Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання недійсними договорів кредиту та застави майна

lign =center>

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.06.2010 р. 

N 1/6пд 


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Воліка І. М., суддів: Капацин Н. В. - доповідача у справі, Кролевець О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 у справі N 1/6пд господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан" до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" про визнання недійсними договорів (за участю представників від: позивача - не з'явився; відповідача - Гайченко А. В. (довір. від 09.12.2009 р.)), встановив:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.2010 р., на підставі пункту 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі N 1/6пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р. у справі N 1/6пд задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан", скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.01.2010 р., справу N 1/6пд направлено до Господарському суду Донецької області для розгляду.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р. у справі N 1/6пд та залишити без змін ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2010 р.

Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови, порушено норми матеріального і процесуального права. Не застосовано норми статей 1, 5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди", порушено норми статей 12, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору кредиту N 210/06/КД/133 від 03.07.2008 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан"(Позичальник), Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 168451,07 дол. США, зі сплатою 14,5 % річних та комісій.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту N 210/06/КД/133 від 03.07.2008 р. між сторонами укладено договір застави майна N 210/06/ДЗ/99 від 03.07.2008 р.

Відповідно до пункту 6.2 договору кредиту N 210/06/КД/133 від 03.07.2008 р. та договору застави майна N 210/06/ДЗ/99 від 03.07.2008 р. у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись статтею 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаної у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" про визнання недійсними кредитного договору N 210/06/КД/133 від 03.07.2008 р., договору застави майна N 210/06/ДЗ/99 від 03.07.2008 р.

З огляду на умови пункту 6.2 спірних договорів та положення статей 5, 12 Закону України "Про третейські суди" місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі N 1/6пд на підставі пункту 5 статті 80 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції не погоджуючись з позицією суду першої інстанції скасував ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2010 р. у справі N 1/6пд.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що третейське застереження, викладене у пункті 6.2 спірних договорів, не обмежує позивача у зверненні з відповідним позовом до господарського суду, та не містить переліку спорів, які передаються на розгляд третейського суду.

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За умовами пункту 11 статті 6 (на час укладення спірних угод пункт 7 статті 6) Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції. Наведена норма чітко визначає підвідомчість справ третейським судам і встановлює певні винятки (справи), які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Стаття 1 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" встановлюються вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Передбачене даною нормою право може бути реалізоване і після порушення провадження у справі з наслідками, передбаченими пунктом 5 частини 1 статті 80 ГПК України.

Стаття 6 Закону "Про третейські суди" встановлює, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсним нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів(договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, припиняє провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і судом не буде визнано, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача, в якому він просить суд першої інстанції припинити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки між сторонами наявна третейська угода у вигляді третейських застережень про передачу спору на вирішення третейського суду, а саме, до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Крім того, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі N 1/6пд.

Відповідно до пункту 6 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р. у справі N 1/6пд підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 у справі N 1/6пд скасувати.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2010 у справі N 1/6пд залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий, суддя 

І. М. Волік 

Судді: 

Н. В. Капацин 

О. А. Кролевець 


 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали