ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.04.2011 р.

N К/9991/11187/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Бившевої Л. І., суддів: Ланченко Л. В., Островича С. Е., Пилипчук Н. Г., Федорова М. О., секретар судового засідання - Подолянко Р. О. (за участю: представника позивача - Ткача С. С.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі N 2а-10579/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК-Спектр" про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи, встановила:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК-Спектр" (далі - відповідач) про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "РК-Спектр" (код 35760438) від 21 серпня 2008 року А01261910 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; припинення юридичної особи ТОВ "РК-Спектр" (код 35760438).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року скасовано. Провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що будь-яка з підстав, визначених пунктом 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" може бути застосована до відповідача. Також суд виходив з того, що компетенція адміністративних судів не поширюється на випадки щодо звернення податного органу з вимогами, не передбаченими законом.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив з того, що положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право податкових органів на звернення до суду з позовними вимогами про припинення юридичної особи лише з підстав неподання таким суб'єктом господарської діяльності протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, та не передбачено право податкових органів на звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, а отже справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що дана справа не підлягає судовому розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) права адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз положень пункту 8 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), що суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду з адміністративним позов лише у випадках, передбачених законодавством.

ДПІ у Печерському районі м. Києва (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ТОВ "РК-Спектр" про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "РК-Спектр" через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, та припинення юридичної особи ТОВ "РК-Спектр".

В Законі України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено повноважень органів державної податкової служби на звернення до суду з позовними вимогами до платника податку про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи з наведених підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Л. І. Бившева

Судді:

Л. В. Ланченко

 

С. Е. Острович

 

Н. Г. Пилипчук

 

М. О. Федоров

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали