ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.04.2011 р.

N К-17773/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Маринчак Н. Є., суддів - Бившевої Л. І., Ланченко Л. В., Степашка О. І., Усенко Є. А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 8 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2007 року у справі N 10/99н-ад за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамко" (надалі - ТОВ "Тамко") до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (надалі - ДПІ у м. Свердловську Луганської області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, встановив:

У березні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому поставлено питання, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення N 0000252342/0 від 26.02.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виходячи з положень пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" законодавець не ставить настання бюджетно відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальником, а визначає, що суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Постановою господарського суду Луганської області від 8 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Свердловську Луганської області N 0000252342/0 від 26.02.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2006 року на 51695,00 грн.; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір в сумі 3,40 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що бюджетне відшкодування з ПДВ можливо отримати з фактичною оплатою в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному незалежно від того, яких періодах фактично було отримано товари.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Свердловську Луганської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У грудні 2006 року на підставі приписів пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем було прийнято рішення про одержання бюджетного відшкодування з ПДВ та подано до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та податкову декларацію з розрахунком суми відшкодування в розмірі 53834,00 грн. (а. с. 51 - 54 т. 1).

В подальшому, контролюючим органом була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Тамко"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.11.2006 року по 30.11.2006 року, про що складено акт N 95-23-30-31890628 від 15.02.2007 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року на суму 51695,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Свердловську Луганської області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення N 0000252342/0 від 26.02.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006 року у розмірі 51695,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем у період з липня 2006 року по серпень 2006 року, був отриманий товар, розрахунки за який відбулись у жовтні 2006 року. Отже, суми ПДВ, сплачені в жовтні 2006 року можуть бути включені до сум бюджетного відшкодування за листопад 2006 року, якщо залишок від'ємного значення, що виник в липні, серпні 2006 року містить частину податкового кредиту цих періодів а частині податкової накладної N 61 від 31.07.2006 року і податкової накладної N 67 від 22.08.2006 року.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що товариством неправомірно включено до сум бюджетного відшкодування за листопад 2006 року суми ПДВ за товари отримані у липні-серпні 2006 року і сплачені в жовтні 2006 року, оскільки попереднім податковим періодом є період який передує звітному періоду, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Разом з тим, слід зазначити, що позивачем до суду першої інстанції були надані реєстри отриманих податкових накладних, оборотні відомості по ПДВ, журнали-ордери, податкові декларації за період з липня 2006 року, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 ст. 7 вказаного Закону, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Правовий аналіз пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок, що законодавцем для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню обумовлено лише одне обмеження: така сума має дорівнювати сплаті ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податок на додану вартість дійсно надмірно сплачений постачальнику товарів (робіт, послуг), та може бути відшкодований платнику податку з урахуванням виконання позивачем інших умов щодо відшкодування, встановлених Законом.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 8 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст. ст. 236 - 238 КАС України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали