ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

22.09.2017 р.

N 826/196/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді - Літвінової А. В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання недійсною податкову консультацію,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Держаний ощадний банк України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просить визнати недійсною податкову консультацію Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 26.10.2012 N 12578/10/06.039.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2013 N 826/196/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013, відмовлено в задоволені позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 N К/800/23432/13 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2013 N 826/196/13-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкова консультація контролюючого органу суперечить вимогам податкового законодавства та повинна бути визнана недійсною.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність позиції, викладеній в індивідуальній консультації, а тому вона не підлягає скасуванню.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Держаний ощадний банк України" звернулось до Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби зі зверненням про надання податкової консультації щодо практичного застосування пункту 162.3 статті 162 Податкового кодексу України під час відшкодування за рахунок резерву безнадійної заборгованості померлого позичальника.

Згідно пункту 162.3 статті 162 Податкового кодексу України у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

На думку позивача, зазначений у вказаній нормі дохід є доходом працівника при нарахуванні якого в роботодавця як податкового агента виникає обов'язок нарахування, утримання із суми такого доходу за його рахунок податку та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а тому у разі смерті позичальника приписи пункту 162.3 статті 162 Податкового кодексу України не застосовуються.

Листом від 26.10.2012 N 12578/10/06.039 Окружна державна податкова служба - центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби повідомила публічне акціонерне товариство "Держаний ощадний банк України", що у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв'язку із смертю фізичної особи - боржника, податок на доходи фізичних осіб на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахуванням на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців податок сплаті не підлягає.

Вважаючи дану податкову консультацію такою, суперечить нормам та змісту відповідного податку чи збору, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

За вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі (пункт 52.3 статті 52 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Водночас, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (пункт 53.3 статті 53 Податкового кодексу України).

Як вбачається зі змісту звернення публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" останній просив надати податкову консультацію щодо практичного застосування пункту 162.3 статті 162 Податкового кодексу України під час відшкодування за рахунок резерву безнадійної заборгованості померлого позичальника.

Пунктом 162.3 статті 162 Податкового кодексу України визначено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).

Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. При цьому слід зазначити, що згідно пункту 99.1 статті 99 Податкового кодексу України виконання грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред'являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

При цьому у разі переходу спадщини до держави грошові зобов'язання померлої фізичної особи припиняються.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, є особа, яка вступає у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (пункт 97.4 статті 97 Податкового кодексу України).

Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиції в зв'язку із смертю фізичної особи - боржника, податок на доходи фізичних осіб на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований податок на доходи фізичних осіб сплаті не підлягає.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що надана Окружною державною податковою службою - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби податкова консультація від 26.10.2012 N 12578/10/06.039 не суперечить приписам Податкового кодексу України, є обґрунтованою та правомірною.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

А. В. Літвінова




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали