Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін

lign =center>

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18.11.2010 р. 

N К-21927/10 


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Бим М. Є. (доповідач), Васильченко Н. В., Гордійчук М. П., Конюшко К. В., Чалого С. Я., розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року у справі N 2а-17394/09/0570 за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання нечинним та скасування рішення, встановила:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до суду адміністративним з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 29.12.2008 р. N 289 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року, позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області N 289 від 29 грудня 2008 року в частині стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" в дохід бюджету економічних санкцій в сумі 77297 грн. 64 коп. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. N 1819, є державна інспекція з контролю за цінами. Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому, має повноваження відповідно до пункту 11 Положення проводити в органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, застосовувати економічні та фінансові (штрафні) санкції.

Як встановлено судом, в результаті проведеної перевірки порядку встановлення та застосування тарифів на охорону та супроводження вантажів, що здійснюється службою воєнізованої охорони Донецької залізниці Міністерства транспорту та зв'язку України, Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області складено акт перевірки N 569 від 16.10.2008 р., яким встановлені порушення тарифів. За результатами акта перевірки прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін N 286 від 29.12.2008 р. на суму 80610 грн. 96 коп., винесено припис N 352-286 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та направлена претензія за N 05-04/286-286 на вищевказану суму економічних санкцій.

Відповідно до Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.94 р. N 7, на воєнізовану охорону залізниці покладені завдання по охороні вантажів на шляху прямування, об'єктів на підприємствах, в установах, організаціях, які входять до сфери управління Укрзалізниці.

Згідно до пункту 27 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 р. N 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 1999 р. за N 828/4121, встановлені певні тарифи на супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України За бажанням відправника (одержувача) за перевезення вантажів, що не підлягають обов'язковій охороні, під охороною і супроводом особовим складом відомчої воєнізованої охорони залізниць України стягується окрема плата за домовленістю сторін. Аналогічні положення зазначені у Наказі Укрзалізниці N 570-Ц від 29.12.2008 р.

Додатком 2 до акта перевірки встановлено, що за позиціями 1 - 38 відправником брухту чорних металів та платником є відділ МТЗ м. Авдіївки.

Як встановлено судом, зазначений в акті відділ МТЗ є структурним підрозділом позивача, що підтверджується Наказом від 03.07.2006 р. та Положенням про відділ.

На підставі телеграфного розпорядження Укрзалізниці від 29.05.2007 р., навантажені підрозділами залізниць вагони металобрухтом, які не підлягають обов'язковому супроводженню, як виняток приймаються для перевезення в супроводі відомчої воєнізованої охорони без укладення договорів на охорону.

Слід зазначити, що відсутність штемпелю "охорона залізниці" на додатковому екземплярі дорожньої відомості, не може бути підставою для висновків щодо не обґрунтовано стягнутих сум за охорону вантажів, охорона яких фактично проводилась, оскільки досліджені документи - натурні листи та витяги з програми АРМ підтверджують надання позивачем даних послуг з охорони.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо фактичного виконання робіт по охороні брухту чорних металів, відправниками яких є підприємства залізничного транспорту, тобто структурний підрозділ позивача відділ МТЗ ст. Авдіївка за рахунок власних коштів здійснив оплату іншому структурному підрозділу позивача - воєнізованій охороні залізниці за надання послуги з охорони вантажів, що повністю відповідає приписам пп. 27.2 Збірника тарифів та не суперечить діючому законодавству України, пункту 2.7 Тарифного керівництва N 1.

Також судами зроблено правильний висновок щодо позицій 42 - 46, зазначених у додатку 2 до акта перевірки, оскільки з перевізних документів не вбачається маса однієї одиниці продукції, що виключає застосування обмежень, передбачених пунктом 63 Переліку вантажів, яким встановлено, що обов'язковій охороні підлягають інші види прокату чорних металів, крім прокату (у рулонах, штрипсах, зв'язках і пакетах) та профілів (у пакетах, зв'язках) масою однієї одиниці продукції більше 100 кг, а також прокату в пачках, запакованих у металевий кожух, масою 2, 4 т, а також не упакованого великовагового прокату, що перевозиться навалом або окремими місцями із зазначенням у перевізних документах кількості місць.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про неправомірність рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області N 289 від 29.12.2008 р. в частині застосування до Державного підприємства "Донецька залізниця" економічних санкцій за порушення дисципліни цін в розмірі 77297 грн. 64 коп., та про обґрунтованість позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали