ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.09.2011 р.

Справа N 4/465


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Козир Т. П., суддів - Губенко Н. М., Іванової Л. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2011 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі N 4/465 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Київ", треті особи - 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; 2. Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; про зобов'язання вчинити дії (у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Кушнір Н. Ф.; відповідача - Бойкініч Д. В.; третіх осіб - 1) повідомлений, але не з'явився; 2) повідомлений, але не з'явився), згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Мирошниченка С. В. від 16.09.2011 N 03.07-05/508 розгляд справи N 4/465 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Козир Т. П. - головуючий суддя, суддів - Губенко Н. М., Іванова Л. Б.), встановив:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2010 припинено провадження у справі N 4/465 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Київ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд" 272,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

На виконання ухвали від 23.12.2010 господарським судом міста Києва виданий наказ від 23.12.2010 для пред'явлення до примусового виконання.

26.01.2011 на виконання наказу господарського суду міста Києва N 4/465, виданого 23.12.2010, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП N 23859844 про стягнення боргу в сумі 508,00 грн.

21.03.2011 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Київ" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва у справі N 4/465 виданого 23.12.2010 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2011 у справі N 4/465 (суддя Борисенко І. І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кошіль В. В., судді Моторний О. А., Шапран В. В.) заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду міста Києва N 4/465 від 23.12.2010.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі N 4/465.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Київ" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі N 4/465 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи підстави звернення з заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва у справі N 4/465 виданого 23.12.2010 таким, що не підлягає виконанню, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Київ" посилається на відсутність підстав для стягнення з нього грошових коштів за вказаним наказом, оскільки відповідне зобов'язання боржника припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, здійснених на підставі заяви N 25-02/1/782 від 01.03.2011.

Відповідно до ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. У разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011 відповідач надіслав на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.03.2011 N 25-02/1/782, в якій повідомив, що керуючись ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 601 ЦК України здійснює зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку взаємних зобов'язань, а саме зараховує суму боргу в розмірі 508,00 грн. в рахунок погашення простроченої заборгованості по відсотках за січень 2011 року відповідно до договору про надання кредиту N 68/05 від 25.07.2005; 03.03.2011 позивачем отримано зазначену заяву, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 69).

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно із ст. ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Слід зазначити, що згідно з приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється "на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, та інших законів...", добровільне виконання може здійснюватись у будь-який, передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Також не містять обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення стаття 203 ГК України і стаття 602 ЦК України.

При цьому, статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій встановивши, що зобов'язання відповідача щодо сплати на користь позивача 508,00 грн., припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, здійснених на підставі заяви N 25-02/1/782 від 01.03.2011; позивачем, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надано доказів визнання недійсною, в установленому законом порядку, заяви N 25-02/1/782 від 01.03.2011 про зарахування зустрічних однорідних вимог; дійшли обґрунтованого висновку про визнання наказу господарського суду міста Києва від 23.12.2010 у справі N 4/465 таким, що не підлягає виконанню.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі N 44/465-б, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрзембуд" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, не приймаються до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог. (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах N 18/263пд від 26.06.2007 та N 5/143б/53б від 29.03.2005).

Всі інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзембуд" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі N 4/465 залишити без змін.

 

Головуючий суддя

Т. П. Козир

Судді:

Н. М. Губенко

 

Л. Б. Іванова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали