ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

20.03.2012 р.

N 2а-6215/11/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі колегії: головуючого судді Донця В. А.; суддів Маруліної Л. О. та Шрамко Ю. Т., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року N 341 (Постанова N 341) в частині ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року N 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (Постанова N 341) (постанова N 341) в частині виплати у 2011 році разової грошової допомоги інвалідам війни I групи в розмірі 1000 грн.

Позов мотивований тим, зокрема, що позивач як інвалід війни I групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 10 мінімальних розмірів пенсій за віком, що з урахуванням статті 21 Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік" становить 7640 грн., проте підпунктом 1 пункту 1 постанови N 341 (Постанова N 341) вказана допомога, встановлена в розмірі 1000 грн. На думку позивача, встановлення в постанові N 341 (Постанова N 341) фіксованого розміру допомоги суперечить вимогам вказаних законів України, Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 року N 22-рп/2010, від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007.

Позивач до судового засідання 29 лютого 2012 року не прибула, просила здійснювати судовий розгляд справи за її відсутності.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що постанова N 341 (Постанова N 341) видана в межах компетенції, на виконання Конституції та законів України. У письмових запереченнях також вказано про хибне посилання позивача на положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки мінімальна пенсія за віком, встановлена цим Законом, поширюється лише для визначення розмірів пенсій. Крім того, представник зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2011 року в справі N 2а-6271/11/2670 (Постанова N 2а-6271/11/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання нечинним абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 1 постанови N 341 (Постанова N 341).

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачем опубліковано оголошення в Офіційному віснику України N 37, 2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва провадження у справі зупинялось на підставі пункту 3 частини першої статті 156 КАС України до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року в адміністративній справі N 2а-5686/11/2670 (Постанова N 2а-5686/11/2670), однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного від 19 січня 2012 року (Ухвала N 2а-6215/11/2670) вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

У судовому засіданні 29 лютого 2012 року відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника Кабінету Міністрів України, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Кабінетом Міністрів України видано постанову від 4 квітня 2011 року N 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (Постанова N 341) (Офіційний вісник України, 2011, N 26, ст. 1049).

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови N 341 (Постанова N 341) встановлено, зокрема, що виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється інвалідам війни I групи в розмірі 1000 гривень.

Згідно з пояснювальною запискою Міністерства праці та соціальної політики України (супровідний лист від 24.03.2011 р. N 1227/0/10-11/014 до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") метою проекту акта було встановлення розміру та порядку виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та жертвам нацистських переслідувань в межах коштів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Проект акта погоджено без зауважень Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством юстиції України - із зауваженнями, які враховані.

Міністерством юстиції України за результатами правової експертизи прийнято висновок, відповідно до якого акт погоджено із зауваженнями щодо невідповідності проекту актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та вимогам нормопроектувальної техніки.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_1 є: інвалідом I групи (посвідчення від 23.06.2005 р. серії НОМЕР_1); інвалідом війни I групи (довідка від 22.08.2006 р. N 682).

Таким чином, позивач є особою, щодо якої застосовувались положення постанови N 341 (Постанова N 341), тому вона має право на її оскарження в суді.

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 7 жовтня 2010 року N 2591-VI Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження (частина перша). Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (частина друга).

Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 712), передбачено, що акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов (пункт 1 параграфа 39).

Відповідно до параграфа 43 Регламенту Кабінету Міністрів України головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який здійснює його підготовку (пункт 1). Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів здійснюють відповідно до своєї компетенції міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (пункт 2). Головний розробник зобов'язаний погодити проект акта Кабінету Міністрів з усіма заінтересованими органами, а також з Мінфіном та Мінекономіки (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань). Проект акта Кабінету Міністрів щодо використання бюджетних коштів, інших фінансових ресурсів держави та державного майна погоджується з ГоловКРУ (пункт 5).

Як уже зазначалось, проект постанови було внесено Міністерством праці та соціальної політики України, погоджено, в тому числі Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством юстиції України - із зауваженнями, які враховані.

Таким чином, за висновком колегії суддів, відповідачем дотримано вимог вказаних правових актів щодо порядку видання та форми постанови N 341 (Постанова N 341).

Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року N 367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнано неконституційними відповідні положення законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI, якими частина п'ята статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладалась в редакції: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Таким чином, станом на час видання постанови N 341 (Постанова N 341) Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлювалась щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам I групи в розмірі десять мінімальних пенсій за віком.

Відповідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (абзац перший частини першої). Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (частина третя).

З огляду на наведену норму, хибним є твердження позивача про розрахунок суми одноразової допомоги виходячи з мінімального розміру пенсії, встановленого для визначення розміру пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В Ухвалі Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року N 27-у/2009 у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальна пенсія за віком", що міститься у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в частині першій статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" висловлено правову позицію, за якою непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абзаці першому частини першої статті 28 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Станом на час видання постанови N 341 (Постанова N 341) вказані правовідносини врегульовані не були.

Відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша). Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга). Держава прагне до збалансованості бюджету України (частина третя).

Статтею 116 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування (пункт 3); розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання (пункт 6); виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України (пункт 10).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема, забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян (абзац другий); забезпечує розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення (абзац п'ятий).

Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років" Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити вирішення відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" питань про суттєве збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги відповідним особам та здійснення її виплат до 5 травня 2010 року та наступних років, передбачивши для цього відповідні видатки у проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та у проектах законів про Державний бюджет України на наступні роки.

Додатком N 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачалось, що до видатків Міністерства праці та соціальної політики (код бюджетної класифікації 2501150) віднесено щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань в розмірі 5500003,9 грн.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що встановлення розміру одноразової грошової допомоги відносилось до дискреційних повноважень Кабінету Міністрів України, який з урахуванням фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, принципу збалансованості Державного бюджету України, справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, мав право визначити розмір відповідних доплат та порядок їх виплати.

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час видання постанови N 341 (Постанова N 341) законами України не було врегульовано питання щодо встановлення мінімального розміру пенсії для виплати одноразової допомоги до 5 травня, зокрема інвалідам війни I групи, суд вважає, що Урядом України постанова N 341 видана в межах повноважень та відповідає вимогам нормативно-правових акті, що мають вищу юридичну силу.

Крім того, в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2011 року в справі N 2а-6271/11/2670 (Постанова N 2а-6271/11/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, зроблено висновок, що постанова N 341 (Постанова N 341) прийнята з метою реалізації покладених на Кабінет Міністрів України повноважень щодо виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України в частині виплати Міністерством праці та соціальної політики України щорічної одноразової грошової допомоги відповідним категоріям громадян в межах бюджетних асигнувань, затверджених Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік".

На час судового розгляду справи пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2012 року N 4282-VI (Закон N 4282-VI) встановлено, зокрема, що у 2012 році норми і положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, за відсутності документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 94 КАС України судові витрати компенсації з Державного бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69 - 71, 94, 97, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185 - 187 цього Кодексу, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 

Головуючий, суддя

В. А. Донець

Судді:

Л. О. Маруліна

  

Ю. Т. Шрамко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали