Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання неправомірними та скасування деяких положень постанови Кабінету Міністрів України N 45 від 13.02.2009 р. та Указу Президента України N 1234 від 18.12.2007 р.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08.12.2011 р.

Справа N 2а-4757/09/2670


Ухвалу скасовано(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2012 року) (Ухвала N К/9991/95092/11)

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - Шурка О. І., суддів - Степанюка А. Г., Кузьменка В. В., при секретарі - Киричуку Р. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2011 р. (Ухвала N 2а-4757/09/2670) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 до Президента України, Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними та скасування деяких положень постанови N 45 від 13.02.2009 р. та Указу N 1234, встановив:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2011 р. (Ухвала N 2а-4757/09/2670) адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати її та задовольнити їх позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом адміністративного позову є вимоги про визнання неправомірними та скасування абз. 2 пункту 2 та абз. 16 пункту 2 Указу Президента України N 1234 від 18.12.2007 р. та в частині вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3, крім цього й абз. 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. N 45.

Згідно штемпелів вхідної кореспонденції суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся до суду 06.02.2009, ОСОБА_6 16.03.2009, ОСОБА_5 14.05.2009, ОСОБА_3 15.05.2009, ОСОБА_4 27.07.2009, а ОСОБА_7 10.08.2009.

Статтею 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З наведеної норми процесуального права вбачається, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду лише в тому разі, коли суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України в позовній заяві в разі необхідності зазначається заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Вказана правова норма зобов'язує осіб, які звернулися до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ст. 99 КАС України, заявляти клопотання про його поновлення.

Отже, у разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленомуст. ст. 106, 108 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суддя, встановивши, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, проте не заявив клопотання про його поновлення, повинен був залишити такий адміністративний позов без руху в порядку, встановленому ст. 108 КАС України, з посиланням на те, що він оформлений без дотримання вимог п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України.

Постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом є порушенням норм процесуального права.

До того ж, колегія суддів не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, аргументує свою позицію й наступним.

Так, позивач по справі ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції 06.02.2009 та оскаржує правовий акт від 13.02.2008, тобто останнім не було пропущено річного строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Також, як вбачається з матеріалів справи апелянти зверталися з аналогічними позовами спочатку до Полтавського окружного адміністративного суду, однак суд повернув їх позовні заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України зазначено, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

Тобто, суд першої інстанції не звернув увагу, що зазначені обставини не перешкоджають повторному зверненню позивача до суду в загальному порядку, а отже це не є пропуском строку.

Вимога апелянтів про ухвалення рішення по суті позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки це не входить до встановленого ст. 199 КАС України виключного переліку повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, якщо визнає, що останнім порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2011 р. (Ухвала N 2а-4757/09/2670) скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2011.

 

Головуючий:

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали