ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.09.2011 р.

Справа N 5002-24/216-2011


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Ткаченко Н. Г. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Коробенка Г. П., розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. у справі господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим до Ялтинської міської ради, приватного підприємства "АІР МАКС", третя особа - державне підприємство "Лівадія", про визнання недійсним рішень, договору оренди земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки (за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача-1 - не з'явився, відповідача-2 - ОСОБА_1 (представник за дов. від 25.01.2011 р., б/н), третьої особи - не з'явився, прокуратури - Савицької О. В. (прокурор Генеральної прокуратури України, за посв. від 20.07.2005 р. N 231)), встановив:

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради, приватного підприємства "АІР МАКС", третя особа державне підприємство "Лівадія" про визнання недійсним рішення 11-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради N 515 від 02.08.2007 р., яким приватному підприємству "АІР МАКС" надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,800 га оціночною вартістю 2353721,84 грн., розташовану за адресою: місто Ялта, вул. Блюхера, в районі будинку N 23 (біля гелікоптерного майданчика) на землях Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлових будинків; визнання недійсним рішення 14-ої сесії Ялтинської міської ради від 14.12.2007 р. N 170 про припинення права постійного користування державному підприємству "Лівадія" вказаною земельною ділянкою; визнання недійсним рішення 22-ої сесії Ялтинської міської ради N 229 від 18.12.2008 р. про затвердження проекту землеустрою по відведенню приватному підприємству "АІР МАКС" зазначеної земельної ділянки та її передачі в оренду; визнання недійсним договору оренди цієї земельної ділянки площею 0,800 га та зобов'язання приватного підприємства "АІР МАКС" повернути державному підприємству "Лівадія" вказану земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2011 р. у справі N 5002-24/216-2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р., у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням 11-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради N 515 від 02.08.2007 р. "Про надання приватному підприємству "АІР МАКС" дозволу на розробку проекту землеустрою" ПП "АІР МАКС" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,8000 га, яка розташована за адресою: місто Ялта, вул. Блюхера, район будинку N 23 для будівництва та обслуговування житлових будинків з наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради.

Рішенням 14-ої сесії 5-ого скликання Ялтинської міської ради від 14.12.2007 р. N 170 ДП "Лівадія" припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8000 га, яка розташована за адресою: місто Ялта, вул. Блюхера, район будинку N 23; вказану земельну ділянку переведено до земель житлової та громадської забудови, також вказаним рішенням було внесено відповідні зміни до державного акту державного підприємства "Лівадія" на право постійного користування частиною земельної ділянки серії II - КМ N 002298, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Рішенням Ялтинської міської ради N 229 від 18.12.2008 р. "Про передачу в оренду приватному підприємству "АІР МАКС" земельної ділянки" ПП "АІР МАКС" затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,8000 га, яка розташована за адресою: місто Ялта, вул. Блюхера, район будинку N 23, та вказану земельну ділянку передано в оренду відповідачу строком на 49 років.

20.02.2009 р. між Ялтинською міською радою (орендодавець) та ПП "АІР МАКС" (орендар) строком на 49 років укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,8000 га, розташовану за адресою: вул. Блюхера, в районі будинку N 23 в місті Ялта.

28.04.2009 р. договір оренди землі зареєстрований в Кримській Республіканській філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному земельному комітеті України, про що в державному реєстрі земель зроблений запис N 040900700024.

19.02.2009 р. сторонами за договором підписано акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Статуту ДП "Лівадія" на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 26.12.2005 р. N 747 "Про перейменування державних підприємств" ДП "Лівадія" є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства радгосп-завод "Лівадія". Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України; підприємство на добровільних засадах входить до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".

Листом вих. N 02.1-17/1417 від 21.05.2007 р. виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до ДП "Лівадія" та просив розглянути питання щодо можливості передати земельну ділянку площею 0,8 га по вул. Блюхера до земель міської ради.

23.05.2007 р. директор ДП "Лівадія" направив на адресу міського голови міста Ялта листа вих. N 412, в якому не заперечував проти передачі вказаної земельної ділянки до земель міста Ялта.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, є зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Дослідивши наведені рішення органу місцевого самоврядування та договір оренди на предмет відповідності їх чинному законодавству України, а також відповідність дій відповідача-1 вимогам ст. ст. 116, 124, 151 Земельного кодексу України, господарський суд 1-ї та 2-ї інстанції, виходячи з належності земельної ділянки площею 0,8000 га за адресою: вул. Блюхера, в районі будинку N 23 в місті Ялта до комунальної форми власності, дійшов висновку щодо правомірності дій Ялтинської міськради по розпорядженню вказаною земельною ділянкою.

Оспорюючи законність наведених рішень органу місцевого самоврядування та договору оренди, укладеного між відповідачами на підставі цих рішень, заступник прокурора Автономної Республіки Крим в обґрунтування позовних вимог посилається на акт інвентаризаційного обстеження земельної ділянки орієнтованою площею 0,80 га. на території Ялтинської міської ради, за результатами дослідження якого судом 1-ї та 2-ї інстанції встановлено, що у вказаному акті мова йде про земельну ділянку орієнтованою площею 0,80 га, яка знаходиться у постійному користуванні ДП "Лівадія" на підставі державного акту на право постійного користування землею II - КМ N 002302, виданого Ялтинською міською радою у відповідності до рішення N 39 від 09.12.99 р., яким радгосп - заводу "Лівадія" (правонаступник ДП "Лівадія") було надано у постійне користування земельну діяльну площею 118,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Натомість, як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, згідно з рішенням 14-ої сесії 5-ого скликання Ялтинської міської ради від 14.12.2007 р. N 170, яким було припинено право постійного користування ДП "Лівадія" земельною ділянкою площею 0,8000 га., дана земельна ділянка входила в межі земельної ділянки, наданої ДП "Лівадія" на підставі державного акту на право постійного користування частиною земельної ділянки серії II - КМ N 002298, в зв'язку з чим відповідні зміни вносилися саме до цього державного акту, а не до державного акту серії II - КМ N 002302, на який посилається заступник прокурора Автономної Республіки Крим.

Матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,8000 га, яка була передана ПП "АІР МАКС", входила до меж земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ДП "Лівадія" на підставі державного акту II КМ N 002302, в зв'язку з чим висновок господарського суду попередніх інстанцій про недоведеність факту вилучення Ялтинською міськрадою у ДП "Лівадія" та передачі у користування ПП "АІР МАКС" саме тієї земельної ділянки, яка входила до складу земельної ділянки, що знаходилася у користуванні ДП "Лівадія" на підставі державного акту II КМ N 002302, колегія визнає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, колегія суддів визнає обґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. у справі N 5002-24/216-2011 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя:

Н. Г. Ткаченко

Судді:

Л. Й. Катеринчук

 

Г. П. Коробенко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали