ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.01.2012 р.

N 18/2581


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді, суддів - Величко Н. Л., Алєєва І. В. (доповідач), Євсіков О. О. (за участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача 1 - Случ О. В., Савчук М. Ю.; від відповідача 2 - не з'явився; від третьої особи - Поставничий Р. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт") та Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. у справі господарського суду N 18/2581 Черкаської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів", м. Київ, до: 1) Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт") РФ, м. Березніки; 2) Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", м. Київ, третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Азот" (Публічне акціонерне товариство "Азот"), м. Черкаси, про визнання недійсними договору застави цінних паперів, додаткової угоди до нього, договору про надання відступного та вчинення дій щодо обліку прав на цінні папери (акції), встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів", звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт") та Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", третя особа Відкрите акціонерне товариство "Азот" (Публічне акціонерне товариство "Азот") про визнання недійсними договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р., додаткової угоди N 1 від 15.11.2007 р. до договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р., договору N 01 про надання відступного від 02.11.2007 р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" та Відкритим акціонерним товариством "Сільвініт" із застосуванням правових наслідків недійсності правочину та про визнання права власності позивача на майно, передане за договором N 01 про надання відступного від 02.11.2007 р., а саме: 8015219 штук простих іменних акцій, емітованих відкритим акціонерним товариством "Азот", номінальною вартістю однієї акції 8 грн. 50 коп., загальною номінальною вартістю 68129361 грн. 50 коп., які обліковуються на рахунку у цінних паперах, відкритому першим відповідачем у зберігача - відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; про зобов'язання другого відповідача внести до зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів емітента Відкритого акціонерного товариства "Азот" запис про перехід права власності на 8015219 штук простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Азот" серії N UA3002038261 від Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. у справі N 01-16/12694-16-63 ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.08.2010 р. про повернення позовної заяви скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду Черкаської області для розгляду по суті спору.

Апеляційна інстанція виходила з того, що до п. 10 ст. 77 Закону України "Про міжнародне право" підсудність є виключною у справах з іноземним емітентом у випадках, передбачених цієюстаттею та в інших випадках, визначених законами України, а частиною 7 ст. 16 ГПК України передбачено виключну підсудність справ у спорах щодо обліку прав на цінні папери за місцезнаходженням емітента.

Відповідно спір про захист прав позивача, визнання недійсними договору застави, додаткової угоди, договору про надання відступного та про вчинення дій щодо обліку прав на цінні папери (акції) розглядався господарським судом Черкаської області за місцезнаходженням емітента акцій.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 р. (складеним 21.02.2011 р.) у справі N 18/2581 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" задоволені частково.

Визнано недійсними договір застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р., додаткову угоду N 1 від 15.11.2007 р. до договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р., договір N 01 від 02.11.2007 р. про надання відступного по договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" та Відкритим акціонерним товариством "Сільвініт".

Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Сільвініт" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" 8015219 штук простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством "Азот", номінальною вартістю однієї акції 8,50 грн., загальною номінальною вартістю 68129361,50 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" 85 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. у справі N 18/2581 зазначене судове рішення змінено.

Резолютивну частинурішення викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними договір застави цінних паперів N 01 від 26 квітня 2006 року, додаткову угоду N 1 від 15 листопада 2007 року до договору застави цінних паперів N 01 від 26 квітня 2006 року, договір N 01 від 2 листопада 2007 року про надання відступного по договору застави цінних паперів N 01 від 26 квітня 2006 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" та відкритим акціонерним товариством "Сільвініт".

Застосувати правові наслідки недійсності правочину та визнати права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" на майно, передане за договором N 01 про надання відступного від 02.11.2007 року, а саме: 8015219 штук простих іменних акцій, емітованих відкритим акціонерним товариством "Азот", номінальною вартістю однієї акції 8 грн. 50 коп., загальною номінальною вартістю 68129361,50 грн., які обліковуються на рахунку у цінних паперах, Відкритому акціонерному товариству "Сільвініт" у зберігача - Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" внести до зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів емітента Відкритого акціонерного товариства "Азот" запис про перехід права власності на 8015219 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Азот" серії N UA3002038261 від Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів".

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" 25500 грн. витрат зі сплати державного мита за подання позовної заяви, 12750 грн. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги та 118 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" 85 грн. витрат зі сплати державного мита за подання позовної заяви, 85 грн. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги та 118 грн. - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

Перший відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Уралкалій" з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати зазначене рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Другий відповідач, Приватне акціонерне товариство "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р., також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, поставивши питання про скасування зазначеної постанови в частині щодо зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" внести до зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів емітента ВАТ "Азот" серії N UA3002038261 від ВАТ "Сільвінт" до ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог до ПАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2011 р. у справі N 18/2581 задоволені клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційних скарг, відновлений пропущений процесуальний строк, касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду.

Заявлене клопотання Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій", в порядку ст. 25 ГПК України, про здійснення заміни Відкритого акціонерного товариства "Сільвініт" на процесуального правонаступника Відкрите акціонерне товариство "Уралкалій" судовою колегією Вищого господарського суду України відхиляється, оскільки така заміна вже була проведена ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.09.2011 р. у справі N 18/2581.

У судове засідання 23.01.2012 р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" та Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" не з'явились.

Ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Сторони по справі в установленому порядку ГПК України повідомлені про час і місце розгляду справи в касаційній інстанції за адресами їх місцезнаходження зазначеними в позовній заяві. Скарги розглядаються за наявними матеріалами справи, а постанова Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 23.01.2012 р. представники Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" підтримали вимоги касаційної скарги, представник Відкритого акціонерного товариства "Азот" - заперечував проти їх задоволення та зазначив, що не підтримує жодну зі сторін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" - без задоволення. Вважає зазначену постанову такою, що прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи.

На адресу Вищого господарського суду України надійшло клопотання від третьої особи про відкладення розгляду касаційних скарг.

Зазначене клопотання судовою колегією касаційної інстанції відхиляється з огляду на скорочені строки розгляду касаційних скарг, встановлені ст. 1118 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційних скаргах, запереченнях на них, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" та Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

За матеріалами справи вбачається, що 26.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" (заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Сільвініт" (заставодержатель) було укладено договір застави цінних паперів N 01, відповідно до умов якого предметом є передача заставодавцем належних йому на праві власності простих іменних акцій у кількості 8015219 штук, номінальною вартістю однієї акції 8,50 грн., загальною номінальною вартістю 68129361,50 грн., емітованих Відкритим акціонерним товариством "Азот" у заставу заставодержателю.

Договором застави цінних паперів від 26.04.2006 р. було забезпечено виконання зобов'язань заставодавця за договором поруки від 21.04.2006 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Сільвініт", який виступає поручителем, та Закритим акціонерним товариством "Міжнародний Московський банк", в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за угодою про надання кредиту N 060/269/06 від 03.05.2006 р. За умовами цього договору вартість заставлених акцій складає 3584700 доларів США. Сторони узгодили, що заставлені акції належать заставодавцю на праві власності. На момент підписання договору заставлені акції знаходились в заставі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Аудіотекст" відповідно до договору застави акцій N 2-08-УА від 15.08.2005 р.

Також за умовами цього договору сторони визначили, що застава забезпечує забезпечені зобов'язання в тому об'ємі, який вони мають на момент виконання заставодержателем обов'язків за договором поручительства, однак, в сумі, яка не перевищує 56,9 % від суми невиконаних позичальником за договором про надання кредиту N 060/269/06 зобов'язань за угодою про надання кредиту N 060/269/06, а також суму витрат заставодержателя по зверненню стягнення за цим Договором.

Згідно з п. 2.1 договору застави заставодавець зобов'язався, зокрема, забезпечити виконання ТОВ "Український Аудіотекст" зобов'язань за договором про розірвання договору застави акцій N 2-08-УА від 15.08.2005 р., укладеного між заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Аудіотекст", протягом трьох робочих днів після виконання всіх зобов'язань за договором про розірвання, подати зберігачу заставне розпорядження про блокування (обмеження в обігу) заставлених акцій на користь заставодавця.

Відповідно до п. 4.1 договору застави, у випадку виконання заставодержателем своїх обов'язків, що випливають з договору поруки, заставодержатель має право звернути стягнення на заставлені акції без звернення до суду та, на свій розсуд, здійснити будь-яку з таких дій: отримати заставлені акції у власність або продати чи у будь-який інший спосіб розпорядитися заставленими акціями через проведення одних або більше публічних торгів.

Пунктом 4.2 договору застави визначено, якщо сторони укладуть договір (угоду) про відступлення, згідно з яким заставодавець передасть у власність заставодержателя заставлені акції або інше майно, передача права власності на заставлені акції буде проведена відповідно до такого договору про відступлення.

02.11.2007 р. між ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" та ВАТ "Сільвініт" було укладено договір N 01 про надання відступного по договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р. відповідно до якого ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" передав, а ВАТ "Сільвініт" прийняв відступне, про що сторони підписали акт приймання-передачі відступного N 01, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

15.11.2007 р. між ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" та ВАТ "Сільвініт" було укладено додаткову угоду N 1 до договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р. відповідно до умов якої у зв'язку з виконанням ВАТ "Сільвініт" своїх зобов'язань, які виникли відповідно до договору поруки від 03.05.2006 р., що підтверджується довідкою, виданою ЗАТ "Міжнародний Московський банк" N 102/6559 від 11.10.2007 р., ВАТ "Сільвініт" здійснює звернення стягнення на заставні акції, а саме 8015219 штук простих іменних акцій ВАТ "Азот" без звернення до суду, в зв'язку з виконанням зобов'язань сторонами, згідно умов договору про надання відступного N 01 від 02.11.2007 р., у відповідності з яким ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" передає у власність ВАТ "Сільвініт" вищевказані акції.

У п. 3 додаткової угоди N 1 зазначено, що зв'язку із переходом до заставодержателя предмета застави у власність, право застави по договору застави цінних паперів N 01 від 26.04.2006 р. припиняється у відповідності з п. 4 ст. 34 Закону Російської Федерації "Про заставу". Подальші дії, здійснювані сторонами по переходу прав власності на вищезазначені цінні папери, регулюються договором про надання відступного N 01 від 02.11.2007 р.

Згідно з ч. 4 ст. 4 ГПК України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Статтею 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до приписів ст. 33 Закону України "Про міжнародне приватне право" дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Пунктом 5.1 спірного договору застави та п. 2.1 договору про надання відступного визначено, що з питань врегульованих, а також в усіх питаннях, не врегульованих даним договором, сторони будуть керуватись матеріальним правом Російської Федерації.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до хибного висновку про застосування до зазначених договорів законодавства України, оскільки сторонами було визначено, що до змісту укладених ними договорів буде застосовуватись матеріальне право Російської Федерації.

Приписами ст. 334 ЦК Російської Федерації та ст. 1 Закону Російської Федерації "Про заставу" встановлено, що в силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій належить це майно (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

Спірний договір застави, як вже зазначалося вище, передбачає звернення стягнення на предмет застави у випадку належного виконання заставодержателем своїх зобов'язань за договором поруки.

Приписи ст. 421 ЦК Російської Федерації встановлюють, що громадяни та юридичні особи є вільними в укладенні договору; що сторони можуть укласти договір, як передбачений так і не передбачений законом чи іншими правовими актами; що умови договору визначаються на розсуд сторін, крім випадків, коли зміст відповідної умови передбачений законом чи іншим правовим актом.

Згідно зі ст. 166 ЦК Російської Федерації угода є недійсною у випадках, встановлених цим кодексом, в силу визнання її такою судом (оспорювана угода) або незалежно від такого визнання (нікчемна угода).

Відповідно до ст. 168 ЦК Російської Федерації угода, що не відповідає вимогам закону чи інших правових актів є нікчемною, якщо закон не встановлює, що така угода є оспорюванню, чи не передбачає інших наслідків порушення.

Враховуючи вищевикладене, договір застави та додаткова угода до нього, договір про надання відступного є договорами, які і не передбачені законодавством Російської Федерації, але й не суперечать йому. За своїм змістом зазначені договори регулюють відносини про передачу права власності на акції від ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" до ВАТ "Сільвініт", а відтак підстави для визнання зазначених договорів недійсними -відсутні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На відміну від апеляційної інстанції, місцевий господарський суд у своєму рішенні вірно зазначив, що на момент звернення ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" до суду, а також на момент прийняття рішення по даній справі, позивач не набув права власності на акції ВАТ "Азот", оскільки право власності позивача на акції припинилося після його відчуження за договором про надання відступного, тому позивач не володіє, не користується та не може розпоряджатися акціями -тобто не є їх власником.

За таких обставин господарським судом апеляційної інстанції невірно застосовані приписи ст. 392 ЦК України, оскільки позивач не був власником акцій та не мав правових підстав вимагати захисту права власності на акції на підставі зазначеної норми.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" клієнтами депозитарію є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими укладено договори про кореспондентські відносини.

Згідно зі ст. ст. 1, 2, 7 та 11 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" безпосередній облік та перереєстрацію прав власності на цінні папери, випущені у бездокументарній формі або знерухомлені, здійснюють зберігачі цінних паперів, тобто комерційні банки або торговці цінними паперами, які є клієнтами депозитарію і у яких власники цінних паперів (депоненти) відкривають рахунки у цінних паперах шляхом укладення договору про відкриття рахунку у цінних паперах.

У відповідності до п. 1 Розділу VIII Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 999 від 17.10.2006 р., облікові реєстри власників цінних паперів формуються зберігачами на підставі записів на відкритих у них рахунках у цінних паперах цих власників станом на кінець операційного дня, що передує визначеній даті обліку, а зведений обліковий реєстр власників цінних паперів - депозитарієм на підставі даних цих облікових реєстрів, наданих зберігачами.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заявленої вимоги ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів" про зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" внести до зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів емітента ВАТ "Азот" запис про перехід права власності на 8015219 штук простих іменних акцій ВАТ "Азот" серії N UA3002038261 від ВАТ "Сільвініт" до ТОВ "Бюро спеціалізованих перекладів". Крім цього, оскільки договір застави та додаткова угода до нього, договір про надання відступного відповідають законодавству Російської Федерації, тому підстави для задоволення зазначеної вимоги -відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 25, 49, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" та Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. скасувати в повному обсязі,рішення господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 р. (складене 21.02.2011 р.) у справі N 18/2581 скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі.

Витрати зі сплати державного мита Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" у сумі 12835 грн. та Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" у сумі 42,50 грн. за подання касаційних скарг на рішення господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 р. (складене 21.02.2011 р.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. у справі N 18/2581 покласти на позивача.

Господарському суду Черкаської області доручити видати відповідні накази.

Постанова складена у повному обсязі 26.01.2012 р.

 

Головуючий, суддя

Н. Л. Величко

Суддя-доповідач

І. В. Алєєва

Суддя

О. О. Євсіков





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали