ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 10 червня 2009 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - Смоковича М. І., суддів: Весельської Т. Ф., Горбатюка С. А., Мироненка О. В., Чумаченко Т. А., провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Бережанському районі Тернопільської області про визнання неправомірних дій щодо відмови в призначенні пільгової пенсії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 1 березня 2007 року, встановила:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області (далі - УПФ) про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пільгової пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що, починаючи з 1 вересня 1989 року, працював майстром виробничого навчання і здійснював підготовку студентів за спеціальністю "механізація сільського господарства" у Бережанському технікумі механізації і електрифікації сільського господарства, Бережанському агротехнічному коледжі та Бережанському агротехнічному інституті.

2 жовтня 2006 року Бережанський агротехнічний інститут надіслав до УПФ подання про призначення йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти. Однак, УПФ не зарахував до стажу роботи майстром виробничого навчання періоду його роботи в Бережанському агротехнічному коледжі з 8 червня 2006 року та відмовив в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного спеціального стажу роботи.

Посилаючись на наведені обставини, просив визнати неправомірними дії УПФ щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти та зобов'язати призначити її.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 1 березня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, право на пенсію за вислугу років мають майстри виробничого навчання лише вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації. Оскільки ж Бережанський агротехнічний інститут з 8 червня 2000 року має III рівень акредитації, то з цього часу відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 роботи в цьому інституті до спеціального стажу роботи. А, у зв'язку з цим, наявного у нього спеціального стажу роботи - 18 років 9 місяців 7 днів, недостатньо для призначення пенсії за вислугу років як працівникові освіти, оскільки для її призначення необхідно не менше 25 років такого стажу роботи.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Тобто пенсії за вислугу років працівникам, зокрема, освіти, призначаються, незалежно від віку, при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 4 листопада 1993 року N 909, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року N 1436 (далі - Переліком), право на пенсію за вислугу років мають майстри виробничого навчання і вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації.

Судами встановлено, що наказом Національного аграрного університету від 8 червня 2000 року на базі Бережанського агротехнічного коледжу створено Бережанський агротехнічний інститут Національного аграрного університету. Указаний інститут є юридичною особою і діє в складі Національного аграрного університету, має сертифікат III рівня акредитації, який видано в установленому законом порядку - Міністерством освіти і науки України за погодженням Національного аграрного університету на підставі постанов Кабінету Міністрів України відповідно до рішень Державної акредитаційної комісії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N 434 передбачено, що студенти Бережанського агротехнічного коледжу, який ліквідується, продовжують навчання у Бережанському агротехнічному інституті.

Та обставина, що позивач з 2000 року по 2006 рік здійснював підготовку студентів за спеціальністю "механізація сільського господарства" освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", I рівня акредитації, за робітничою професією "тракторист-машиніст", підтверджується також навчальними планами Інституту, типовою програмою індивідуального навчання підготовки молодших спеціалістів, Положенням майстра виробничого навчання.

Відтак, задовольняючи позовні вимоги, суди обґрунтовано виходили з того, що ОСОБА_1 працює майстром виробничого навчання з 1 вересня 1981 року, здійснює підготовку фахівців за I - II рівнем акредитації, має більше 25 років спеціального стажу роботи на посаді, передбаченій Переліком, а тому має право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Доводи касаційної скарги висновку судів не спростовують з огляду на наступне.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про освіту" третій та четвертий рівні акредитації (залежно від наслідків акредитації) встановлені для інституту, консерваторії, академії та університету.

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації.

Вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Відповідно до пункту 10 Положення про державний вищий навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року N 1074, вищі навчальні заклади за погодженням з міністерствами, відомствами, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть готувати фахівців за всіма освітньо-кваліфікаційними програмами навчальних закладів нижчого рівня акредитації, якщо вони утворили комплекс з іншими навчальними закладами, які проводять підготовку за програмами такого рівня.

Наказом Національного аграрного університету від 8 червня 2000 року "Про створення Бережанського агротехнічного інституту Національного аграрного університету" встановлено, що Бережанський агротехнічний інститут Національного аграрного університету створено на базі Бережанського агротехнічного коледжу, що ліквідувався. Указаний інститут є юридичною особою і діє в складі Національного аграрного університету. Інститут продовжує здійснювати підготовку фахівців за I та II рівнями акредитації. Статутом же Бережанського агротехнічного інституту Національного аграрного університету, передбачено, що цей інститут має право готувати в тому числі фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями як молодший спеціаліст.

Отже, як слідує з системного аналізу наведених правових норм та встановлених судами обставин справи, Бережанський агротехнічний інститут, в якому працював позивач, незважаючи на те, що мав III рівень акредитації, здійснював підготовку спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", I рівня акредитації.

Оскільки судами при вирішенні справи норми матеріального чи процесуального права не порушено, суд касаційної інстанції за правилом частини 1 статті 224 КАС України залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 1 березня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

М. І. Смокович

Судді:

Т. Ф. Весельська

С. А. Горбатюк

О. В. Мироненко

Т. А. Чумаченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали