Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання неправомірними та скасування Указу Президента України N 1234 від 18.12.2007 року, а також постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06.12.2012 р.

N К/9991/95092/11


Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів - Бутенка В. І (доповідач), Лиски Т. О., Пасічник С. С., розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Президента України, Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними та скасування деяких положень постанови N 45 від 13.02.2009 р. та Указу N 1234, встановив:

У травні 2009 року позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звернулись до суду із позовом до Президента України, Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними та скасування абз. 2 п. 2 і абз. 16 п. 2 Указу Президента України N 1234 від 18.12.2007 року, а також абз. 5 п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2011 року (Ухвала N 2а-4757/09/2670) адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2011 року ухвалу суду першої інстанції 11 березня 2011 року (Ухвала N 2а-4757/09/2670) скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі Нестеренко О. І., яка діє в інтересах Кабінету Міністрів України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного адміністративного позову є вимоги про визнання неправомірними та скасування абз. 2 пункту 2 та абз. 16 пункту 2 Указу Президента України 18.12.2007 року N 1234, а також абз. 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45.

Пунктом 4 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97 року N 503/97 встановлено, що нормативно-правові акти набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Указ Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року N 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" N 1234 від 18.12.2007 року опубліковано в Офіційному віснику Президента України, 2007, N 38 (21.12.2007) та Офіційному віснику України, 2007, N 97 (29.12.2007). Пунктом 3 оскаржуваного Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з 1 січня 2008 року.

Оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45 не визначає іншого порядку набрання чинності і офіційно опублікована 20 лютого 2008 року в газеті Урядовий кур'єр, випуск та в Офіційному віснику України N 12 від 25 лютого 2008 року, а тому набрала законної сили 20 лютого 2008 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі за своїм правовим статусом є тими особами, на яких розповсюджується дія оскаржуваних актів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з початку 2008 року позивачам мало бути відомо про наявність оскаржуваних актів, якими, на їхню думку, порушено їхні права та інтереси.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі оскаржують нормативно-правові акти відповідачів, які набирали чинності 01 січня 2008 року і 20 лютого 2008 року відповідно.

Проте, адміністративні позови до суду першої інстанції згідно штемпелів вхідної кореспонденції подано: ОСОБА_5 06.02.2009 року, ОСОБА_6 16.03.2009 року, ОСОБА_4 14.05.2009 року, ОСОБА_9 15.05.2009 року, ОСОБА_7 27.07.2009 року, ОСОБА_8 10.08.2009 року, тобто, після закінчення строків, встановлених ст. 99 КАС України. Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачами подано не було.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що позивачами пропущено строк звернення до суду і не подано клопотань про поновлення строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду та залишення адміністративного позову без розгляду.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_5 про визнання нечинним абз. 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45, то суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги відсутність предмета оскарження на час прийняття судового рішення, оскільки з 21.04.2010 року абз. 5. п. 5 зазначеної постанови викладено в іншій редакції і не містить того змісту, який викладеного позивачем.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2009 року у справі N 2а-2004/09/2670 (Постанова N 2а-2004/09/2670) було визнано незаконними частини 4 і 5 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393". Ця постанова суду набула законної сили 28 вересня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачами пропущено процесуальний строк звернення з позовними заявами до адміністративного суду.

Однак, зазначене рішення суду першої інстанції було помилково скасовано апеляційним судом.

Колегія суддів вважає, що скасувавши рішення місцевого суду, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного судового рішення.

У відповідності із ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 222, 223, 226, 230 КАС України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Нестеренко Ольги Ігорівни, яка діє в інтересах Кабінету Міністрів України, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасувати, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2011 року (Ухвала N 2а-4757/09/2670) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали