ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07.04.2011 р.

N К-14847/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Сіроша М. В., Бим М. Є., Гончар Л. Я., Конюшка К. В., Цуркана М. І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства  до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання нечинною вимоги, встановила:

У вересні 2008 року Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство звернулося до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про скасування вимоги NЮ-250 від 04.09.2008 р. про сплату боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року скасовано постанову суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

До Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова.

Станом на 01.09.2008 року у виробничого підприємства утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків за липень 2008 року у розмірі 18289103,16 грн., на підставі якої пенсійним органом була винесена вимога N NЮ-250 від 04.09.2008 р. про сплату боргу.

В обґрунтування заявлених вимог, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство посилалось на те, що за вказаний період кошти на оплату праці не отримані, таким чином відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконання страхувальником обов'язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці. Оскільки Управлінням Пенсійного фонду не були враховані зазначені обставини, то висновок щодо неправомірності несплати виробничим підприємством страхових внесків є помилковим, а вимога про сплату боргу підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, тобто, сума нарахованих страхових внесків за звітний місяць, має бути перерахована позивачем на рахунок органу Пенсійного фонду до 2 числа місяця, наступною за звітним, що являється остаточним розрахунком, а сплата страхових внесків по авансових платежах за відповідний базовий звітний період повинна проводитися одночасно з виплатою авансових платежів.

Згідно із ч. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону України страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Зазначеним законом встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зокрема, на виплату заробітної плати найманим працівникам, незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст. ст. 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків та підлягають стягненню. В разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним. Фінансовий стан платника страхових внесків, в даному випадку, наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати, не звільняє його від сплати боргу, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах, встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 225, 229, 230, 232 КАС України, увалила:

Касаційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали