ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.03.2016 р.

Справа N 922/3883/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Мележик Н. І. - головуючого (доповідача), Дунаєвської Н. Г., Кочерової Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" С. В. І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі N 922/3883/15 господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" С. В. І. до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Житлобудінвест"; 2. Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг"; 2. Г. С. Б.; 3. Б. Н. Я.; 4. Б. А. В., про визнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину, за участю представників: позивача - Г. С. В., відповідачів - 1) А. Д. В., 2) не з'явились, третьої особи (на стороні позивача) - К. А. П., третіх осіб (на стороні відповідачів) - 1) не з'явились, 2) не з'явились, 3) Т. О. М., 4) Ф. С. О., встановив:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" С. В. І. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Житлобудінвест" та Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про:

- визнання недійсними укладених між АТ "Златобанк" та ТОВ "Фірма "Житлобудінвест" договорів від 18.12.2014 р. та від 13.02.2015 р. про внесення змін до договору іпотеки, посвідчених 17.05.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К. О. Д.;

- визнання ПАТ "Златобанк" з 17.05.2012 року іпотекодерждателем нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме: квартир NN 375, 301, 251, 379, 388 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Леніна, будинок 45/3;

- скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача ПАТ "Златобанк" щодо:

- квартири N 375 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 18.12.2014, 10:38:06 про припинення іпотеки номер 1456506 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18103485 від 18.12.2014, 10:40:38; запис від 18.12.2014, 10:45:11 про припинення обтяження номер 1456567 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18104034 від 18.12.2014,10:47:05;

- квартири N 301 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 18.12.2014, 10:17:22 про припинення іпотеки номер 1457056 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18101874 від 18.12.2014,10:19:07; запис від 18.12.2014, 10:24:56 про припинення обтяження номер 1457067 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18102417 від 18.12.2014, 10:26:26;

- квартири N 251 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 13.02.2015, 14:53:33 про припинення іпотеки номер 1457385 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19327333 від 13.02.2015,14:50:51; запис від 13.02.2015, 14:59:13 про припинення обтяження номер 1457390 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19328939 від 13.02.2015,15:00:28;

- квартири N 379 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 13.02.2015, 15:06:13 про припинення іпотеки номер 1456672 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19328521 від 13.02.2015,15:07:36; запис від 13.02.2015, 15:14:22 про припинення обтяження номер 1456688 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19329086 від 13.02.2015,15:15:18;

- квартири N 388 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 13.02.2015, 15:23:08 про припинення іпотеки номер 1457686 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19329749 від 13.02.2015,15:24:51; запис від 13.02.2015, 15:33:29 про припинення обтяження номер 1457692 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19330465 від 13.02.2015,15:35:23.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2015 року (судді: Погорелова О. В., Добреля Н. С., Хотенець П. В.) позов задоволено повністю; визнано недійсними укладені між АТ "Златобанк" та ТОВ "Фірма "Житлобудінвест" договори від 18.12.2014 р. та від 13.02.2015 р. про внесення змін до договору іпотеки, посвідчені 17.05.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К. О. Д.; визнано ПАТ "Златобанк" з 17.05.2012 року іпотекодерждателем нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме: квартир N N 375, 301, 251, 379, 388 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3; скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача ПАТ "Златобанк" щодо:

- квартири N 375 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 18.12.2014, 10:38:06 про припинення іпотеки номер 1456506 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18103485 від 18.12.2014, 10:40:38; запис від 18.12.2014, 10:45:11 про припинення обтяження номер 1456567 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18104034 від 18.12.2014,10:47:05;

- квартири N 301 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 18.12.2014, 10:17:22 про припинення іпотеки номер 1457056 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18101874 від 18.12.2014,10:19:07; запис від 18.12.2014, 10:24:56 про припинення обтяження номер 1457067 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18102417 від 18.12.2014, 10:26:26;

- квартири N 251 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 13.02.2015, 14:53:33 про припинення іпотеки номер 1457385 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19327333 від 13.02.2015,14:50:51; запис від 13.02.2015, 14:59:13 про припинення обтяження номер 1457390 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19328939 від 13.02.2015,15:00:28;

- квартири N 379 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 13.02.2015, 15:06:13 про припинення іпотеки номер 1456672 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19328521 від 13.02.2015,15:07:36; запис від 13.02.2015, 15:14:22 про припинення обтяження номер 1456688 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19329086 від 13.02.2015,15:15:18;

- квартири N 388 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3: запис від 13.02.2015, 15:23:08 про припинення іпотеки номер 1457686 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19329749 від 13.02.2015,15:24:51; запис від 13.02.2015, 15:33:29 про припинення обтяження номер 1457692 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19330465 від 13.02.2015,15:35:23. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року (судді: Здоровко Л. М., Плахов О. В., Шутенко І. А.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" С. В. І. просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання його недійсним, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року N 9 та пункті 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року N 11 (Постанова N 11) роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак, це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду та відмовив в задоволенні позову, посилаючись на те, що укладення спірних договорів не суперечило постанові Правління НБУ "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії проблемних" та не потребувало погодження НБУ, як заставодержателя, оскільки вчинення таких дій ПАТ "Златобанк" відбулось за рішенням кредитного комітету банку (протокол засідання кредитного комітету АТ "Златобанк" від 16.12.2014 р. N 1074-10), внаслідок чого позивачем не доведено існування обставин, з якими закон пов'язує визнання спірних правочинів недійсними.

Водночас, під час вирішення спору по суті апеляційною інстанцією встановлено факт законності переходу до фізичних осіб права власності на квартири NN 251, 301, 375, 379, 388, що знаходяться за адресою м. Харків, пр. Леніна, 45/3, стосовно яких за рішенням кредитного комітету ПАТ "Златобанк" припинена дія іпотеки. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на відсутність доказів на підтвердження здійснення ПАТ "Златобанк" або НБУ повідомлень ТОВ "Фірма "Житлобуд" та фізичних осіб - громадян України про намір передати у забезпечення виконання зобов'язань ПАТ "Златобанк" перед НБУ за кредитним договором від 05.03.2014 року N 12 майнові права на предмет іпотеки.

Також суд апеляційної інстанції послався на позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням принципів пропорційності та балансу інтересів ПАТ "Златобанк", ТОВ "Фірма "Житлобудінвест" та власників квартир, зазначивши, що задоволення вимог позивача призведе до втручання в справи власника та позбавить третіх осіб права власності на квартири.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, враховуючи наступне.

При вирішенні спору місцевим господарським судом встановлено, що 16.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" укладено кредитний договір N 106/12-KL, згідно якого ПАТ "Златобанк" зобов'язувалось надати ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг" грошові кошти (кредит), а останнє - повернути кредит і сплатити проценти за користування ними (сума кредиту 15000000 доларів США, розмір відсотків за користування коштами встановлено 14 %, строк сплати кредиту - 13.05.2016 року).

З метою забезпечення виконання ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг" зобов'язань за кредитним договором, 17.05.2012 року між ПАТ "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Житлобудінвест" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К. О. Д. за реєстровим номером 389, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: 78 квартир, що знаходяться в житловому будинку літ. А-25 за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 45/3.

18.12.2014 року між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фірма "Житлобудінвест" укладено договір про внесення змін до цього договору іпотеки, згідно якого сторони домовились про припинення іпотеки щодо квартир NN 301 та 375 в житловому будинку літ. "А-25", що знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 45/3.

13.02.2015 року між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фірма "Житлобудінвест" також укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, згідно якого сторони домовились про припинення іпотеки щодо квартир NN 251, 379 та 388 в житловому будинку літ. "А-25", що знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 45/3.

В подальшому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення іпотеки та припинення обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна:

- квартири N 375 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 468741 грн. (витяги про державну реєстрацію NN 31192530 та 31193677, відповідно);

- квартири N 301 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 701910 грн. (витяги про державну реєстрацію NN 31189445 та 31190459, відповідно);

- квартири N 251 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 938520 грн. (витяги про державну реєстрацію NN 33598871 та 33599893, відповідно);

- квартири N 379 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1463220 грн. (витяги про державну реєстрацію NN 33600952 та 33602181, відповідно);

- квартири N 388 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1248390 грн. (витяги про державну реєстрацію NN 33603388 та 33604838, відповідно).

05.03.2014 року між Національним банком України та ПАТ "Златобанк" укладено договір застави майнових прав N 12/ЗМП, предметом якого є майнові права за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем (ПАТ "Златобанк") і юридичним та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку N 1 до цього договору (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо проіменовані як кредитні договори). Станом на 26.02.2014 року заборгованість за кредитними договорами становить 3082025020,89 грн. Зобов'язання за цими кредитними договорами, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо.

Згідно пункту 1.3 цього договору надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем (ПАТ "Златобанк") вимог заставодержателя (НБУ) за кредитним договором від 05.03.2014 року N 12, укладеним між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів (угод), укладених до нього, а також усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов.

Відповідно до Реєстру укладених банком-позичальником договорів з юридичними та фізичними особами, який є додатком N 1 до договору застави, в забезпечення надано, зокрема, майнові права за кредитним договором N 106/12-KL від 16.05.2012 року, укладеного з ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг". Кредити за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем (ПАТ "Златобанк") і юридичними та фізичними особами, є забезпеченими та забезпечення за ними відповідає вимогам нормативно-правових актів НБУ з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (п. 2.1 договору застави).

Пунктами 3.4.2, 3.4.5 договору застави передбачено, що заставодавець (ПАТ "Златобанк") зобов'язаний:

- не відчужувати майнові права в будь-якій спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (НБУ);

- не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя.

Разом з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, Національний банк України, як заставодержатель, не надавав згоди ПАТ "Златобанк" на відчуження майнових прав по кредитним договорам і не погоджував укладення спірних договорів.

Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 року відкликано банківську ліцензію АТ "Златобанк". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк" від 13.02.2015 р. N 30, яким з 14.02.2015 р. розпочато процедуру виведення ПАТ "Златобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015 р. по 13.05.2015 р. Також 13.02.2015 року винесено постанову, якою віднесено банку до категорії неплатоспроможних.

Позивач звернувся з даним позовом про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки від 18.12.2014 року та 13.02.2015 року, згідно яких припинено іпотеку щодо квартир NN 301, 251, 379, 388, 375 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, як таких, що укладені всупереч п. п. 3.4.2, 3.4.5 договору застави без письмової згоди Національного банку України, як заставодержателя, мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті укладення спірних договорів позивач у річний термін, що передував введенню стосовно нього тимчасової адміністрації, своїми діями фактично відмовився від власних майнових активів.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) (у редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки від 18.12.2014 року та 13.02.2015 року, укладених без попереднього отримання передбаченої договором застави письмової згоди Національного банку України, чим порушено вимоги ст. ст. 579, 586 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 17 Закону України "Про заставу" та пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави.

Також судом першої інстанції правильно зазначено про те, що зміна предмета договору іпотеки шляхом виключення спірних квартир з переліку майна, переданого в іпотеку, укладеного з метою забезпечення кредитного договору, майнові права за яким передані в заставу НБУ, призвела до зміни предмета договору застави, оскільки зменшила обсяг переданих майнових прав, в той час як ПАТ "Златобанк" мав право внести зміни до договору іпотеки лише за попередньої письмової згоди НБУ.

На підтвердження обставин відсутності згоди Національного банку України, місцевий господарський суд послався на лист НБУ N 20-02012/32318 від 13.05.2015 року, в якому повідомлено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відсутність згоди Національного банку, як заставодержателя, на відчуження заставленого майна шляхом уступки прав вимоги за кредитними договорами, наведеними в додатку N 1 до листа від 19.03.2015 року N 721, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитами Національного банку. Крім того, НБУ у листі зазначено про те, що зазначені договори не погоджувались куратором банку та, як наслідок, заставлене майно відчужено без отримання згоди заставодержателя в особі Національного банку, що суперечить вимогам частини другої статті 17 Закону України "Про заставу".

При вирішення даного спору місцевий господарський суд послався на приписи частини 1 статті 27 Закону України "Про заставу", згідно якої застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи, та пункту 4.3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" N 1 від 24.11.2014 року (Постанова N 1), в якому роз'яснено, що застава зберігає свою силу незалежно від того, чи знала особа, до якої перейшло майно або майнові права, що складають предмет застави, про існування права застави третіх осіб на таке майно. Якщо особі не було відомо про існування застави, дана обставина має значення для правовідносин між цією особою і заставодавцем. Зокрема, відповідно до приписів статті 659 ЦК України невиконання заставодавцем під час укладення договору купівлі-продажу обов'язку попередити покупця про існування права застави третіх осіб на товар, що продається, дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт відчуження відповідачем - 1 спірних квартир фізичним особам (треті особі у справі) не припиняє дію договору застави щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Статтею 572 цього ж Кодексу та частини 2 статті 1 Закону України "Про заставу" визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (стаття 579, 586 Цивільного кодексу України та статті 7, 17 Закону України "Про заставу").

Зважаючи на вищенаведені норми закону, місцевий господарський суд підставно вказав про допущені порушення приписів чинного законодавства та умов договору, оскільки спірні договори про внесення змін до договору іпотеки укладені без попередньої письмової згоди НБУ, а тому підлягають визнанню недійсними.

Крім того, враховуючи, що позовна вимога про визнання ПАТ "Златобанк" з 17.05.2012 року заставодержателем нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки згідно договору іпотеки, а саме: квартир NN 375, 301, 251, 379 та 388 в житловому будинку літ. А-25, розташованому за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 45/3, пов'язана з попередньою позовною вимогою про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки від 18.12.2014 року та 13.02.2015 року, суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про її задоволення, правильно застосувавши, при цьому, приписи Закону України "Про іпотеку" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, в силу частини 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Водночас, частиною 3 статті 3 та частиною 2 статті 19, частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо правочин скасовано, він не породжує жодних правових наслідків.

Відтак, посилаючись на вищевказані норми закону, місцевий господарський суд правильно зазначив про те, що у разі визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки від 18.12.2014 року та 13.03.2015 року, на підставі яких з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключені записи про іпотеку та обтяження, дія іпотеки та обтяження підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які виключено на підставі недійсних договорів, оскільки відпала підстава виключення цих записів.

Виходячи з приписів вказаних норм, та, з огляду на встановлення судом першої інстанції факту невідповідності укладених між позивачем та відповідачем - 1 договорів про внесення змін до договору іпотеки від 18.12.2014 року та 13.03.2015 року приписам чинного законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду, яким правильно застосовані норми вищевказаних статей закону та задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" С. В. І.

З даними висновками місцевого господарського суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим обставинам та вимогам закону.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, тоді як оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" С. В. І. задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі N 922/3883/15 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області у справі N 922/3883/15 від 13.10.2015 року залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Житлобудінвест" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 45/3, оф. 159, код ЄДРПОУ 35351206) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) 5846 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн.) 40 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги згідно платіжного доручення N 2675 від 26.01.2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Житлобудінвест" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 45/3, оф. 159, код ЄДРПОУ 35351206) в доход Державного бюджету України 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати накази на виконання даної постанови.

 

Головуючий, суддя

Н. І. Мележик

Судді:

Н. Г. Дунаєвська

 

Н. О. Кочерова




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали