Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання недійсною міжнародної реєстрації на торговельну марку

lign =center>

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

01.11.2010 р. 

N 12/136-9/28 


Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: 

Новікова М. М. 

суддів: 

  

при секретарі: 

  

За участю представників: 

  

від СОРЕМАРТЕК С. А.: 

Сопільняк В. Ю., дов. б/н від 01.09.2009 р. 

  

Коваль А. М., дов. б/н від 01.09.2009 р. 

  

Семеній Ю. М., дов. б/н від 12.02.2008 р. 

від ЗАТ "Ландрін": 

Кочерга Д. О., дов. N 25 від 19.01.2010 р. 

від ТОВ "М 15": 

Кочерга Д. О., дов. N 25 від 19.01.2010 р. 

  

Карасьов Р. М., дов. б/н від 20.08.2010 р. 

від ТОВ "Баклажан": 

не з'явились 

від Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України: 

не з'явились 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги 

Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15", Закритого акціонерного товариства "Ландрін" та СОРЕМАРТЕК С. А. 

на рішення 

Господарського суду м. Києва 

від 

17.09.2010 р. 

у справі 

N 12/136-9/28 (колегія суддів у складі: Шевченко Е. О., Бондаренко Г. П., Мандриченко О. В.) 

за позовом 

СОРЕМАРТЕК С. А. 

до 

1) Закритого акціонерного товариства "Ландрін"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Баклажан"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" 

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 

Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 

про 

припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 та заборону вчинення дій 

за зустрічним позовом 

Закритого акціонерного товариства "Ландрін" 

до 

1) Компанії СОРЕМАРТЕК С. А.
2) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 

про 

визнання недійсною міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку 

за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, за зустрічним позовом 

Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" 

до 

1) Компанії СОРЕМАРТЕК С. А.
2) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 

про 

визнання недійсною міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку 

від 

  

у справі 

N 12/136-9/28 (.....) 


припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 та заборону вчинення дій, встановив:

У квітні 2008 року компанія "СОРЕМАРТЕК С. А.", Бельгія (SOREMARTEC S.A., Belgium) звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ландрін" (Російська Федерація), третя особа - Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, про припинення порушення прав інтелектуальної власності. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що компанія SOREMARTEC S.A. (Бельгія), що входить до групи компаній Ферреро, є власником виключних майнових прав на торговельну марку (знак для товарів і послуг) за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 від 20 лютого 2003 року, дія якої поширюється на територію України та включає товари класу 30 Міжнародної класифікації товарів і послуг, зокрема, кондитерські вироби. Оскільки ЗАТ "Ландрін" на території України розповсюджує товари, зокрема, кондитерські вироби, на упаковці яких відтворено торговельну марку за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, використання якої є порушенням виключних майнових прав компанії "СОРЕМАРТЕК С. А." (SOREMARTEC S.A.), позивач просив про задоволення позову.

У липні 2008 року ЗАТ "Ландрін" звернулося до суду з зустрічним позовом до компанії "СОРЕМАРТЕК С. А." (SOREMARTEC S.A.), Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання недійсною на території України міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 знака, що належить компанії "СОРЕМАРТЕК С. А." з моменту подання заявки на його реєстрацію, та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України направити до Міжнародного бюро повідомлення про визнання недійсною міжнародної реєстрації N НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду м. Києва від 3 лютого 2009 року первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог компанії "СОРЕМАРТЕК С. А." та необхідністю захисту прав позивача як власника торговельної марки за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 червня 2009 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2009 року, рішення суду першої інстанції скасовано, провадження в справі за первісним позовом припинено, зустрічний позов задоволено. Припиняючи провадження в справі за позовом компанії "СОРЕМАРТЕК С. А.", суд, посилаючись на положення ст. ст. 12 - 17, 124 ГПК України, виходив із непідвідомчості даної справи судам України. Разом із цим, суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову ЗАТ "Ландрін" на підставі ст. ст. 5, 6, 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" у зв'язку з невідповідністю зареєстрованого позначення умовам надання правової охорони.

Постановою Верховного Суду України по справі N 12/136 від 26.01.2010 року постанову Вищого господарського суду України від 27.10.2009 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Обґрунтовуючи постанову, суд зазначив, що Компанія як власник виключних майнових прав на торговельну марку (знак для товарів і послуг) за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, яка діє на території України з 20 лютого 2003 року, звертаючись до господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ "Ландрін", посилалася на порушення відповідачем її прав інтелектуальної власності на території України, зокрема у м. Києві, на підтвердження чого були надані відповідні докази.

Припиняючи провадження в справі за позовом Компанії, і водночас, задовольняючи зустрічний позов, за яким Компанія є відповідачем, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, на зазначені положення закону уваги не звернув, належним чином не з'ясував наявність чи відсутність права Компанії на звернення до суду з указаним позовом, не дав відповідної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, з огляду на положення ст. 22 ГПК України, якими передбачено рівність сторін у користуванні процесуальними правами, зробив передчасний висновок щодо підстав для припинення провадження в справі в цій частині.

Крім того, задовольняючи позов ЗАТ "Ландрін" про визнання недійсною міжнародної реєстрації N НОМЕР_1, суд апеляційної інстанції належним чином не з'ясував та не обґрунтував свої висновки про те, на захист якого саме порушеного права позивача спрямований указаний позов та чи відповідає він способу захисту прав та інтересів, передбаченому ст. 16 ЦК України.

Разом із цим, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Судами всіх інстанцій не з'ясовано питання дотримання ЗАТ "Ландрін" строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та початок перебігу такого строку з огляду на положення ст. 71, 75, 76 ЦК України в редакції 1963 року з урахуванням того, що оспорювана міжнародна реєстрація N НОМЕР_1 діє на території України з 20 лютого 2003 року.

Верховний Суд України зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

При новому розгляді справи, 01.09.2010 р. третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "М 15" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом та просить суд визнати недійсною повністю на території України міжнародну реєстрацію N НОМЕР_1 на торговельну марку, що належить СОРЕМАРТЕК С. А. (SOREMARTEC S.A.) з моменту подання заявки, і зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності повідомлення про визнання недійсною на території України міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку, що належить СОРЕМАРТЕК С. А. (SOREMARTEC S.A.) з моменту подання заявки.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі N 12/136-9/28 від 17.09.2010 р. позов компанії Соремартек С. А." задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Баклажан" використовувати на території України позначення, схоже настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, шляхом зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу, продажу кондитерських виробів - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin". Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "М 15" використовувати на території України позначення, схоже настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, шляхом зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу, продажу кондитерських виробів - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баклажан" на користь компанії Соремартек С. А. 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 69 (шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" на користь компанії Соремартек С. А. 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 69 (шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства "Ландрін" про визнання недійсною на території України належної СОРЕМАРТЕК С. А. міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку повністю від дати подання заявки та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності повідомлення про визнання недійсною на території України належної СОРЕМАРТЕК С. А. міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку повністю від дати подання заявки відмовлено. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" про визнання недійсною на території України належної СОРЕМАРТЕК С. А. міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку повністю від дати подання заявки та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності повідомлення про визнання недійсною на території України належної СОРЕМАРТЕК С. А. міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку повністю від дати подання заявки відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, СОРЕМАРТЕК С. А. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі N 12/136-9/28 від 17.09.2010 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог компанії Соремартек С. А. про заборону Закритому акціонерному товариству "Ландрін" використовувати на території України позначення, схоже настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, а саме: здійснювати зберігання з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) товару - кондитерських виробів (вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin" із нанесенням позначення, схожого настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, змінити, задовольнивши позовні вимоги компанії Соремартек С. А. повністю. В іншій частині залишити без змін.

Також, не погоджуючись з зазначеним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Ландрін" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі N 12/136-9/28 від 17.09.2010 р. повністю та прийняти нове рішення. Провадження в частині ЗАТ "Ландрін" припинити, а в іншій частині первісного позову відмовити повністю. Задовольнити повністю зустрічну позовну заяву.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М 15" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі N 12/136-9/28 від 17.09.2010 р. повністю та прийняти нове рішення, в задоволенні первісного позову відмовити повністю. Задовольнити повністю позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами за зустрічним позовом та визнати недійсною повністю на території України міжнародну реєстрацію N НОМЕР_1 на торговельну марку, що належить СОРЕМАРТЕК С. А. (SOREMARTEC S.A.) з моменту подання заявки. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності повідомлення про визнання недійсною на території України міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку, що належить СОРЕМАРТЕК С. А. (SOREMARTEC S.A.) з моменту подання заявки на її реєстрацію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. у справі N 12/136-9/28 апеляційні скарги було прийнято до провадження колегією у складі: головуючий, суддя Мартюк А. І., судді Зубець Л. П., Верховець А. А..

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у наступному складі: головуючий, суддя Новіков М. М., судді Зубець Л. П., Мартюк А. І.

01.11.2010 р. через відділ документального забезпечення від представника позивача за первісним позовом СОРЕМАРТЕК С. А. надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких він просить в задоволенні апеляційних скарг Закритого акціонерного товариства "Ландрін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" відмовити повністю, а рішення господарського суду м. Києва у справі N 12/136-9/28 від 17.09.2010 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог компанії Соремартек С. А. про заборону Закритому акціонерному товариству "Ландрін" використовувати на території України позначення, схоже настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, а саме: здійснювати зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) товару - кондитерських виробів (вафельних цукерок з кокосовою начинкою та м мигдалем "Landrin") із нанесенням позначення, схожого настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, змінити, задовольнивши позовні вимоги компанії Соремартек С. А. повністю. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва у справі N 12/136-9/28 від 17.09.2010 р. залишити без змін.

01.11.2010 р. через канцелярію від представника позивача за первісним позовом подано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ч. 7 ст. 811 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дане клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про виклик в судове засідання судових експертів, оскільки у процесі розгляді справи N 12/136-9/28 було призначено дві судові експертизи, висновки за результатами проведення яких містяться у матеріалах справи та викликають сумніви в їх правильності.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно ч. 3 ст. 31 ГПК України судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Отже, в даному клопотанні не зазначеного жодного поставленого питання експерту. В суді першої інстанції позивач за первісним позовом таких клопотань не заявляв і неможливість подання їх суду першої інстанції не обґрунтував.

01.11.2010 р. через канцелярію від представника позивача за первісним позовом подано заяву про передачу справи на розгляд іншій колегії суддів, обґрунтовуючи дане клопотання, позивач зазначив, що даний спір є вкрай складним у сфері інтелектуальної власності, який неодноразово розглядався господарськими судами України, а також Верховним Судом України і неоднозначно вирішувався судами, за таких обставин просить передачі справи колегії суддів (судовій палаті) Київського апеляційного господарського суду, яка спеціалізується на розгляді господарських спорів, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності.

Також подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з подачею даної заяви та до її розгляду.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належним їм чином процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України від 03.08.2007 р. N 01-8/622 заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів спрямована виключно на штучне затягування судового процесу у власних цілях. У випадку якщо на порушення приписів останньої з наведених норм ГПК України учасник судового процесу вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні з обов'язковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення справи, оскільки вважає, що вони направлені на штучне затягування судового процесу у власних цілях, об'єктивні причини для цього відсутні. Крім того, в Київському апеляційному господарському суді відсутня судова палата, яка спеціалізується на розгляді справ, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Баклажан".

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Компанія Соремартек С. А. (юридична особа за законодавством Бельгії) є власником торговельної марки за міжнародною реєстрацією від 20.02.2003 N НОМЕР_1 для товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), а саме: кондитерські вироби (печиво, тістечка, цукерки тощо), шоколадні вироби, морозиво. Дія зазначеної міжнародної реєстрації поширюється на територію України з дати реєстрації, тобто з 20.02.2003 р.

ЗАТ "Ландрін" (відповідач-1 за первісним позовом) (юридична особа за законодавством Російської Федерації) здійснює виробництво кондитерських виробів - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin", що не заперечується сторонами у справі та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, продаж кондитерських виробів - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin" на території України здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Баклажан" (юридична особа за законодавством України) (відповідач-2 за первісним позовом).

Крім того, матеріали справи містять докази того, що продаж кондитерських виробів - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin" на території України здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю "М 15" (юридична особа за законодавством України) (відповідач-3 за первісним позовом).

Компанія Соремартек С. А. в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що відповідач-1 за первісним позовом здійснює виробництво кондитерських виробів - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin", зовнішній вигляд та зображення яких відтворюють знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, майнові права інтелектуальної власності на який належать позивачу за первісним позовом, який не надавав відповідачу-1 дозволу на використання вказаної торговельної марки, що є порушенням прав інтелектуальної власності позивача на зазначену торговельну марку. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги до відповідачів 2 та 3 за первісним позовом, компанія Соремартек С. А. зазначає, що здійснюючи зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу та продаж вказаного вище товару, відповідачі 2 та 3 також порушують майнові права інтелектуальної власності позивача на знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацію N НОМЕР_1.

Відповідач-1 за первісним позовом позову не визнав з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог та просив суд у його задоволенні відмовити. У свою чергу ЗАТ "Ландрін" (відповідач-1 за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) заявило зустрічні позовні вимоги, які мотивувало невідповідністю позначення за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, на яку компанія Соремартек С. А. посилається як на підставу своїх вимог за первісним позовом, умовам надання правової охорони в Україні через відсутність у нього розрізняльної здатності.

Відповідач-3 надав пояснення, що він дійсно здійснював продаж на території України кондитерських виробів (вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдалем "Landrin". Також зазначив, що між ним та відповідачем-1 за первісним позовом (ЗАТ "Ландрін") було укладено контракт N UC/2010-1 від 11.01.2010 р. на поставку спірної продукції на територію України, який станом на сьогоднішній день не виконується у зв'язку з наявністю спору між СОРЕМАРТЕК С. А. та ЗАТ "Ландрін". Відповідач-3 за первісним позовом позову не визнав з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог та просив суд у його задоволенні відмовити. У свою чергу ТОВ "М 15" (відповідач-3 за первісним позовом та третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом) заявило самостійні зустрічні позовні вимоги, які мотивувало невідповідністю позначення за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, на яку компанія Соремартек С. А. посилається як на підставу своїх вимог за первісним позовом, умовам надання правової охорони в Україні через відсутність у нього розрізняльної здатності.

Компанія Соремартек С. А. проти зустрічного позову та позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом, заперечила з підстав їх необґрунтованості, вказавши на відповідність торговельної марки за оспорюваною міжнародною реєстрацією умовам надання правової охорони, а також на недоведення позивачем за зустрічним позовом та третьою особою - ТОВ "М 15" - наявності у них порушеного чи оспорюваного права. Крім того, компанія Соремартек С. А. зазначила про необхідність застосування позовної давності до вимог про визнання недійсною належної їй міжнародної реєстрації, оскільки на думку компанії позивач за зустрічним позовом та третя особа - ТОВ "М 15" такий строк пропустили.

Колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" N 3689-XII (надалі - N 3689-XII) визначено, що знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

Статтею 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. встановлено, що: - умови подання заявки та реєстрації товарних знаків визначаються в кожній країні Союзу її національним законодавством; - знак, заявлений громадянином країни Союзу в будь-якій іншій країні Союзу, не може бути відхилений чи визнаний недійсним на підставі того, що він не був заявлений, зареєстрований чи відновлений в країні походження; - знак, який належним чином зареєстрований в будь-якій країні Союзу, розглядається як незалежний від знаків, зареєстрованих в інших країнах Союзу, включаючи країну походження.

Відповідно до ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з пп. 1 та 2 статті 16 Закону N 3689-XII права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки; свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

За приписами п. 4 ст. 16 Закону N 3689-XII використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Пунктом 5 ст. 16 Закону N 3689-XII встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до ст. 19 Закону N 3689-XII свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

На підставі п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.93 N 3771-XII "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Згідно з п. 1 ст. 5 Закону N 3689-XII (в редакції станом на 20.02.2003) правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Абзацом 2 п. 2 ст. 6 Закону N 3689-XII (станом на 20.02.2003) передбачалося, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які не мають розрізняльної здатності.

При цьому відсутність розрізняльної здатності у позначення, заявленого на реєстрацію, означає, що це позначення звичайно не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок його використання.

Відповідно до пп. 4.3.1.4 п. 4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28.07.95 N 116, до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться, зокрема, реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд зображувального позначення, яке зареєстроване за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, дозволяє встановити, що воно являє собою реалістичне зображення кондитерських виробів (зокрема цукерок), що мають вигляд кулі з посипкою.

В графі під кодом (511) зазначено, що знак Соремартек С. А. зареєстрований для товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме для кондитерських виробів.

Судом встановлено, що знак за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 є об'ємним позначенням у вигляді об'єкта круглої форми з нерівною зовнішньою поверхнею. Правову охорону знаку надано в поєднанні кольорів: білого, відтінків білого (кремового), рожевого та бежевого.

Компанією не подано доказів використання в Україні до 20.02.2003 позначення, зображення якого (з урахуванням кольору) було б тотожним зображенню знака за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1. Компанія до цього часу використовує спірне позначення (у білому кольорі) для цукерок; Компанією не подано доказів використання нею цього позначення для інших (ніж цукерки) кондитерських та шоколадних виробів або для морозива.

Товариство не має на території України філії, представництва або іншого відособленого підрозділу, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ, довідкою відповідача та не спростовано позивачем.

Товариство не здійснює на території України виробництва спірної кондитерської продукції.

Згідно з висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 03.12.2008 N 480, проведеної спеціалістом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності:

- знак за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 є реалістичним зображенням товару, а саме цукерок у кокосовій стружці, проте являє собою зображення тривимірного об'єкта, який характеризується оригінальним зовнішнім виглядом;

- позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, мало розрізняльну здатність на дату подання міжнародної заявки - 20.02.2003. Використання знака за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 лише підсилює ступінь притаманної йому з моменту створення розрізняльної здатності;

- зовнішній вигляд кондитерських виробів Товариства - вафельних цукерок з кокосовою начинкою та мигдальним горіхом "Landrin", наданих на дослідження, є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1.

За висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.05.2009 N 2490:

- знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 на дату подання міжнародної заявки про його реєстрацію (20.02.2003) був реалістичним зображенням товарів, для позначення яких його зареєстровано, а саме: печива (тістечок) та кондитерських виробів, шоколадних виробів, морозива округлої форми, поверхня яких прикрашена обсипкою з мілкого інгредієнту;

- позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, не мало розрізняльної здатності стосовно товарів 30 класу МКТП: печиво (тістечка) та кондитерські вироби, шоколадні вироби, морозиво, з моменту його створення. Позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, не набуло розрізняльної здатності стосовно товарів 30 класу МКТП: печиво (тістечка) та кондитерські вироби, шоколадні вироби, морозиво, на дату подання міжнародної заявки про його реєстрацію (20.02.2003) на території України щодо продукції його власника.

- знак за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 зареєстровано не в білому кольорі (як найбільш універсальному), тоді як зареєстроване поєднання кольорів надає цій ознаці істотного значення;

- висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 03.12.2008 N 480 не містить аналізу ознак спірного знака на обґрунтування висновку експерта щодо його оригінальності; як не містить й відомостей щодо розрізняльної здатності знака за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 стосовно товарів (із зареєстрованого переліку) інших, ніж цукерки;

- кругла (округла) форма, нерівна зовнішня поверхня (зокрема, внаслідок використання різноманітних обсипок), використання поєднання кольорів (зокрема, білого, відтінків білого (кремового), рожевого, бежевого тощо) не є оригінальними, часто використовуються у виробництві кондитерських виробів, шоколадних виробів, морозива та є характерними для цих товарів - товарів, для маркування яких спірний знак призначено. Ці товари інших виробників присутні на ринку України;

- знак за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 внаслідок використання характерних ознак сприймається як реалістичне зображення будь-якого товару з охоронюваного переліку: кондитерського чи шоколадного виробу (печива, тістечка, цукерки тощо), або морозива - круглої форми з обсипкою;

- Компанією подано докази використання відповідного позначення лише в білому кольорі, тоді як неподання нею доказів використання в Україні до 20.02.2002 та після цього позначення, зображення якого (з урахуванням зареєстрованого поєднання кольорів) було б тотожним зображенню знака за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1, виключає можливість набуття оспорюваним позначенням розрізняльної здатності внаслідок використання.

Таким чином, товарний знак за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 не має розрізняльної здатності, оскільки є реалістичним зображенням товару (кондитерські вироби).

Загальновідомо, що товарний знак - це позначення, яким маркуються товари для відрізнення товарів різних виробників.

Що ж стосується форми товару, то вона може захищатись патентами на промислові зразки, які є іншими, відмінними від товарних знаків об'єктами права інтелектуальної власності.

Тобто, товарний знак не може одночасно бути формою чи зображенням форми товару, для якого він зареєстрований.

Отже, оскільки зображувальний товарний знак компанії Соремартек С. А відтворює реальне зображення товару, для якого він зареєстрований, з чим погоджується його власник, то такий знак не відповідає умовам наданні правової охорони, а відтак, міжнародна реєстрація N НОМЕР_1 має бути визнана недійсною на території України.

Крім того, на території України, в тому числі, як республіки колишнього СРСР, протягом щонайменше декількох десятиріч до дати подання міжнародної заявки на знак за N НОМЕР_1 (20.02.2003) використовувались різними виробниками у виробництві кондитерських та шоколадних виробів, печива, тістечок та морозива: округла форма, обсипка поверхні виробу дрібним інгредієнтом, поєднання різних кольорів (зокрема, білого, кремового, рожевого, бежевого тощо), що підтверджується наявними в матеріалах справи рецептами виробів, зображеннями готових виробів, довідками виробників.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з обґрунтованості висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності судової експертизи від 03.12.2008 р. N 480, відповідно до якого знак за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 є реалістичним зображенням товару, а саме цукерок у кокосовій стружці, проте являє собою зображення тривимірного об'єкта, який характеризується оригінальним зовнішнім виглядом ("завдяки особливому поєднанню форми, кольору, контуру та характеру виконання") та, відповідно, мав розрізняльну здатність на дату подання заявки - 20.02.2003 р.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає, що висновок судової експертизи від 03.12.2008 N 480 є неповний, зокрема не містить аналізу ознак спірного знака на обґрунтування висновку експерта щодо його оригінальності; як не містить й відомостей щодо розрізняльної здатності знака за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 стосовно товарів (із зареєстрованого переліку) інших, ніж цукерки, не враховує реєстрацію спірного знака в поєднанні кольорів; суперечливий і такий, що спростовується іншими матеріалами справи, та кладе в основу судового рішення висновок судової експертизи від 20.05.2009 N 2490 як найбільш повний, належним чином мотивований та такий, що узгоджується з іншими наявними у матеріалах справи доказами стосовно: фактичного зображення оспорюваного знака; його індивідуальних ознак (форма, кольорове вирішення тощо); фактичного використання зареєстрованого знака для позначення товарів, для яких його зареєстровано (відсутність відомостей щодо використання знака саме у зареєстрованому вигляді (у кольорі, відмінному від білого); відсутності (зокрема, на момент відповідної реєстрації) розрізняльної здатності у зареєстрованого позначення стосовно товарів 30 класу МКТП, для яких його зареєстровано (неможливість відрізнити печиво, тістечка, морозиво, кондитерські та шоколадні вироби, виконані в округлій формі з використанням дрібної обсипки (обсипки з дрібного інгредієнту; нерівної зовнішньої поверхні) однієї особи від таких же товарів, вироблених іншою особою).

За таких обставин, колегія дійшла висновку, що позначення за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 не має розрізняльної здатності для товарів, для яких його зареєстровано, оскільки сприймається як реалістичне зображення будь-якого товару з охоронюваного переліку: кондитерського чи шоколадного виробу (печива, тістечка, цукерки тощо), або морозива - круглої форми з обсипкою, і те, що воно не набуло розрізняльної здатності внаслідок використання, та вважає, що міжнародну реєстрацію N НОМЕР_1 на торговельну марку слід визнати недійсною через невідповідність зареєстрованого позначення Компанії умовам надання правової охорони України.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ЗАТ "Ландрін" здійснює виробництво цукерок на території Російський Федерації, ним укладено декілька договорів з українськими компаніями стосовно продажу їм цукерок "Landrin".

Вбачаючи порушення з їх боку своїх прав та охоронюваних законом інтересів, позивач за основним позовом звернувся до ЗАТ "Ландрін" з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності, що свідчить про наявність спору між сторонами та наявність у ЗАТ "Ландрін" зустрічного права на подання позову.

Колегія суддів вважає, що позови ЗАТ "Ландрін" та третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом ТОВ "М 15", підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України "Про знаки для товарів і послуг" державна реєстрація знака здійснюється у спосіб публікації відомостей про видачу свідоцтва, внесення відомостей до реєстру та видачі самого свідоцтва.

Згідно із ч. 2 (4) ст. 3 Мадридської угоди міжнародне бюро реєструє знаки в міжнародному реєстрі. Відомості про зареєстровані знаки публікуються в періодичному журналі, що видається Міжнародним бюро.

Оскільки всупереч вимог п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" відповідач 2 не відмовив у наданні правової охорони знака N НОМЕР_1 відповідно до ст. 5 (1)(2) Мадридської угоди, то міжнародна реєстрація може бути визнана недійсною тільки в судовому порядку.

Згідно з п. 18 Інструкції до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятої Асамблеєю і Комітетом директорів спеціального союзу по міжнародній реєстрації знаків (Мадридський Союз) 1 квітня 1992 року, відповідач 2 має направляти до Міжнародного бюро повідомлення про визнання реєстрації недійсною в Україні за рішенням суду. На підставі зазначеного повідомлення до Міжнародного реєстру вноситься запис про визнання реєстрації недійсною в Україні.

Таким чином, виходячи з викладеного, слідує висновок, що в даному випадку захист порушених прав та охоронюваного законом інтересу ЗАТ "Ландрін" та ТОВ "М 15" можливий лише у спосіб визнання недійсною міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на території України у повному обсязі та покладення на відповідача-2 зобов'язання направити до Міжнародного бюро повідомлення про визнання вказаної реєстрації недійсною.

Враховуючи те, що в позовних вимогах позивача за первісним позовом вказана вимога про заборону імпорту та використання на території України позначення, схожого настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією N НОМЕР_1 в кондитерських виробах виробництва "Ландрін", а також те, що вказані вимоги пред'являються до ТОВ "М 15", які здійснювали продаж кондитерської продукції виробництва компанії "Ландрін" на території України, то рішення по справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "М 15", як імпортера та продавця вказаної кондитерської продукції на території України, стосовно компанії ЗАТ "Ландрін".

За таких обставин колегія суддів вважає, що така заборона порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ "М 15", яка не має можливості реалізувати свої права за контрактом N UC/2010-1 від 11 січня 2010 та здійснювати імпорт та продаж вказаної кондитерської продукції, що також є економічно невигідним для ТОВ "М 15" та українських споживачів, які обмежені в виборі кондитерської продукції на українському ринку.

Зазначене також свідчить і про відповідність обраного ЗАТ "Ландрін" та ТОВ "М 15" способу судового захисту пп. "а" п. 1 ст. 19 Закону N 3689-XII та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Також колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо застосування позовної давності за вимогами про визнання недійсною міжнародної реєстрації від 20.02.2003 р. N НОМЕР_1.

Після реєстрації торговельної марки виникають лише права у власника торговельної марки. Право ж на визнання такої реєстрації недійсною виникає у третіх осіб після того, коли вони дізналися як про факт реєстрації, так і про те, що така реєстрація порушує їх права чи охоронювані законом інтереси.

Отже, місцевим судом не були в повній міри з'ясовані обставини, а висновок щодо початку перебігу строку позовної давності для ЗАТ "Ландрін" та ТОВ "М 15" з 20.02.2003 не відповідає наявним матеріалам справи, є помилковим та свідчить про неправильне застосування судом норм процесуального права.

Відповідно до ч. 6 прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що до зазначених правовідносин застосовуються норми ЦК України стосовно строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Міжнародні договори, дія яких поширюється на територію України та діюче законодавство України, не містять положень, які ототожнювали б дату набрання міжнародною реєстрацією торговельної марки чинності із датою початку перебігу строку позовної давності.

Стосовно ЗАТ "Ландрін" та ТОВ "М 15" початок перебігу строку позовної давності слід визначати не з моменту реєстрації оскаржуваної торговельної марки, а з моменту, коли ЗАТ "Ландрін" та ТОВ "М 15" дізналися, що вказана торговельна марка може порушувати їх права.

В матеріалах справи наявний наказ N 8 від 13.09.2007 стосовно зупинення випуску цукерок "Ландрін класік" у певній упаковці у зв'язку з претензіями компанії СОРЕМАРТЕК С. А. (лист компанії N 790112 від 12.09.2007).

Як стверджує представник відповідача-1 за первісним позовом, до того часу - 12.09.2007 - ЗАТ "Ландрін" навіть не знало про існування спірної торговельної марки за міжнародною реєстрацію N НОМЕР_1.

Водночас як про неможливість початку перебігу позовної давності для ЗАТ "Ландрін" з 20.02.2003, так і про те, що строк позовної давності за будь-яких умов для ЗАТ "Ландрін" міг розпочатися не раніше 12.09.2007, свідчить те, що:

- компанія ЗАТ "Ландрін" створена 01.04.2005, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом про державну реєстрацію ЗАТ "Ландрін", належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи 08.07.2008;

- ЗАТ "Ландрін" взагалі не здійснює будь-якої господарської діяльності на території України (у тому числі не здійснює ні виготовлення продукції (цукерок), ані їх продажу);

- офіційним виданням Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності є друковане видання "Gazzette", яке виходить обмеженим тиражем та розповсюджується лише по передплаті. Вказане видання не виходить ні російською, ані українською мовами;

- в Україні та в Росії вказана інформація офіційно не оприлюднюється;

- компанія СОРЕМАРТЕК С. А. є лише власником торговельної марки та сама не здійснює виробництва і розповсюдження вказаної продукції. Інформації про компанію СОРЕМАРТЕК С. А. та про наявність оспорюваної торговельної марки упаковка відповідного товару не містить;

- інформаційні бази, розміщені в мережі Інтернет, не є офіційними. Окремо слід зазначити, що пошук оскаржуваної торговельної марки потребує введення критеріїв, котрі в даному випадку не були загальнодоступними, а сам пошук був би ускладнений в силу самого характеру торговельної марки: відсутності словесного позначення та невідомості її власника;

- будь-яких спірних ситуацій між сторонами до вересня 2007 року не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що початок перебігу строку позовної давності для компанії ЗАТ "Ландрін" слід відраховувати від дати листа N 790112, а саме від 12 вересня 2007 року, посилання на який міститься в наказі N 8 від 13 вересня 2007 року.

В матеріалах справи відсутні докази, які б чітко визначали момент, коли ТОВ "М 15" дізналось про оскаржувану торговельну марку чи про те, що вказана торговельна марка порушує права та охоронювані законом інтереси компанії ТОВ "М 15".

ТОВ "М 15" не здійснювало виготовлення кондитерської продукції, а лише здійснювала продаж кондитерської продукції виробництва ЗАТ "Ландрін". Будь-яких спірних ситуацій між сторонами не було, компанія СОРЕМАРТЕК С. А. претензій до ТОВ "М 15" не висувала.

У зв'язку з цим, якщо припустити, що початок строку позовної давності для компанії ТОВ "М 15" розпочався, як і для компанії ЗАТ "Ландрін", 12 вересня 2007 року, то, подавши позовну заяву 1 вересня 2010 року, компанія ТОВ "М 15" не пропустила встановлений чинним законодавством України трьохрічний строк позовної давності.

При подачі заяви про застосування строку позовної давності компанії СОРЕМАРТЕК С. А. не надала відповідних доказів, які підтверджували б дату, вказану позивачем за первісним позовом (20.02.2003 р.), що є порушенням вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що ЗАТ "Ландрін" здійснює продаж своєї кондитерської продукції українським товариствам, які ввозять її на територію України для подальшого розповсюдження через торгові мережі. Таким чином, у ЗАТ "Ландрін" є право та охоронюваний законом інтерес стосовно подачі зустрічної позовної заяви про визнання недійсною міжнародної реєстрації, яка перешкоджає розповсюдженню продукції ЗАТ "Ландрін" на території України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені позивачем за первісним позовом в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Водночас необхідність задоволення зустрічного позову унеможливлює задоволення первісного позову СОРЕМАРТЕК С. А.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" та Закритого акціонерного товариства "Ландрін" підлягають задоволенню, рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2010 р. у справі N 12/136-9/28 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення зустрічного позову та позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом, та про повну відмову в первісному позові.

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд постановив:

Апеляційну скаргу СОРЕМАРТЕК С. А. на рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2010 у справі N 12/136-9/28 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ландрін" на рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2010 у справі N 12/136-9/28 задовольнити.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" на рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2010 у справі N 12/136-9/28 задовольнити.

4. Рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2010 у справі N 12/136-9/28 скасувати.

5. Прийняти нове рішення.

6. В задоволенні первісного позову СОРЕМАРТЕК С. А. відмовити повністю.

7. Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Ландрін" задовольнити в повному обсязі.

8. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" задовольнити в повному обсязі.

9. Визнати недійсною повністю на території України міжнародну реєстрацію N НОМЕР_1 на торговельну марку, що належить СОРЕМАРТЕК С. А. (SOREMARTEC S.A.) з моменту подання заявки.

10. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності повідомлення про визнання недійсною на території України міжнародної реєстрації N НОМЕР_1 на торговельну марку, що належить СОРЕМАРТЕК С. А. (SOREMARTEC S.A.) з моменту подання заявки.

11. Стягнути з СОРЕМАРТЕК С. А., Бельгія (SOREMARTEC S.A., Belgium) на користь Закритого акціонерного товариства "Ландрін", Російська Федерація (193079, м. Санкт-Петербург, Октябрська наб., 104/41, літ. Л) 127,50 грн. державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10152,00 грн. вартості проведення судової експертизи.

12. Стягнути з СОРЕМАРТЕК С. А., Бельгія (SOREMARTEC S.A., Belgium) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М 15" (юр. адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, код ЄДРПОУ 31593859, факт. адреса: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 19) 127,50 грн. державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

14. Матеріали справи N 12/136-9/28 повернути до господарського суду м. Києва.

15. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

 

Головуючий, суддя 

  

Судді: 

  


 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали