ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.07.2010 р.

N 51/558

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді - Козир Т. П., суддів: Могил С. К., Малетич М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 р. у справі N 51/558 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Омега", Національний банк України, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (за участю прокуратури міста Києва), про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності (за участю представників: прокуратури - Громадський С. О., посв. N 76 від 10.02.2005 р., позивача: Колосовський Ю. О., дов. б/н від 25.09.2009 р., відповідача: Кривенко О. В., дов. N 202-ГО/10 від 13.04.2010 р., Бесклетний М. Є., дов. N 23-ГО/10 від 22.01.2010 р., третьої особи 1 - не з'явився, третьої особи 2 - Шевчук М. О., дов. б/н від 05.10.2009 р., Косенко А. П., дов. б/н від 25.01.2010 р., третьої особи 3 - не з'явився), встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" (далі - ТОВ "Харків-Петрол", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк", Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Омега" (далі - Третя особа 1), про визнання недійсним з моменту укладання Іпотечного договору N 190/Ziп-07-8 від 16.10.2007 р., договору від 24.12.2008 р. про винесення змін та доповнень до Іпотечного договору та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек записів щодо майна, яке є предметом вказаного Іпотечного договору.

Також до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалами господарського суду міста Києва було залучено Національний банк України (далі - Третя особа 2) та Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - Третя особа 3).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р., позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Представники Відповідача та Третьої особи 3, у своїх письмових відзивах на касаційну скаргу, а представники Третьої особи 2 та Прокуратури -у своїх усних поясненнях суду, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Позивача, викладених ним у касаційній скарзі, просили залишити таку без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.06.2007 р. між ТОВ "Укрпромбанк" (Банк) та ТОВ "Транс-Омега" (Позичальник) було укладено Генеральний договір N 190-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій (далі - Генеральний договір), який визначає загальні принципи та порядок кредитування Позичальника та проведення Банком інших видів активних банківських операцій щодо Позичальника.

Відповідно до п. 2.4 Генерального договору, його ліміт становить 10000000,00 грн. (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті в доларах США, євро, російських рублях по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного договору кредиту).

Згідно п. 2.2 Генерального договору, проведення Банком кожної окремої кредитної операції буде здійснюватись за письмовою заявою Позичальника після виконання ним всіх вимог Банку до цієї операції, в межах встановленого ліміту за Генеральним договором, за умов наявності достатнього забезпечення виконання Позичальником всіх існуючих на той час зобов'язань за цим Генеральним договором з урахуванням нового кредиту. Кожна з кредитних операцій в межах цього Генерального договору буде проводитись Банком на підставі Договору кредиту, укладеного сторонами в межах цього Генерального договору, в якому повинні бути визначені конкретні умови цієї операції, погоджені сторонами. Всі Договори кредиту, укладені в межах цього Генерального договору є його невід'ємною частиною та обов'язково повинні містити посилання на цей Генеральний договір.

Згідно п. 2.5 Генерального договору за користування кредитними коштами в рамках цього Генерального договору Позичальник повинен сплачувати Банку проценти у максимальному розмірі 25 процентів річних. Розмір процентної ставки за користування кредитними коштами по кожному окремому Договору кредиту не повинен перевищувати вказаного максимального розміру та визначаться сторонами у кожному окремому договорі кредиту.

Строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій за цим Генеральним договором - з 07.06.2007 р. по 04.06.2012 р. включно.

Відповідно до п. 3.6.1 Генерального договору, повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій, штрафних санкцій та інших платежів може здійснюватися третіми особами у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.1 Генерального договору також передбачалось, що виконання Позичальником зобов'язань за цим договором та за кожним з укладених в його межах договорів кредиту (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Генеральним договором та Договорами кредиту) забезпечується, зокрема, але не виключно: товарами в обороті.

Згідно п. 10.1 Генерального договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим Генеральним договором та за всіма договорами кредиту, укладеними в межах цього Генерального договору.

Крім того, 16.10.2007 р. між ТОВ "Укрпромбанк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Харків-Петрол" (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір за N 190/Zin-07-8 (далі - Іпотечний договір), згідно якого Іпотекодавець виступив майновим поручителем ТОВ "Транс-Омега" перед ТОВ "Укрпромбанк" за зобов'язаннями, встановленими вказаним вище Генеральним договором.

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору, іпотека за ним забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Генеральним договором, будь-якими договорами, укладеними в межах цього Генерального договору, протягом строку його дій (додатковими договорами про внесення змін та доповнень до цих договорів), а також за будь-якими іншими додатковими договорами про внесення змін до цього Генерального договору, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо збільшення суми ліміту Генерального договору та/або процентів, строків, укладеного між Іпотекодержателем та ТОВ "Транс-Омега" (Позичальник), за умовами якого останній зобов'язався по 04.06.2012 р. включно, у порядку та строки, встановлені Генеральним договором та/або будь-якими з договорів, укладеними в межах цього Генерального договору, виконати всі зобов'язання перед Іпотекодержателем за Генеральним договором та за всіма договорами, що будуть укладені в межах цього Генерального договору протягом його дії, а саме:

- повернути Іпотекодержателю кредитні кошти у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах Генерального договору, у розмірі встановленого ліміту Генерального договору - 90000000,00 грн.;

- сплатити Іпотекодержателю проценти за користування кредитними коштами у максимальному розмірі 25 процентів річних (конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначається сторонами в кожному окремому договорі, укладеному в межах Генерального договору, та не повинен перевищувати вказаного розміру);

- сплатити Іпотекодержателю комісії за користування кредитними коштами у розмірах та порядку, визначених у Генеральному договорі та договорах, укладених в межах Генерального договору;

- сплатити Іпотекодержателю штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Генеральним договором та договорами, укладених в межах Генерального договору.

Згідно пункту 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки за ним є нерухоме майно, а саме: автозаправна станція, загальною площею 70,9 кв. м, що розташована за адресою: Харківська область, місто Лозова, вул. Червоногвардійська, будинок 45-В.

В наступному, 24.12.2008 р. між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, згідно якого сторони внесли зміни у п. 1.1 Іпотечного договору, а саме -в частині повернення Іпотекодержателю кредитних коштів у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах Генерального договору, в розмірі встановленого ліміту Генерального договору - 129500000,00 грн.

Також, згідно матеріалів справи, 04.06.2008 р. між ТОВ "Укрпромбанк" (Банк) та ТОВ "Транс-Омега" (Позичальник) було укладено Кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) за N 190-05/К-08 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти, визначивши ліміт кредитування - в сумі 15000000,00 грн., строком кредитної лінії - з 04.06.2008 р. до 09.06.2009 р. включно, з метою використання коштів - для поповнення обігових коштів, процентною ставкою -20 % річних та комісією за підготовку та оформлення Договору - 360 грн., в тому числі ПДВ.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання недійсним з моменту укладання Іпотечного договору N 190/Ziп-07-8 від 16.10.2007 р., договору від 24.12.2008 р. про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору та усунення перешкод у здійсненні ним права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек записів щодо майна, яке є предметом вказаного Іпотечного договору, з тих підстав, що п. 1.1 Іпотечного договору суперечить положенням ч. 4 ст. 3, ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", статтям 546, 548, 573 Цивільного кодексу України, а також, не містить дійсного зобов'язання та будь-якої вимоги, яка може виникнути на підставі такого договору в майбутньому, та без відома Позивача збільшує обсяги відповідальності його і Третьої особи 1 у даній справі.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що спірний Іпотечний договір N 190/Ziп-07-8 від 16.10.2007 р. і договір від 24.12.2008 р. про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, в порушення вимог ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", були укладені на забезпечення виконання не визначених зобов'язань та зобов'язань за неіснуючими кредитними договорами, оскільки такі зобов'язання не виникли безпосередньо з Генерального договору, тоді як сам Кредитний договір, з якого виникли такі конкретно визначені зобов'язання з надання та повернення кредиту на момент підписання Іпотечного договору, укладений не був, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку", дійшов висновку про правомірність доводів Позивача і задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові, посилався на те, що Іпотечний договір N 190/Ziп-07-8 від 16.10.2007 р. і договір від 24.12.2008 р. про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, відповідають вимогам діючого законодавства і, зокрема, ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", а також ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 1 ст. 18 цього ж Закону і відповідним нормам Цивільного кодексу України, та містять усі істотні умови, необхідні для даного виду договорів, погоджені між сторонами відповідно до укладеного Кредитного договору, які є невід'ємною частиною Генерального договору, в тому числі - чіткі критерії суми грошового зобов'язання, виконання якого забезпечується іпотекою, а тому, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову в повному обсязі.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 р. у справі N 51/558 - без змін.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Т. П. Козир

Судді:

С. К. Могил

 

М. М. Малетич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали