ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.11.2011 р.

N К-19103/10


Постанову скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року) (Постанова N 21-35а12)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді-доповідача - Бим М. Є., суддів: Гордійчук М. П., Конюшка К. В., Сіроша М. В., Харченка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі N 2-а-4090/08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання нечинним рішення, встановила:

ВАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення та припису Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 28.03.2008.

Свої вимоги мотивував тим, що в діях позивача відсутні порушення вимог п. 16 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про телекомунікації".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у період з 04.02.2008 по 29.02.2008 співробітниками Державної інспекції з контролю за цінами у місті Києві проведено перевірку Київської міської філії ВАТ "Укртелеком" щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг, за результатами якої складено акт від 29.02.2008 N 082.

Так, в Акті перевірки зазначено, що за період з 01.02.2007 по 31.01.2008 КМФ ВАТ "Укртелеком" надано 241 безоплатних довідок про проведені місцеві телефонні розмови за розрахункові періоди, до яких споживачі мали претензії, та 6308 платних довідок про проведені місцеві телефонні розмови за заявами абонентів на суму 12816,97 грн. з ПДВ. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок, що КМФ ВАТ "Укртелеком" при наданні послуг необґрунтовано одержано виручку внаслідок надання платних довідок про проведені місцеві телефонні розмови в розмірі 12816,97 грн.

На підставі Акта перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві прийнято рішення від 28.03.2008 N 19 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким за невиконання вимог ст. 32 Закону України "Про телекомунікації" в частині застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання (безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги) вирішено вилучити у ВАТ "Укртелеком" в дохід державного бюджету 12816,97 грн. безпідставно отриманого доходу та штрафу на суму 25633,94 грн. Одночасно, відповідачем на адресу позивача направлено претензію про добровільне перерахування вищезазначених сум 28.03.2008.

Крім того, Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві видано ВАТ "Укртелеком" припис від 28.03.2008 N 25 з вимогою привести розрахунки у відповідність з вимогами чинного законодавства та провести перерахунки зі споживачами на суму 12813,97 грн.

Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також аналогічні положення містяться у п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238.

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Згідно із п. п. 3.1 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Статтею 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари та послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ, та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Відповідно до п. 16 ст. 32 Закону України "Про телекомунікації" споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають.

Право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги також передбачено п. 31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Крім того, п. 107 визначено, що за особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі оператор, провайдер надає інформацію про телефонні розмови, що відбулися, відповідно до абз. 10 п. 31 цих Правил.

У вказаних нормах відсутнє посилання на те, що розшифрування тривалості та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента належить до переліку додаткових телекомунікаційних послух за яке встановлюється певна плата, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя:

М. Є. Бим





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали