ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.05.2012 р.

N К/9991/34007/12

Суддя Вищого адміністративного суду України - Ліпський Д. В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року (Постанова N 2а-2911/11/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року (Ухвала N 2а-2911/11/2670) у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України П. В. П. про визнання не чинними положень Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, перевіривши дотримання ст. ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України, встановив:

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року (Постанова N 2а-2911/11/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року (Ухвала N 2а-2911/11/2670), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що п. п. 1.4 та 2.2 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року N 9гн, не суперечить ст. ст. 95, 97 Кримінально-процесуального кодексу України, оскільки дані норми Інструкції передбачають, що у випадку коли за результатами перевірки звернення громадян прийнято рішення, відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України, то таке звернення кваліфікується як заява (повідомлення) про злочин та має бути виключене з обліку звернень, лише у випадку, якщо таке звернення першочергово не було визначено громадянином як заява (повідомлення) про злочин, а необхідність перекваліфікації звернення в заяву про злочин виникає саме за ініціативою органу прокуратури.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України (в редакції Закону України від 20.12.2011 N 4176-VI (Закон N 4176-VI)) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року (Постанова N 2а-2911/11/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року (Ухвала N 2а-2911/11/2670) у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України П. В. П. про визнання не чинними положень Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя:

Д. В. Ліпський




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали