ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.05.2011 р.

Справа N 5002-26/6135-2010


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Карабаня В. Я., суддів: Жаботиної Г. В. (доповідач), Ковтонюк Л. В. (у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача - Іщенко О. К.), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Умют" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. у справі N 5002-26/6135-2010 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Умют" до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Умют" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом N 5263 від 06.10.2010 року, яким було вирішено здійснити донарахування грошових коштів за недовраховану електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 р. (суддя Медведчук О. Л.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. (судді: Балюкова К. Г., Гонтар В. І., Плут В. М.), провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Умют" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 235, 236, 237 Господарського кодексу України, просить їх скасувати на прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Умют" підлягає частковому задоволенню.

Припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірне рішення комісії відповідача - енергопостачальника не є актом в розумінні змісту ст. 20 Господарського кодексу України, який породжує певні правові наслідки, зазначене рішення не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, тому спір не підлягає вирішенню в господарському суді.

Проте, вищенаведені висновки господарських судів є передчасними та зробленими без урахування наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно ч. 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на зазначені обставини, судова колегія касаційної інстанції не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Умют" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. у справі N 5002-26/6135-2010 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Головуючий, суддя

В. Я. Карабань

Суддя

Г. В. Жаботина

Суддя

Л. В. Ковтонюк





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали