ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 березня 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Терлецького О. О., суддів: Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Тітова Ю. Г., при секретарі судового засідання - Бурнишевій О. Є. (за участю представників: позивача - Г. О. Г., П. К. Є.; відповідача - П. О. В.; Генеральної прокуратури України - К. Ю. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку провадження за винятковими обставинами справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" (далі - Товариство) до Чернігівської митниці Державної митної служби України (далі - Митниця) про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

У вересні 2006 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним рішення Митниці від 6 вересня 2006 року N 14/4209 про відмову у здійсненні митного оформлення та зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу.

Зазначило, що у липні 2003 року придбало у фірми "Richard Truck SPRL" (Бельгія) дві спеціалізовані самохідні сільськогосподарські машини для перевезення льону: Volvo+Robuste Kaiser та Volvo+Stas, які були ввезені на митну територію України в рамках інвестиційного проекту "Вирощування льону-довгунця та переробка трести на волокно".

19 вересня 2003 року Товариство передало Митниці на відповідальне зберігання під митним контролем ці машини.

6 жовтня 2003 року Товариство подало документи для митного оформлення вантажу та вантажні митні декларації N 10200/3/080940, N 10200/3/080941, в яких зазначено товар за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 8433 59 80 00.

15 жовтня 2003 року Митниця своїми рішеннями N КТ-226, N КТ-227 визначила товар за іншим кодом УКТ ЗЕД - 8701 20 90 00 (сідельний тягач Volvo) та 8716 39 80 00 (напівпричепи Stas, Robuste Kaiser).

29 серпня 2006 року Товариство звернулося до Митниці з проханням закінчити митне оформлення вантажу, яке було розпочате 6 жовтня 2003 року.

Листом від 6 вересня 2006 року N 14/4209 Митниця повідомила Товариство про відмову у проведенні митного оформлення вантажу у зв'язку з затвердженням нових зразків бланків уніфікованих адміністративних документів, прийняттям рішення про визначення іншого коду товару та видачею карток відмови, надавши позивачу строк до 22 вересня 2006 року для подання належно оформлених вантажних митних декларацій.

На думку позивача, відмова відповідача у митному оформленні товару є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Господарський суд Чернігівської області постановою від 14 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 27 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції скасував, позовні вимоги задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 вересня 2008 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 2 лютого 2010 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами рішення суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство, посилаючись на неоднакове застосування цим судом положень статті 78 Митного кодексу України, статей 17, 220 КАС, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2010 року, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

На обґрунтування скарги додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2007 року, 13 травня, 2 та 11 вересня 2008 року та постанови Верховного Суду України від 10 червня 2008 року, 16 червня і 20 січня 2009 року, в яких, на думку позивача, по-іншому застосовані одні й ті самі норми права у подібних правовідносинах.

Заслухавши представників сторін та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи та заперечення на них, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 220 КАС суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

На порушення цієї норми Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, встановив обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій. Зокрема, цей суд встановив, що 17 жовтня 2003 року уповноважена особа позивача отримала копії рішень відповідача від 15 жовтня 2003 року за N КТ-226, N КТ-227 про визначення коду товару; представнику позивача 17 жовтня 2003 року повернені документи щодо митного оформлення спірного вантажу; процедура митного оформлення за вантажними митними деклараціями від 6 жовтня 2003 року N 10200/3/080940, N 10200/3/080941 була закінчена.

Відповідно до частини другої статті 243 КАС (у редакції Закону від 1 червня 2010 року) якщо Верховний Суд України встановить, що оскаржуване судове рішення є незаконним, він може його скасувати і залишити в силі помилково скасовані судові рішення судів першої або апеляційної інстанції.

Оскільки зазначені порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права є істотними і такими, що призвели до неправильного вирішення спору, постанова цього суду підлягає скасуванню, а помилково скасовані рішення судів попередніх інстанцій - залишенню в силі.

Керуючись абзацом четвертим пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постанова:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2010 року скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

О. О. Терлецький

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

Ю. Г. Тітов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали