ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.07.2011 р.

 N 5/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Дунаєвської Н. Г., суддів - Владимиренко С. В., Подоляк О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. за заявою заступника прокурора міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. у справі N 5/4 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Київської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Кабінет Міністрів України, Броварська районна державна адміністрація Київської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОКЖК "Приладобудівник", про визнання недійсним рішення (за участю представників: від позивача - Гребенюк А. В., від відповідача - Дорошенко А. С., від третьої особи-1 - Нестеренко О. І., від третьої особи-2 - не з'явились, від третьої особи-3 - Томашевської М. О., від прокуратури - Лук'яненко В. В.), встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. в позові про визнання недійсним рішення Київської міської ради N 246/3180 від 01.10.2007 р. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. дане рішення залишено без змін.

22.11.2010 р. заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р.(суддя Іванова Л. Б.) в задоволенні даної заяви відмовлено, рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. за нововиявленими обставинами, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

В своїй заяві заступник прокурора міста Києва як на нововиявлену обставину посилається на надіслані на адресу прокурора міста Києва Генеральною прокуратурою матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства при наданні в оренду (власність), продажу, зміні цільового призначення земельних ділянок о. Муромець, проведеною Державним комітетом України з земельних ресурсів.

Зокрема, в матеріалах перевірки міститься довідка Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.06.2010 р. про результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства при наданні в оренду (власність), продажу, зміні цільового призначення земельних ділянок о. Муромець.

З вказаної довідки вбачається, що межі міста Києва на місцевості встановлено відповідно до рішення виконкому Київської міської ради від 09.06.59 року N 889 та протягом 1959 - 1964 років було закріплено 1982 межовими знаками. Опис міської межі та схема суміжних землекористувачів, як додаток до опису межі міста зберігаються в Державному архіві м. Києва.

Листом від 23.01.2009 р. N 01-01/158 КПД "Київгеоінформатика" повідомило, що інститутом УкрДПГВІЗ (рос. УкрГИИГИС), згідно з договором з Головним архітектурно-планувальним управлінням Київського міськвиконкому виконані роботи з виносу в натуру межі м. Києва. Вказані роботи були виконані на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР N 6486-XI від 26.08.88 р. "О расширении границ г. Киева".

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" межу міста Києва встановлюються Верховною Радою України за поданням Київської міської ради, погодженим з відповідними радами, з урахуванням історичних, соціально-економічних та інших особливостей території відповідно до чинного законодавства.

Отже, з огляду на те, що відповідні рішення про зміну меж міста Києва Верховною Радою України не приймалися, на сьогодні діють межі міста Києва, які були встановлені протягом 1959 - 1964 років, що підтверджується Схемами межі міста Києва на планах масштабу 1:10000, наданими ДП "Київгеоінформатика" та Київською обласною філією ДП "Центр ДЗК" - за даними АС "Ведення чергового кадастрового плану".

Земельні ділянки, які згідно рішення Київської міської ради N 346/3180 від 01.10.2007 р., частина з яких площею 70,09 га передана третій особі у даній справі у власність, а частина площею 7,55 га їй же у короткострокову оренду, знаходяться за межами міста Києва та є територією Броварського району Київської області, а отже, повноваження щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками здійснює Броварська районна державна адміністрація.

Розглядаючи дану заяву заступника прокурора міста Києва суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, довідка Державного комітету України із земельних ресурсів датована 04.06.2010 р., а отже не могла бути наявною на час розгляду справи та прийняття у ній рішення від 18.01.2008 р.

Також, суди вірно зазначили, що в заяві наведені не нововиявлені обставини, а обставини, що по суті змінюють підставу позову.

Крім того, прокуратурою міста Києва подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 346/3180 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Приладобудівник" земельних ділянок для житлової забудови на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва", який обґрунтований тими ж підставами та доказами, які зазначені в заяві про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі N 2а-18830/10/2670 від 23.12.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Заступника прокурора м. Києва.

Тобто, заявлені підстави для перегляду справи є по суті новим позовним провадженням з новим суб'єктним колом сторін і саме в межах адміністративної справи N 2а-18830/10/2670 їх буде досліджено та надано правову оцінку.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України, а тому відсутні підстави для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. в порядку розділу XIII ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 та ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити ухвалу господарського суду першої інстанції або постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти винесено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, суд постановив:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. у справі N 5/4 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

Н. Дунаєвська

Судді:

С. Владимиренко

 

О. Подоляк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали