить 3739933,89 доларів США. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 28797490,96 грн. по курсу НБУ на день укладення цієї Додаткової угоди до Договору.

30.12.2008 між Банком (Іпотекодержатель) та ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" (Іпотекодавець) укладено Договір до Договору іпотеки, відповідно до умов якого сторони змінили п. 1.3. Договору іпотеки та виклали його в наступній редакції: "іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань Боржника за Кредитним договором з усіма додатковими угодами, що були або будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Іпотекодержатель видає ТОВ "Прогрес-Строй" (Боржник) кредит в сумі 3739933,89 доларів США в порядку і на умовах, зазначених в Кредитному договорі".

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Кредитного договору, Додаткової угоди до нього, а також Договорів поруки та іпотеки виникли зобов'язальні відносини, які, в силу ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності у сукупності підстав для припинення поруки, а саме - факту збільшення відповідальності поручителя та відсутності його згоди на такі зміни.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд мотивував свою постанову тим, що оскільки Додатковою угодою були внесені зміни до Кредитного договору щодо суми ліміту кредиту без згоди поручителя, то Договір поруки припинився на підставіч. 1 ст. 559 ЦК України.

Проте, вказані висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, п 1.1 Договору поруки сторони погодили, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання Боржником усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Зазначена умова договору є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Тобто, вказаним пунктом Договору поруки сторони погодили можливість зміни умов Кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з даною зміною.

Проте, укладаючи 30.12.2008 Договір до Договору іпотеки, яким було збільшено суму ліміту кредитування ТОВ "Прогрес-Строй" - боржника за Кредитним договором, ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" надало згоду на дану зміну забезпеченого ним зобов'язання.

Врахувавши, що Договором поруки ТОВ "Прогрес-Строй Інвест" поручилося за виконання в повному обсязі ТОВ "Прогрес-Строй" зобов'язань за Кредитним договором не лише існуючих, а й тих, що можуть виникнути в майбутньому, а також, що ним було надано згоду на збільшення суми ліміту кредитування ТОВ "Прогрес-Строй" за Кредитним договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд постановив:

Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 у справі N 8/27-10-3856-59/349-10 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2011 у даній справі залишити в силі.

 

Головуючий, суддя

Н. Дунаєвська

Судді:

Н. Мележик

 

О. Подоляк





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали