ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15.06.2011 р.

N К-7952/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Бившевої Л. І., суддів - Ланченко Л. В., Маринчак Н. Є., Нечитайла О. М., Пилипчук Н. Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова на постанову господарського суду Львівської області від 27 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року у справі N 4/225А за позовом прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова до 1. Приватного підприємства "Велтур", 2. Приватного підприємства "Західмаркетбуд" про визнання недійсною угоди та документів, встановила:

Прокурор міста Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства "Велтур" (далі - відповідач-1), Приватного підприємства "Західмаркетбуд" (далі - відповідач-2) про визнання недійсною угоди N 17/06-01 від 17 червня 2005 року, укладеної між відповідачами, та документів, які були укладені та виписані на підставі угоди на підставі статей 203, 207 Цивільного кодексу України.

Постановою господарського суду Львівської області від 27 грудня 2007 року в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року постанову господарського суду Львівської області від 27 грудня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 27 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача-1 та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірна угода підписана представником ПП "Велтур", який діяв на підставі довіреності, виписаної директором цього підприємства, а визнання недійсними установчих документів ПП "Велтур" згідно постанови господарського суду Львівської області від 21 червня 2007 року у справі N 5/912-13/146А саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, з урахуванням того, що вказана постанова не набрала законної сили.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з висновками попередніх судів, з огляду на наступне.

Прокурор міста Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі ДПІ у Залізничному районі м. Львова з позовом до ПП "Велтур", ПП "Західмаркетбуд" про визнання недійсною угоди N 17/06-01 від 17 червня 2005 року, укладеної між відповідачами, та документів, які були укладені та виписані на підставі цієї угоди з підстав, визначених статтями 203, 207 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор м. Львова посилається на те, що спірна угода була укладена між відповідачами до з порушенням вимог статті 207 ЦК України, оскільки підпис на спірній угоді від імені директора ПП "Велтур" М. Л. О. виконаний іншою особою.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позовних вимог про застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, прокурором м. Львова заявлено не було. В ході судового розгляду справи прокурор м. Львова не змінював підстави позову.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2).

Як установлено в частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога про визнання недійсним правочину не може бути предметом адміністративного позову, а отже провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова підлягає частковому задоволенню, постанова господарського суду Львівської області від 27 грудня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись  п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, ч. 1 ст. 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова задовольнити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 27 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року скасувати.

Провадження у справі N 4/225А за позовом прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова до Приватного підприємства "Велтур", Приватного підприємства "Західмаркетбуд" про визнання недійсною угоди та документів закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали