ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.10.2011 р.

Справа N 5002-34/872-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Овечкіна В. Е., суддів: Чернова Є. В., Цвігун В. Л., розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Дігаймер" на постанову від 25.07.2011 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 5002-34/872-2011 господарського суду АР Крим за позовом прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до 1. Мирнівської селищної ради; 2. ТОВ "Дігаймер" про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди (за участю представників: позивача: не з'явився; відповідача 1: не з'явився; відповідача 2: не з'явився; Генеральної прокуратури України: прокурор відділу - Ходаківський М. П., посвідчення від 27.10.2008 НОМЕР_1), встановив:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення слухання справи колегією суддів відмовлено, у зв'язку з тим, що ТОВ "Дігаймер" не надало доказів на підтвердження того, що представляти його інтереси у суді може виключно один представник, як і доказів того, що уповноважений представляти інтереси ТОВ "Дігаймер" В. А. Севериненко бере участь в іншому судовому засіданні.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 (суддя А. Ейвазова) у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди відмовлено. Рішення обґрунтоване тим, що спірні акти органу місцевого самоврядування та відповідно договір оренди земельної ділянки прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 (судді: О. Котлярова, І. Антонова, З. Маслова) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 скасовано, прийнято нове, яким позов про визнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди задоволено. Постанова обґрунтована тим, що рішення Мирнівської селищної ради не відповідають положенням чинного законодавства, що тягне за собою визнання недійсним спірного договору.

Не погоджуючись із постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2011, ТОВ "Дігаймер" - відповідач 1 у справі звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2011, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права та процесуального права, зокрема ст. 124 ЗК України, ст. 12 ГПК України. Вважає, що апеляційним судом необґрунтовано взято до уваги в якості доказу недійсності рішень селищної ради відміну позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки, розташованій в промисловій зоні N 2, смт Мирний, м. Євпаторія Управління архітектури та будівництва Євпаторійської міської ради від 12.12.2005 та 22.12.2005, Управління Держкомзему в м. Євпаторія від 01.02.2006, Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону від 13.01.2006, з огляду на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови окружним адміністративним судом м. Севастополя у справі N 2а-919/11/2770 за позовом ТОВ "Дігаймер" до Управління архітектури і будівництва Євпаторійської міської ради 01.06.2011 була винесена постанова, відповідно до якої дії Управління архітектури і будівництва Євпаторійської міської ради щодо визнання недійсним позитивного висновку N 1546.2/01-27 від 12.12.2005 та 22.12.2005 по проекту відведення земельної ділянки визнані незаконними. Окружним адміністративним судом м. Севастополя у справі N 2а-920/11/2770 за позовом ТОВ "Дігаймер" до Управління Екологічної інспекції Західно-Кримського регіону 09.06.2011 була винесена постанова, відповідно до якої дії Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону щодо визнання недійсним позитивного висновку N 04-13 від 13.01.2006 по проекту відведення земельної ділянки визнано незаконним.

Зазначає, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки тому факту, що рішення Мирнівської селищної ради N 04/38-10 від 03.02.2006 "Про внесення змін в рішення N 04/30-6 від 27.07.2005 "Про результати конкурсу на право оренди земельної ділянки" N 04/38-11 від 03.02.2011 "Про надання в довгострокову оренду станом на 50 років ТОВ "Дігаймер" земельної ділянки для будівництва яхт-клубу в промисловій зоні N 2 в районі водного спуску площею 20,2577 га" відповідно до ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" є ненормативними актами, а приписами спрямованими до певного суб'єкта або юридичної особи, застосовуються разово та після застосування вичерпують свою дію. Таким чином, вказані рішення вичерпали свою дію, а тому не можуть бути змінені або скасовані, а отже і не можуть бути предметом судового розгляду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами, в порушення ст. 43 ГПК України неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до прийняття рішень, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Також судами не дотримано вимог постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 29.12.76 "Про судове рішення", де зазначено, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, з яких суд виходив приймаючи рішення. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що судами не в повній мірі досліджено спірні рішення та договір оренди на предмет їх відповідності земельному законодавству, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, з огляду на таке.

Порядок надання земельних ділянок в оренду на момент виникнення спірних відносин врегульовано ст. 124 ЗК України, якою, зокрема, передбачено наступне: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (п. 1); передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (п. 3) та Законом України "Про оренду землі".

Статтею 16 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

При цьому у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок. Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.

У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону чи конкурсу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.06.2005 р. до Мирнівської селищної ради надійшла заява ТОВ "Дігаймер" щодо виділення земельної ділянки приблизною площею 14 га для будівництва яхт-клубу (а. с. 111).

Так як на вказану земельну ділянку надійшло дві заяви, відповідним рішенням ради вирішено було провести аукціон. Колегія суддів наголошує, що вказане рішення стосується земельної ділянки орієнтованою площею 14 га.

Між тим, суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили факту звернення ТОВ "Дігаймер" до Мирнівської селищної ради з клопотанням про надання земельної ділянки орієнтованою площею 6 га, про можливість об'єднання земельної ділянки орієнтованою площею 14 га та орієнтованою площею 6 га та виготовлення одного проекту відведення для спірної земельної ділянки. Додатково суди не дослідили чи відповідає надання земельної ділянки орієнтованою площею 6 га порядку надання земельної ділянки в оренду, передбаченого ст. 124 ЗК України.

Відповідно до земельного законодавства розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування залежно від наданих їм повноважень. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності, здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами. При цьому п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Разом з тим судами попередніх інстанцій не встановлено, чи дійсно Мирнівська селищна рада має право розпоряджатися спірною земельною ділянкою, чи дійсно спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

Із системного аналізу ст. ст. 18, 19 ЗК України вбачається, що використання землі в Україні здійснюється відповідно до її цільового призначення. Статтею 19 ЗК України встановлені такі категорії земель: землі рекреаційного призначення, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення і т. д.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка має рекреаційне призначення. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка розташована в районі промзони N 2 на території бувшого військового аеродрому (т. 1 а. с. 33).

Зважаючи на те, що відповідно до ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації, виникає сумнів у тому, що дійсно землі, що знаходяться на території промзони N 2, можуть бути віднесені до земель рекреаційного призначення.

Додатково місцевим судом встановлено, що проект землеустрою для відведення земельної ділянки ТОВ "Дігаймер" для рекреаційного призначення (будівництво яхтеної марини) із земель транспорту та зв'язку Мирнівської селищної ради розроблений ТОВ "Об'єднання Технохімкомплекс".

Приписами ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Разом з тим судами не досліджувалося питання належності спірної земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель, правомірності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, якщо така зміна мала місце. Рішення відповідних органів про зміну цільового призначення земельних ділянок у справі відсутні.

Дослідивши і оскаржувану постанову, і рішення місцевого суду, колегія суддів встановила, що судами не досліджувалося питання порушення у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, в даному випадку - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах "положення про територіальні органи земельних ресурсів". Між тим, встановлення факту порушення прав позивача є обов'язковим при вирішенні даної категорії спорів.

Додатково апеляційним судом встановлено, що за даними КРП "БРТІ м. Євпаторії" в межах земельної ділянки, що надана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Дігаймер", знаходяться 9 об'єктів нерухомого майна, що належать громадянам на праві власності. (а. с. 34 - 41 т. 2). При прийнятті спірного рішення Мирнівською селищною радою були порушені закріплені статтею 120 Земельного кодексу України права осіб, що є власниками об'єктів нерухомого майна, яке розташовано в межах земельної ділянки, яку було виставлено на конкурс.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняті у справі рішення можуть вплинути на права вказаних осіб, а отже, їх необхідно залучити до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України, якою встановлено, що до участі у справі може бути залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення з господарського спору може плинути на їх права.

Заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що апеляційний суд необґрунтовано посилається на відміну позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки, розташованій в промисловій зоні N 2, смт Мирний, м. Євпаторія Управління архітектури та будівництва Євпаторійської міської ради від 12.12.2005 та 22.12.2005, Управління Держкомзему в м. Євпаторія від 01.02.2006, Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону від 13.01.2006 як на основний доказ недійсності рішень селищної ради, оскільки в оскаржуваному рішенні мова йде не про затвердження проекту земельної ділянки, а про надання земельної ділянки.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника про те, що даний спір не підсудний господарським судам, з огляду на таке.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 "Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (Постанова N 6) зазначено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Таким чином, судами попередніх інстанцій порушено ст. 43 ГПК Україну щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів у судовому процесі та не застосовано норми земельного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а отже, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню в порядку ч. 1 ст. 11110 ГПК України, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи необхідно усунути зазначені вище порушення, встановити, чи зверталося ТОВ "Дігаймер" до Мирнівської селищної ради з клопотанням про надання земельної ділянки орієнтованою площею 6 га, про можливість об'єднання земельної ділянки орієнтованою площею 14 га та орієнтованою площею 6 га та виготовлення одного проекту відведення для спірної земельної ділянки, дослідити, чи відповідає надання земельної ділянки орієнтованою площею 6 га порядку надання земельної ділянки в оренду, передбаченого ст. 124 ЗК України; встановити, чи відноситься спірна земельна ділянка до земель комунальної власності та чи має право Мирнівська селищна рада розпоряджатися спірною земельною ділянкою; дослідити, до якої категорії земель - транспорту та зв'язку чи рекреаційного призначення належить спірна земельна ділянка, чи здійснювалася зміна цільового призначення спірної земельної ділянки, якщо так - чи відповідає порядок зміни цільового призначення спірної земельної ділянки земельному законодавству; дослідити, чи порушуються права позивача у справі оскаржуваним рішенням, якщо так, то в чому саме полягає таке порушення; залучити до участі у справі осіб, права яких можуть бути порушені прийнятим у справі рішенням.

Встановивши факти, необхідні для вирішення спору по суті, застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та винести об'єктивне та обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

 

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

В. Цвігун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали