ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.05.2011 р.

N К-37187/09


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О. В. (головуючого), Голубєвої Г. К., Рибченка А. О., Федорова М. О., Шипуліної Т. М., при секретарі судового засідання - Титенко М. П. (за участю представників: позивача - Гуйванюка Й. С., відповідача - Ясніцької Т. С., Генеральної прокуратури України - Суходольського С. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009 року по справі N 17/119(22-а-7560/09) за позовом Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області за участю прокурора Полтавської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, встановив:

Закрите акціонерне товариство транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" (далі - Товариство, позивач) звернулося до суду із позовною заявою (зі зміною позовних вимог) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2007 року N 0000602302/178, від 18.01.2008 року N 00000602302/1/2, від 31.03.2008 року N 00000602302/2/17, від 12.06.2008 року N 0000602302/3/36 Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - ОДПІ, орган податкової служби, відповідач).

Постановою господарського суду Полтавської області від 01.08.2008 року у названій справі позов задоволено повністю. Визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому суд керувався тим, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009 року по справі N 17/119(22-а-7560/09) скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки рішення прийняте з порушенням норм матеріально та процесуального права та залишити в силі постанову господарського суду Полтавської області від 01.08.2008 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що органом податкової служби була проведена позапланова перевірка з питань достовірності нарахування податку на додану вартість позивача за серпень 2007 року, за результатами якої складений акт від 28.11.2007 року.

На підставі акту перевірки 30.11.2007 року було прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000602302/0/178, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 105665779 грн.

За результатами оскарження органом податкової служби були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 18.01.2008 року N 00000602302/1/2, від 31.03.2008 року N 00000602302/2/17, від 12.06.2008 року N 0000602302/3/36.

Відповідач обґрунтовує правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування тим, що постачальником позивача за договорами купівлі-продажу нафти є ТОВ "Таіз". Дане підприємство не сплачує податок на додану вартість до бюджету, керуючись вимогами ст. ст. 9, 25 та 32 Закону України "Про іноземні інвестиції", рішенням Автозаводського районного суду від 19.01.2004 року та ухвалою Автозаводського районного суду від 23.01.2004 року, якими застосовано гарантії захисту іноземних інвестицій до ЗАТ СП "Тайстра" та його дочірніх підприємств (в т. ч. ТОВ "Таіз").

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як встановлено судами між позивачем та ТОВ "Таіз" було укладено договори купівлі-продажу нафти.

На виконання договорів купівлі-продажу ТОВ "Таіз" відвантажувало позивачу нафту сиру, що підтверджується актами прийому - передачі нафти. По факту здійснення поставки нафти ТОВ "Таіз" було виписано та надано Товариству податкові накладні в яких зазначена ставка податку на додану вартість в розмірі 20 %.

Товариство сплатило вартість отриманої нафти на загальну суму 633994676,96 грн., в тому числі ПДВ - 105665779,47 гри., що документально підтверджується платіжними дорученнями.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закону України від 03.04.97 N 168/97ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР). Тому при визначенні податкового кредиту з ПДВ та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків, бюджетного відшкодування і не суперечать спеціальному Закону.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону N 168/97-ВР - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону N 168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України N 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу вище наведених норм вбачається, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті останнього в ціні товару, а також встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу).

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, отримавши податкові накладні, сплатив суму за поставлений товар, зокрема суму ПДВ, та вартість придбаного товару було віднесено до складу валових витрат, висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення Товариством до податкового кредиту зазначеної суми ПДВ правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Також, з положень пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР вбачається, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

Аналізуючи зазначені вище норми та фактичні обставини справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття свого рішення.

Тому, судова колегія, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись ст. ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009 року по справі N 17/119(22-а-7560/09) скасувати.

Постанову господарського суду Полтавської області від 01.08.2008 року по справі N 17/119(22-а-7560/09) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. 237 КАС України.

 

Головуючий, суддя

О. В. Карась

Судді:

Г. К. Голубєва

 

А. О. Рибченко

 

М. О. Федоров

 

Т. М. Шипуліна





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали