ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27.03.2003 р.

Справа N 6-13403кс02


У листопаді 2001 р. І. звернулась до суду з позовом до Мін'юсту та управління юстиції в області, третя особа - Ш., про визнання неправомірним наказу Міністра юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачка посилалася на те, що при анулюванні свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та звільненні її з посади завідуючої районною державною нотаріальною конторою відповідачі порушили вимоги чинного законодавства.

Рішенням районного суду від 19 березня 2002 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 29 квітня 2002 р., позов задоволено.

У касаційних скаргах Мін'юст та управління юстиції в області просили скасувати зазначені судові рішення через порушення судами норм матеріального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачі порушили вимоги ст. 61 Конституції України - за одні й ті самі порушення застосували до позивачки два дисциплінарні стягнення: наказом начальника управління юстиції від 30 березня 2001 р. їй оголошено догану, а наказом Міністра юстиції України від 1 жовтня 2001 р. анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Апеляційний суд такі висновки районного суду визнав правильними.

Проте суд касаційної інстанції з ними не погодився.

Згідно зі ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення.

Закон "Про нотаріат" не передбачає інших дисциплінарних стягнень, крім зазначених у ст. 147 КЗпП.

У ст. 12 цього Закону наведено перелік підстав, які дають право Мін'юсту анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, і однією з них (п. "е") є неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Як зазначено в наказі Міністра юстиції України від 1 жовтня 2001 р., підставою для анулювання свідоцтва І. були допущені нею неодноразові порушення вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, а не порушення трудової дисципліни.

Таким чином, висновок суду про те, що за одні й ті самі порушення до позивачки було застосовано два дисциплінарні стягнення, є неправомірним, тому що анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю є не дисциплінарним стягненням, а позбавленням особи певної кваліфікації та, як наслідок, можливості займатися певним видом діяльності.

Оскільки судом були допущені порушення у застосуванні норм матеріального та процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційні скарги Мін'юсту та управління юстиції в області задовольнила, рішення районного суду від 19 березня 2002 р. та ухвалу апеляційного суду від 29 квітня 2002 р. скасувала, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали