ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.05.2012 р.

N К-19919/07


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Шипуліної Т. М., суддів: Бившевої Л. І., Лосєва А. М., при секретарі Навасардян М. Г. (за участю представників: від позивача - ОСОБА_1, дов. N 17-05/12, від відповідача - не з'явився) розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08. - 10.11.2005 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року у справі N 2-27/12775-2005 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т. М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія встановила:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08. - 10.11.2005 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року, позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення N 0000611701/0 від 05.07.2005 про визначення податкового зобов'язання по сплаті збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим у розмірі 21360,00 грн.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що запроваджений постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим збір на розвиток пасажирського електротранспорту не належить до категорії обов'язкових платежів у розумінні Закону України "Про систему оподаткування", а тому у позивача був відсутній обов'язок сплачувати вказаний збір.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 11.10.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 10.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08. - 10.11.2005 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 147, ст. 150 Конституції України, ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік", п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2003 року N 875 "Про запровадження у 2003 році в Автономній Республіці Крим у порядку експерименту справляння окремих місцевих зборів", ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення податковим повідомленням-рішення N 0000611701/0 від 05.07.2005 податкового зобов'язання зі збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим у розмірі 21360,00 грн. слугував висновок податкового органу, викладений у акті перевірки N 23/17-01/2120402798 від 30.06.2005, про порушення позивачем вимог ст. 2 Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим, затвердженого постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.02.2003 N 434-3/03.

Відповідно до статті 39 Закону України від 26.12.2002 року N 380-IV "Про Державний бюджет України на 2003 рік" надано право у 2003 році Верховній Раді Автономної Республіки Крим у вигляді експерименту запроваджувати за погодженням з Кабінетом Міністрів України місцеві податки і збори, виходячи із специфіки соціально-економічного розвитку регіону.

На виконання статті 39 Закону України від 26.12.2002 року N 380-IV "Про Державний бюджет України на 2003 рік" Кабінет Міністрів України, погодившись з пропозицією Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо запровадження у порядку експерименту в 2003 році справляння місцевих зборів, зокрема збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим, видав відповідну постанову "Про запровадження у 2003 році в Автономній Республіці Крим у порядку експерименту справляння окремих місцевих зборів" від 28.05.2003 року N 875.

Згідно зі статтею 88 Закону України від 23.12.2004 N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" продовжено до 1 січня 2006 року дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів (збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим).

Підпунктом 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим, який визнано конституційним Рішенням Конституційного Суду України N 1-рп/2003 від 16.01.2003 року, визначено, що до повноважень Автономної Республіки Крим, зокрема, відноситься згідно законодавства України встановлення доходів, що формують бюджет Автономної Республіки Крим, забезпечення його виконання, проведення експериментів в сфері оподаткування, встановлення місцевих податків і зборів, а також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень в сфері бюджету та оподаткування.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим (додаток 10 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.02.2003 року N 434-3/03) дане положення базується на повноваженнях Автономної Республіки Крим та Верховної Ради Автономної Республіки Крим, визначених у підпункті 14 пункту 1 статті 18, підпункті 8 пункту 2 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим та статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", та з метою отримання додаткових джерел доходів на розвиток транспорту загального користування, перш за все міжміського пасажирського електротранспорту, придбання шкільних автобусів, визначає умови та порядок сплати суб'єктами підприємницької діяльності, які надають в Автономній Республіці Крим послуги з перевезення пасажирів в автобусах, легкових таксомоторах і маршрутних таксі міського, приміського і міжміського сполучення, збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим.

Таким чином, зазначені положення законодавства щодо сплати збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності, які надають в Автономній Республіці Крим послуги з перевезення пасажирів в автобусах, легкових таксомоторах і маршрутних таксі міського, приміського і міжміського сполучення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює перевезення пасажирів на території Автономної Республіки Крим.

За вказаних обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про правомірність визначення податковою інспекцією СПД - фізичній особі ОСОБА_2 суми зобов'язання зі збору на розвиток електротранспорту в Автономній Республіці Крим у розмірі 21360,00 грн.

Отже, оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне на підставі статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08. - 10.11.2005 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Т. М. Шипуліна

Судді:

Л. І. Бившева

 

А. М. Лосєв





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали