ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15.09.2011 р.

N К-19550/09


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Харченка В. В., Гончар Л. Я., Сіроша М. В., Конюшка К. В., Черпіцької Л. Т., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Оріхівської районної ради Запорізької області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року у справі за позовом Оріхівської районної ради Запорізької області до Запорізької обласної державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Оріхівської районної ради Запорізької області, Комунальне підприємство "Імпульс" Пологівської районної ради Запорізької області про визнання нечинним рішення, встановила:

Постановою господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним п. 7 рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 23.09.86 р. N 343 в частині затвердження схеми обслуговування районів, згідно з якою обслуговування Оріхівського району Запорізької області покладається на Пологівське міжміське бюро технічної інвентаризації.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Імпульс" Пологівської районної ради Запорізької області задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Оріхівської районної ради Запорізької області, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно до створення Реєстру прав реєстрація прав здійснюється шляхом ведення реєстрових книг, записи яких прирівнюються до даних Реєстру прав. Відповідно до п. 3.1 Інструкції N 121 від 09.06.98 року Реєстрові книги ведуться щодо кожного населеного пункту.

Пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, передбачено, що реєстрації підлягають права власності при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію прав власності на ці об'єкти. Матеріали технічної інвентаризації та реєстрові книги з 1944 року знаходяться у позивача (п. 1.11 Тимчасового положення передбачено, що пріоритет має запис на паперових носіях).

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

На момент розгляду справи державна реєстрація прав власності ведеться згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (назва в редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.05.2004 року N 36/5), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445.

Згідно п. 1.3 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за N 67/7388 року, БТІ здійснює Реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування.

Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Зона обслуговування КП "Імпульс", що була встановлена на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради N 343 від 23.09.86 р. (з додатком) не змінювалась.

Відповідно до п. 1.3 вищенаведеного Порядку розділ Реєстру прав відкритий одним БТІ, може бути змінений, закритий лише тим БТІ, яким він був відкритий. При ліквідації БТІ або зміні зони обслуговування БТІ права на ведення відповідних розділів Реєстру прав передаються адміністратором Реєстру прав до правонаступника цих прав.

Держава з метою виконання державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості створила державні підприємства БТІ у складі Мінкомунгоспу на які поклала функції реєстратора. Згідно інструкції від 31.01.66 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року N 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за N 31/1056, які втратили чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року N 121, розроблені з метою впровадження державної системи реєстрації, обліку та оцінки вартості нерухомого майна на виконання постанови Кабінету Міністрів України N 150 від 27.02.95 року встановлювали порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходилися у власності юридичних та фізичних осіб.

Згідно п. 1.4 вказаних правил державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснювали державні підприємства БТІ місцевих органів державної виконавчої влади.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року N 121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за N 399/2839, яка втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року N 36, у зв'язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за НОМЕР_27/6445, державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна здійснювали Державні комунальні підприємства БТІ.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України N 311 від 05.11.91 року "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", якою було затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), БТІ з державної власності передано у комунальну власність, залишивши за БТІ функції державного реєстратора. Пологівська райрада отримала у спільну власність Мале підприємство "Імпульс" 16.04.92 року.

Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, тобто визнається автоматично без прийняття спеціального рішення.

Оскільки державна реєстрація є державною функцією і це є підтвердженням державного виникнення, існування або припинення права власності на нерухоме майно, що в свою чергу гарантується Конституцією України, органи місцевого самоврядування не мають ніякого відношення до реєстрації прав власності, а тим більше створення своїх підприємств по реєстрації прав власності та делегуванню їм таких повноважень, яких самі не мають згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено створення органами місцевого самоврядування підприємств комунальної форми власності, але не органів державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Згідно ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Як вказано в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації, позивача у справі. Як вказано вище, інтереси позивача у справі не порушено, компетентність органу, який його видав як у сторін так і у суду першої інстанції сумніву не викликають, відповідність його вимогам чинного законодавства підтверджена викладеним.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав у суду першої інстанції для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Оріхівської районної ради Запорізької області відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Суддя

В. В. Харченко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали