ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16.12.2009 р.

N К-8064/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - Ланченко Л. В., суддів - Нечитайла О. М., Пилипчук Н. Г., Сергейчука О. А., Степашка О. І., при секретарі - Андрюхіній І. М. (за участю представників: позивача - Іванова О. А., відповідача - Сиротіної О. Б.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава на постанову господарського суду Полтавської області від 21.11.2006 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.03.2007 у справі N 17/211 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Промисловий Союз" до Державної податкової інспекції у м. Полтава про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, встановив:

Постановою господарського суду Полтавської області від 21.11.2006, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.03.2007, позов ТОВ "Компанія Агро-Промисловий Союз" задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві N 0000212310/0 від 27.12.2005 та N 0000212310/2 від 12.05.2006, якими визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 3827333,33 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 16.04.2004 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт N 566/23-8/32908562 від 16.12.2005.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим було зменшено суму податкового кредиту та відповідно від'ємного значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за лютий 2005 року на загальну суму 3827333,33 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000212310/0 від 27.12.2005, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 3827333,33 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000212310/2 від 12.05.2006.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що за висновками акта перевірки основними постачальниками позивача є ПВКП "Мета-Ком" та ТОВ "Фідес плюс". У лютому 2005 року позивачем від зазначених постачальників отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 46500000 грн. та до складу податкового кредиту було включено податок на додану вартість в сумі 7750000 грн. з вартості придбаного бурового та нафтогазового обладнання на умовах укладених між позивачем та ТОВ "Фідес плюс" та ПВКП "Мета-ком"договорів купівлі-продажу.

Підставою для зменшення суми податкового кредиту стало те, що за результатами отриманих відповідей не підтверджується правильність формування податкового кредиту шляхом проведення зустрічних документальних перевірок постачальників по ланцюгам до виробника.

Постачальниками ТОВ "Фідес плюс" є ТОВ "Будснабресурс-К", ТОВ "Будівельні технології - БТ", ТОВ "Союзпром-Україна" та ТОВ "Оріан".

Постачальниками ПВКП "Мета-Ком" є ТОВ "Укртехносервіс" та ПП "Нитрокс-С".

Відповідно до листа ДПІ у Дарницькому районі м. Києва N 25639/7/23-206 від 15.08.2005 ТОВ "Оріан" у січні - лютому 2005 року не мало взаємовідносин з ТОВ "Фідес плюс".

Відповідно до листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва N 20154/7/23-902 від 12.12.2005 місцезнаходження ТОВ "Будснабресурс-К" не встановлено.

Відповідно до листа ДПІ у Дарницькому районі м. Києва N 38775/7/23-906 від 28.11.2005 ТОВ "Оріан" за юридичною адресою не знаходиться, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.08.2005 по справі N 2-4561/05 визнано недійсним статут, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Оріан".

Відповідно до листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва N 20153/7/23-902 від 12.12.2005 р. місцезнаходження ТОВ "Будівельні технології - БТ" не встановлено.

Відповідно до листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва N 19917/7/23-902 від 07.12.2005 ТОВ "Союзпром-Україна" за юридичною адресою не знаходиться.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2005 по справі N Б24/254/04 ТОВ "Укртехносервіс" визнано банкрутом.

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на те, що податкові накладні N 0000000105 від 21.02.2005, N 0000000108 від 22.02.2005, N 0000000109 від 24.02.2005, N 0000000110 від 25.02.2005, N 0000000112 від 28.02.2005 видані ПВКП "Мета-Ком", відповідають встановленим пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вимогам, за відсутності доказів виключення з ЄДРПОУ та/чи анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПВКП "Мета-Ком" та ТОВ "Фідес плюс" на момент здійснення відповідних господарських операцій та складання накладних, судами зроблено висновок про дотримання позивачем вимог закону при формуванні податкового кредиту за даними операціями та визначення суми бюджетного відшкодування.

Крім того, судами зазначено, що чинне законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, сплачена в ціні товару сума податку на додану вартість є податковим зобов'язанням продавця, якщо контрагент не виконує свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення права позивача на відшкодування податку на додану вартість, оскільки останній виконав всі умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо не включення до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року сум витрат на придбання бурового обладнання у ПВКП "Мета-ком" в сумі 19136666,66 грн., то судами зазначено, що дана помилка виправлена позивачем самостійно шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року і штрафні санкції відповідачем по даному факту не застосовувались.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Разом з тим, наявність належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо судом встановлено фіктивний характер укладених правочинів, нездійснення господарських операцій та укладення правочинів з метою протиправного відшкодування цього податку з бюджету.

Факт порушення контрагентами платника податків своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявленої платником податку податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності і обережності і йому повинно було бути відомо про порушення, які допускалися контрагентами.

Податкова вигода може бути також визнана необґрунтованою, якщо податковим органом буде доведено, що діяльність платника податків, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, а також у випадках, коли для цілей оподаткування операції враховані на підставі удаваних правочинів (про що має бути зазначено у рішенні суду), наприклад, якщо операції враховані не відповідно до їх дійсного економічного змісту або враховані операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Про необґрунтованість податкової вигоди, зокрема, вимоги про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

За змістом частин 4,5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

У цій справі суди дійшли висновку, що наявність у платника податку виданих йому продавцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

При цьому суди попередніх інстанцій не звернули належної уваги на доводи відповідача про те, що мають ознаки фіктивності та не знаходяться за юридичною адресою, ТОВ "Фідес плюс", ПВКП "Мета-ком", ТОВ "Будснабресурс-К", ТОВ "Будівельні технології-БТ", ТОВ "Союзпром-Україна", ТОВ "Укртехносервіс", ПП "Нитрокс-С". Зазначені ТОВ "Фідес-плюс" підприємства-постачальники обладнання у січні-лютому 2005 року ТОВ "Левада-Аванті" та ТОВ "Оріан" заперечують існування цих взаємовідносин. Рішенням суду визнано недійсними з моменту реєстрації статут та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Оріан", а також вирішується питання про порушення кримінальної справи по ст. 205 КК України щодо керівника підприємства ОСОБА_1.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановивши факт здійснення розрахунків між позивачем та ПВКП "Мета-ком" шляхом заліку взаємної заборгованості, без сплати грошових коштів, не дали йому належної оцінки.

Відповідно до пункту 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

За змістом цього Закону до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг). Особливості оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій встановлені пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Взагалі залишилась нез'ясованим і наявність у позивача права на формування податкового кредиту у лютому 2005 року за операціями з придбання бурового обладнання у ПВКП "Мета-ком" без віднесення витрат на його придбання до складу валових витрат у відповідному звітному періоді.

А також відповідність дій позивача щодо придбання обладнання та його продажу у тому самому звітному періоді без встановлення ціни придбання та продажу, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Оскільки вищезазначеним обставинам не була надана оцінка ні судом першої, ні апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава задовольнити частково.

Постанову господарського суду Полтавської області від 21.11.2006 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.03.2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

Головуючий

Л. В. Ланченко

Судді:

О. М. Нечитайло

 

Н. Г. Пилипчук

 

О. А. Сергейчук

 

О. І. Степашко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали