ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.12.2011 р.

Справа N 12/5009/2719/11


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Козир Т. П., суддів - Губенко Н. М., Іванової Л. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 у справі N 12/5009/2719/11 господарського суду Запорізької області за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, до - 1. Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-центр", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Приватне підприємство "Промто Плюс", про визнання недійсними зобов'язань та векселів (у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - повідомлений, але не з'явився;  відповідачів - третьої особи-1. повідомлений, але не з'явився; -2. Щербина О. О. - повідомлений, але не з'явився), встановив:

19.05.2011 регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-центр" про визнання недійсними векселів та зобов'язань за ними.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 у справі N 12/5009/2719/11 (суддя Владимиренко І. В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 (колегія суддів у складі: Азарова З. П. - головуючий суддя, судді Геза Т. Д., Малашкевич С. А.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 у справі N 12/5009/2719/11.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимоги позивача визнати векселі серії АА N 1302828 від 11.02.2010, N 1302827 від 11.02.2010, N 1302830 від 18.03.2010, N 1302829 від 18.03.2010, N 2030090 від 26.05.2010, N 2030089 від 26.05.2010, N 2030087 від 26.05.2010 недійсними.

Підстави позову обґрунтовані тим, що спірні векселі підписано від імені Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" головою правління Болмаковим М. І. з перевищенням наданих йому повноважень, що позбавляє їх сили векселя.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вказана норма кореспондується з приписами Закону України "Про обіг векселів в Україні", що визначає вексель (як простий, так і переказний) як засіб розрахунків, про що свідчать передбачені статтею 4 цього Закону чіткі вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: застосування векселів у розрахунках обов'язково має бути зазначено в договорі; вексель (простий або переказний) видають для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; номінал векселя на етапі його емісії не може бути вище ніж сума зобов'язання, за яким видають вексель. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), простий вексель повинен містити такі реквізити:

1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, яка діяла на час видачі спірних векселів) від імені юридичних осіб вексель підписується - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов'язаними з дефектом форми.

Тобто, навіть виявлення підробленого підпису на векселі від імені векселедавця або ж підпису вигаданих осіб чи інших осіб, які не можуть зобов'язуватися за векселем з тих чи інших підстав, не означає відсутності такого підпису взагалі. Такий вексель не слід вважати таким, що має дефект форми - відсутність підпису.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши векселі серії АА N 1302828 від 11.02.2010, N 1302827 від 11.02.2010, N 1302830 від 18.03.2010, N 1302829 від 18.03.2010, N 2030090 від 26.05.2010, N 2030089 від 26.05.2010, N 2030087 від 26.05.2010; встановивши, що наказом N 207 від 02.06.2009 регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області виконання обов'язків голови правління ВАТ "Вуглецевий композит" покладено на Болмакова Миколу Івановича; відповідно до п. 9.4.5 статуту ВАТ "Вуглецевий композит" (в редакції від 19.02.2009) голова правління має право без доручення вчиняти дії від імені товариства, зокрема, представляти товариство у відносинах з іншими юридичними особами, проводити та укладати угоди від імені товариства, відповідно до норм діючого законодавства та статуту; спірні векселі крім голови правління ВАТ "Вуглецевий композит" Болмакова М. І. були підписані також головним бухгалтером Шепель В. І., повноваження якого не оспорюються, а також скріплено печаткою ВАТ "Вуглецевий композит"; беручи до уваги рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі N 21/284/10; дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не підтвердив відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання спірних векселів недійсними, а саме, дефекту форми векселів, та правомірно відмовили у позові.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 у справі N 12/5009/2719/11 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя:

Т. П. Козир

Судді:

Н. М. Губенко

 

Л. Б. Іванова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали