ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.10.2011 р.

N П/9991/442/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого - судді  Черпака Ю. К. (доповідач), суддів - Веденяпіна О. А., Зайцева М. П., Олексієнка М. М., Рецебуринського Ю. Й., секретаря - Щавінської С. В. (за участю позивача ОСОБА_1), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання незаконним і нечинним Указу Президента України (Указ N 745/2011), встановив:

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Президента України про визнання незаконним і нечинним Указу Президента України від 9 липня 2011 року N 745/2011 "Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України" (Указ N 745/2011).

Посилався на те, що цим Указом (Указ N 745/2011) Героєм України визнано Предстоятеля Української православної церкви, митрополита Київського і всієї України ОСОБА_2, тобто діяча християнської релігії, чим створено їй перевагу щодо інших релігій та надано перевагу Українській православній церкві перед іншими християнськими церквами, які сповідують християнську релігію. Вважає, що Президент України вийшов за межі наданих йому повноважень, бо жодним законом не наділений правом відзначати події, які відбулися в релігійних організаціях, оцінювати діяльність цих організацій та їх діячів. Таке суперечить статті 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" в частині відокремленості церкви від держави, бо присвоєно звання Герой України релігійному діячеві з нагоди 45-річчя релігійної події, що є втручанням держави в діяльність релігійних організацій.

На думку позивача, оспорений Указ (Указ N 745/2011) прийнято не обґрунтовано, так як не враховано, що громадяни України сповідують й інші релігії, упереджено, через те, що Президент України є представником християнської громади Української православної церкви, без дотримання рівності усіх перед законом, бо представників дохристиянської віри українців не визнано героями України, не пропорційно, оскільки Українська православна церква агресивна по відношенню до інших релігійних організацій.

Зазначає, що Указ (Указ N 745/2011) ображає його релігійні почуття, як послідовника дохристиянської віри предків, і що цей акт застосовано й щодо позивача, так як він змушений визнавати Предстоятеля Української православної церкви, митрополита Київського і всієї України ОСОБА_2 Героєм України.

Відповідач і третя особа письмових заперечень проти позову не подали.

В судове засідання відповідач і третя особа не з'явились. Про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи. У зв'язку з цим та враховуючи положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за відсутності вказаних осіб.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Президента України на нагородження державними нагородами, згідно з пунктом 25 статті 106 Конституції України і статтею 5 Закону України "Про державні нагороди України", належать до його виключної компетенції.

Відповідно до Указу Президента України від 9 липня 2011 року N 745/2011 (Указ N 745/2011) за видатні особисті заслуги в утвердженні духовності, гуманізму та милосердя в суспільстві, багатолітнє сумлінне служіння Українському народові, з нагоди 45-річчя хіротонії та 20-ї річниці незалежності України постановлено присвоїти звання Герой України з врученням ордена Держави Предстоятелю Української православної церкви, митрополиту Київському і всієї України ОСОБА_2 (ОСОБА_2).

Оскаржений позивачем Указ (Указ N 745/2011) прийнятий у межах повноважень Глави держави та належить до актів індивідуальної дії, оскільки не встановлює загальних правил поведінки, а звернений до окремого індивіда, застосовується одноразово й після реалізації вичерпує свою дію.

Цей правовий акт стосується визначеного кола осіб і жодним чином безпосередньо не зачіпає права, свободи та інтереси позивача.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб є похідними, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Іншими словами, звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Доводи ОСОБА_1 про те, що Указ Президента України (Указ N 745/2011) застосовано й щодо нього, а отже, порушує його права та інтереси, є безпідставними, так як в силу статті 35 Конституції України, статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, що включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Тому, відзначення державною нагородою представника однієї релігійної організації не означає порушення прав, свобод чи інтересів осіб, які сповідують іншу релігію або не сповідують жодної релігії.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення оскаржуваним Указом (Указ N 745/2011) його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, підстави для задоволення позову відсутні.

У такому разі суд не проводить перевірку цього акта на предмет його законності (відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

Керуючись статтями 160, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним і нечинним Указу Президента України (Указ N 745/2011) відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали