ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25.10.2006 р.

N К-14119/06

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - Ланченко Л. В., суддів Карася О. В., Костенка М. І., Пилипчук Н. Г., Степашка О. І., при секретарі: Ільченко О. М. (за участю представників: позивача - Карєва К. Ю., відповідача 1 - Сліденка А. В., відповідача 2 - не з'явився, прокурора - Білик Л. С.), розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова та заступника прокурора Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 20.12.2005 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 р. у справі N АС-27/596-05 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Трейд" до: 1. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, 2. ВДК у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, встановив:

ТОВ "СГ Трейд" звернулось з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, ВДК у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень N 0001502310/0 від 06.06.2005 р., N 0001502310/1 від 25.06.2005 р., N 0001502310/2 від 15.08.2005 р. та про стягнення з державного бюджету заборгованості з ПДВ в сумі 1295688,00 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 20.12.2005 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2005 р., позов задоволено, визнано нечинними оспорювані податкові повідомлення-рішення та стягнуто з Державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 1295688,00 грн.

Відповідачем-1 та прокурором подані касаційні скарги, у яких ставиться питання про скасування судових рішень, з підстав порушення норм матеріального права, та про прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги та подання прокурора мотивовані тим, що судами під час розгляду справи не взято до уваги, що відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки ПДВ по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, операції по продажу товарів, які не були вивезені (експортовані) ТОВ "СГ "Трейд", не можуть обчислюватись за нульовою ставкою, і повинні бути враховані у г р. 1 податкової декларації по ПДВ. У наданих позивачем ВМД за березень 2005 р. у гр. 2 "Відправник/Експортер" зазначено - ВАТ ДАТ "Укрспецтрансгаз" та ДП "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", а тому саме ці підприємства мають право на обчислення податку за нульовою ставкою.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив касаційну скаргу та подання прокурора залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Відповідач-2 представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення. Справу розглянуто відповідно до приписів ч. 4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

20.04.2005 р. позивачем подано до ДПІ у Ленінському районі декларацію з ПДВ за березень 2005 р., згідно якої сума податкових зобов'язань склала 1687135,00 грн., сума податкового кредиту - 4410774,00 грн., сума від'ємного значення ПДВ - 2723639,00 грн.

Відповідачем в період з 16.05.2005 р. по 27.05.2005 р. проведена позапланова документальна перевірка з питань правильності обчислення позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, за наслідками якої складено акт N 219/23-204/28 від 27.05.2005 р.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення N 0001502310/0 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1295688,00 грн.

В результаті апеляційного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, та прийнято додаткові повідомлення-рішення N 0001502310/1 від 25.06.2005 р. та N 0001502310/2 від 15.08.2005 р.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем 02.02.2005 р. укладено зовнішньоекономічний контракт N 38К з нерезидентом - LPG Morayia s.r.o. на продаж газу вуглеводного скрапленого марок СПБТ та БТ ДСТУ 4047-2001.

Моментом переходу права власності на товар, згідно п. 3.1 контракту, є дата фактичного вивозу товару за межі митної території України, що підтверджується ВМД, засвідченою митним органом України, після здійснення експорту товару продавцем.

На виконання контракту позивач здійснив експортування газу вуглеводного скрапленого, що підтверджується наявними в справі ВМД.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Податковим роз'ясненням щодо застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затвердженим наказом ДПА України від 05.09.2002 р. N 418, визначено, що у разі митного оформлення товарів за договорами купівлі-продажу відомості про власника товарів - експортера (платника податку на додану вартість, який має право на застосування нульової ставки за такими операціями) повинні бути зазначені у графі 9 вантажної митної декларації.

Як вбачається з ВМД в графі 44 зазначено реквізити контракту N 38К, в графі 9 в якості особи, відповідальної за фінансове врегулювання вказано позивача, позивач зазначений як експортер і в товарно-транспортних накладних. Зауважень з боку митного контролю до правильності оформлення ВМД не було.

ВАТ ДАТ "Укрспецтрансгаз" та ДП "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не є учасниками контракту N 38К та не здійснювали за ним та ВМД експортування газу. Що це експортування було здійснено саме позивачем, підтверджується і актом перевірки пп. 1.16.1.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про здійснення позивачем експорту товару за ВМД, що дає йому право на застосування нульової ставки за операціями з експорту товару.

Доказів того, що вказаний у ВМД товар був реалізований позивачем на митній території України, акт перевірки не містить, а тому оподаткування товару за ставкою 20 % на підставі пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставне.

Виходячи із положень Закону України "Про податок на додану вартість", цей податок є непрямим податком, який включається продавцем до ціни товару (роботи, послуги) і перераховується продавцем до бюджету за результатами звітного податкового періоду. Сплата ПДВ на користь особи, яка зобов'язана його нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету припиняє податкові зобов'язання покупця товару (роботи, послуги) за цими правовідносинами перед бюджетом.

Перевіркою встановлено, що експортований за ВМД товар був придбаний позивачем у ТОВ "Аструм Ойл 2000" за договором N 3к від 24.11.2004 р. Оплата придбаного і в подальшому експортованого товару була проведена в повному обсязі з розрахункового рахунку позивача. Суми податкового кредиту зазначені позивачем у декларації з ПДВ за березень 2005 р. відповідають даним книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а включені до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні оформлені правильно.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" передбачено у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги відповідача-1 та прокурора, а також поданих відповідачем-1 доповнень до касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Відповідачем не надано доказів фактичної відсутності товару, задекларованого позивачем, як і не встановлено факту порушення позивачем митних правил при експортуванні товару.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова та заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 20.12.2005 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Повний текст ухвали складено 30.10.2006 р.

 

Головуючий

Л. В. Ланченко

Судді:

О. В. Карась

 

М. І. Костенко

 

Н. Г. Пилипчук

 

О. І. Степашко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали