ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 травня 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Київський річковий порт" (в подальшому змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Київський річковий порт"), ВАТ "Кременчуцький річковий порт" до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), Міністерства транспорту та зв'язку України (далі - Мінтрансзв'язку), третя особа - державне підприємство (далі - ДП) "Адміністрація річкових портів України", про визнання недійсними та скасування розпорядження та наказу, встановила:

У серпні 2007 року ВАТ "Київський річковий порт" та ВАТ "Кременчуцький річковий порт" звернулися до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили визнати протиправними та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N 306-р "Про передачу державного майна до сфери управління Мінтрансзв'язку" (далі - розпорядження N 306-р) та спільного наказу ФДМУ та Мінтрансзв'язку від 19 липня 2007 року N 1211/614 "Про передачу державного майна" (далі - наказ N 1211/614).

На обґрунтування позовних вимог ВАТ "Київський річковий порт" та ВАТ "Кременчуцький річковий порт" зазначили, що порушення їх прав полягає в тому, що відповідачі прийняли оскаржувані акти без погодження з ними, а також без проведення попередньої інвентаризації державного майна.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував розпорядження N 306-р і наказ N 1211/614.

Вищий адміністративний суд України постановою від 14 грудня 2011 року (Постанова N К-1642/09, К-3796/09, К-4701/09) рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, ВАТ "Кременчуцький річковий порт" звернулося із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482 (далі - Положення), спільного наказу ФДМУ та Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки) від 4 серпня 1998 року N 1535/104 (далі - наказ N 1535/104), та Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Мінекономіки від 19 травня 1999 року N 908/68.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2008 року, яка, на думку ВАТ "Кременчуцький річковий порт", підтверджує неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ВАТ "Кременчуцький річковий порт" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2011 року (Постанова N К-1642/09, К-3796/09, К-4701/09) не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2011 року (Постанова N К-1642/09, К-3796/09, К-4701/09) вже була переглянута Верховним Судом України за заявою ПАТ "Київський річковий порт" з підстав неоднакового застосування касаційним судом тих самих норм матеріального права, на які в своїй заяві посилається й ВАТ "Кременчуцький річковий порт" (справа N 21-49а12).

За наслідками розгляду справи Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (Постанова N 21-49а12) висловив правову позицію з цього питання. Зокрема, він зазначив, що Положення, яким врегульовано механізм та порядок передачі державного майна, пов'язує виникнення у ініціатора такої передачі обов'язку погоджувати пропозиції щодо цього з юридичними особами лише за умови закріплення за ними такого майна на праві господарського відання чи оперативного управління. Позивачі не належать до кола суб'єктів, з якими відповідно до пункту 5 Положення необхідно погоджувати пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності, оскільки зазначене майно хоча й знаходиться на їх балансі, проте не закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви ВАТ "Кременчуцький річковий порт" слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов


 

Правова позиція

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482, яким врегульовано механізм та порядок передачі державного майна, пов'язує виникнення у ініціатора такої передачі обов'язку погоджувати пропозиції щодо цього з юридичними особами лише за умови закріплення за ними такого майна на праві господарського відання чи оперативного управління.

Позивачі не належать до кола суб'єктів, з якими відповідно до пункту 5 зазначеного вище Положення необхідно погоджувати пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності, оскільки зазначене майно хоча й знаходиться на їх балансі, проте не закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали