СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

19.04.2006 р.

Справа N 2-8/7869-2005А


Ухвалу залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2007 року) (Ухвала N К-21644/06)

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Латиніна О. А., суддів Лисенко В. А., Котлярової О. Л., секретар судового засідання Долгова М. В. (за участю представників сторін: прокуратура АР Крим: не з'явився; позивача: М. С. С., дов. б/н від 28.12.2005 року; відповідача: (Фонд майна АР Крим) - С. О. С., дов. N 01/06 від 10.01.2006 року; відповідача: (Верховна рада АР Крим) - не з'явився; третьої особи: не з'явився), розглянувши апеляційні скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим та Верховної Ради Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С. А.) від 21 грудня 2005 року у справі N 2-8/7869-2005А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан" (вул. Собінова, 149, м. Донецьк, 83000) до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015), до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000), 3-тя особа - Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова (вул. Мухіна, 8, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600) (за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)) про визнання нечинним підпункту 4 пункту 16 Постанови Верховної Ради АР Крим за N 1051-4/04 від 15.09.2004 р., наказів Фонду майна АР Крим; за зустрічним позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан", до Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім., встановив:

Постановою господарського суду АР Крим від 21.12.2005 року у справі N 2-8/7869-2005А первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан" задоволено у повному обсязі. Суд визнав незаконним підпункт 4 пункту 16 Постанови Верховної Ради АР Крим за N 1051-4/04 від 15.09.2004 р., пункт 1 наказу Фонду майна АР Крим N 1138 від 29.09.2004 року в частині обрання способу приватизації нежитлових приміщень корпусу N 19 незаконним, визнав незаконним пункт 1 наказу Фонду майна АР Крим N 163 від 30.03.2005 року "Про внесення змін до наказу Фонду майна" в частині обрання способу приватизації корпусу N 19 шляхом аукціону, а також зобов'язав Фонд майна АР Крим укласти з ТОВ "Орлан" у десятиденний термін адміністративний договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - корпусу N 19, який знаходиться на балансі Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова.

При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що право орендаря на викуп орендованого майна, за умови здійснення за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, передбачено нормами Законів України "Про оренду державного та комунального майна", а також "Про Державну програму приватизації". Враховуючи той факт, що здійснення позивачем поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити, підтверджується матеріалами справи, господарський суд АР Крим прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Фонд майна АР Крим та Верховна Рада АР Крим звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких: Фонд майна АР Крим просить постанову суду першої інстанції скасувати у повному обсязі, у позові ТОВ "Орлан" відмовити, Верховна Рада АР Крим просить скасувати пункт 2 постанови суду першої інстанції стосовно визнання нечинним підпункту 4 пункту 16 Постанови Верховної Ради АР Крим від 15.09.2004 року N 1051-4/04.

Доводи Верховної ради АР Крим та Фонду майна АР Крим, викладені в апеляційних скаргах, полягають у тому, що право на викуп орендованого майна може виникати у орендодавця лише на підставі рішення уповноваженого на розпорядження таким майном органу, а також у тому, що при визнанні за ТОВ "Орлан" переважного права на викуп орендованого майна суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права. Фонд майна АР Крим також вважає, що варіант договору купівлі-продажу у редакції позивача суперечить чинному законодавству.

Представник прокуратури та третьої особи у судове засідання не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалою від 06.04.2006 року.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова та прокуратури АР Крим.

Від Верховної ради АР Крим надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18 по 19 квітня 2006 року. Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.

01.11.2002 року між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова (орендодавець) та ТОВ "Орлан" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, яке належить АР Крим, предметом якого є нерухоме майно - корпус N 19, розташований за адресою: Ялта, вул. Полікурівська, 2, площею 68,5 кв. м та знаходиться на балансі Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова. Згідно з пунктом 7.1 строк дії договору визначений у 5 років, а саме з 01.11.2002 по 01.11.20207 року.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору оперативної оренди від 01.11.2002 року орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання, поліпшення, які обумовлюють підвищення його вартості.

06.04.2004 року між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова (орендодавець) та ТОВ "Орлан" (орендар) було підписано додаткову угоду про доповнення договору оперативної оренди нерухомого майна від 01.11.2002 року пунктами:

* N 4.2.4, відповідно до якого орендар має право приймати участь в приватизації орендованого об'єкта нерухомості;

* N 4.2.5, відповідно до якого у разі здійснення Орендарем, за погодженням Орендодавця, за рахунок власних коштів поліпшень орендованого об'єкта нерухомості, яке неможливо відокремити без завдання шкоди, вартістю не менше 25 % залишкової вартості, Орендар отримує право викупу об'єкта оренди.

Підтвердженням надання з боку орендодавця згоди на здійснення ремонтних робіт є погодження кошторисної документації на ремонт корпусу N 19 (том 1 а. с. 38 - 39).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Такі дані встановлюються, у тому числі, письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів.

Згідно з висновком експерта, здійсненого на підставі ухвали господарського суду АР Крим від 05.05.2005 року, судом першої інстанції встановлено наступне: орендарем - ТОВ "Орлан" зроблені невід'ємні поліпшення нежитлового приміщення корпусу N 19, розташованого за адресою: Ялта, вул. Полікурівська, 2; вартість таких невід'ємних поліпшень складає 314575,00 грн., що у відсотковому співвідношенні складає 398 % вартості об'єкта оренди. Підстав для відхилення висновку судового експерта у суду апеляційної інстанції немає.

29.09.2004 року Фондом майна АР Крим було прийнято наказ за N 1138 "Про прийняття рішення про приватизацію майна, належного АР Крим - нежитлових приміщень корпусу N 19, які знаходяться на балансі Кримського Республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова та передані в користування за договором оренди з ТОВ "Орлан".

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Законом України "Про Державну програму приватизації" N 1723-III від 18.05.2000 року затверджено Державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації. Чергової Державної програми приватизації не затверджувалось, тому норми Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки є чинними та застосовуються до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про Державну програму приватизації" N 1723-III від 18.05.2000 року у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 пункту 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/500 від 25.04.2001 року "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна" встановлено, що пунктом 51 розділу IX Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки (затверджена Законом "Про Державну програму приватизації") передбачено право пріоритетного (пільгового) викупу орендарем орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) за умови здійснення ним за рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремленого поліпшення (капітального ремонту тощо) вартістю не менше 25 % залишкової вартості будівлі (споруди, приміщення).

У зв'язку з цим посилання Фонду майна АР Крим в апеляційній скарзі на наявність у ТОВ "Орлан" лише права на викуп орендованого об'єкта без ознаки переважності є необгрунтваними.

Факт здійснення орендарем погоджених з орендодавцем поліпшень орендованого приміщення, їх вартість, а також відсоткове співвідношення вартості поліпшень до вартості об'єкта оренди є встановленим, у зв'язку з чим позивач набув переважне, на безконкурсній основі, право на викуп орендованого приміщення.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)" викуп застосовується у відношенні об'єктів - зданих в оренду, якщо право на викуп передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України "Про оренду державного майна".

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що якщо договір оренди не припинив свого існування (у даному випадку строк дії договору оренди становить до 01.11.2007 року), державний орган приватизації не вправі приймати рішення про приватизацію цього майна іншим, крім викупу, способом, а у разі прийняття такого рішення воно повинно визнаватись недійсним за позовом заінтересованої особи. У зв'язку з цим посилання Фонду майна АР Крим в апеляційній скарзі на можливість прийняття позивачем на загальних умовах участі в аукціоні є безпідставними.

Господарський суд дійшов правомірного висновку, що прийняття Фондом майна АР Крим наказу про приватизацію об'єкта оренди шляхом продажу на аукціоні фактично позбавляє позивача бути самостійним претендентом на покупку орендованих приміщень, при тому, що таке право витікає із змісту Закону України "Про Державну програму приватизації".

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Враховуючи той факт, переважне право позивача на викуп предмету договору оренди є встановленим, статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" закріплено необхідність укладення відповідного договору оренди у разі приватизації майна шляхом викупу, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги ТОВ "Орлан" обгрунтованими, а їх задоволення господарським судом АР Крим правомірним.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 198 п. 1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної республіки Крим залишити без задоволення, апеляційну скаргу Верховної ради Автономної республіки Крим залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 21 грудня 2005 року у справі N 2-8/7869-2005А залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

О. А. Латинін

Судді:

В. А. Лисенко

 

О. Л. Котлярова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали